Рішення від 24.05.2011 по справі 2-336/11

Справа № 2-336/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2011 року року Подільський районний суд м. Києва в складі

головуючого-судді Богінкевич С.М.,

при секретарі: Маленевській О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод, виселенням та вселенням, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивачки звернувся до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що відповідачка та її неповнолітній син за рішенням адміністрації та профспілкового комітету ВАТ «Завод Маяк» отримала ордер на житлову площу в гуртожитку по АДРЕСА_1 де і була зареєстрована. Також зазначив, що згідно рішення адміністрації та профспілкового комітету ВАТ «Завод Маяк» відповідачу було надано в оренду спірну житлову площу термінами з 29.09.2003 року по 01.05.2004 року, 01.05.2004 року по 31.07.2004 року, з 04.07.2005 року по 03.07.2006 року. З того часу договір оренди з відповідачем не укладався, однак останній відмовляється добровільно звільнити спірне житлове приміщення.

На підставі викладеного представник позивача і просить виселити ОСОБА_2 із кімнати АДРЕСА_1 та вселити ОСОБА_1 в кімнату АДРЕСА_1, та зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у користуванні житловим приміщенням по АДРЕСА_1.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав наведених вище.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував в повному обсязі, пояснюючи тим, що позивачка не довела, що її права дійсно порушені.

Суд, вислухавши думку представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що за рішенням адміністрації та профспілкового комітету ВАТ «Завод Маяк» отримала ордер від 20.09.2007 року (а.с.6) на житлову площу 16,8 кв.м в гуртожитку по АДРЕСА_1. Як вбачається з довідки Форми № 3 від 24.09.2010 року (а.с.80) в гуртожитку по АДРЕСА_1 зареєстровані 2 особи: позивачка - ОСОБА_1 та її син - ОСОБА_3.

Згідно ст. ст. 58, 122, 129 ЖК України єдиною підставою для вселення на житлову площу є ордер, виданий громадянину відповідною організацією.

Стаття 129 названого Кодексу встановлює порядок видачі ордера на житлову площу в гуртожитку - на підставі рішення про надання житлової площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянину спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану житлову площу.

Частиною 3 ст. 116 ЖК України передбачено, що осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.

Відповідно до положень Глави 4 ЖК України єдиною підставою для вселення в гуртожиток є спеціальний ордер, який видається адміністрацією підприємства, установи, організації на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку (ст. 129 ЖК, п. 10 Розділу ІІ Примірного положення про гуртожитки).

Згідно з ч. 3 ст. 9 ЖК України ніхто не може бути обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Відповідно до вимог п. 44 Примірного положення про гуртожитки громадян, які самоправно зайняли жилу площу в гуртожитку, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення. Громадяни можуть бути виселені з гуртожитку без надання іншого жилого приміщення також на підставах, передбачених частиною першою статті 116 Житлового кодексу Української РСР.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі листів директора ТОВ «Сана-транс» (а.с.22-25) з ОСОБА_2 було укладено Договори оренди жилого приміщення, згідно яких відповідачу було надано в оренду житлову площу по АДРЕСА_1 терміном з 01.05.2004 року по 31.07.2004року (а.с.29), з 12.12.2004 року по 12.06.2005 року (а.с.28), з 04.07.2005 року по 03.07.2006 року (а.с.27).

24.10.2006 року ОСОБА_2 отримав особисто припис про звільнення приміщення, надане йому у тимчасове користування до 24.11.2006 року, однак останній до даного часу приміщення не звільнив, даний факт представником відповідача в судовому засіданні не оспорювався.

Враховуючи зазначене, посилання відповідача на неправомірність подання позивачем позову не можуть бути прийняті судом, як підстави для відмови в задоволенні позову, оскільки відповідач не був поселений у гуртожиток в установленому законом порядку.

Крім того, представник відповідача в судовому засіданні не надав жодних належних доказів, на підставі яких відповідач займає кімнату АДРЕСА_1 і чим чинить перешкоди позивачці в користуванні житловим приміщенням по АДРЕСА_1.

Відповідно до ст..60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами , які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Враховуючи викладені обставини та вимоги закону, суд вважає, що права позивача порушені відмовою відповідача добровільно виселитись з вищезазначеної кімнати, а відповідно позивач не може реалізувати своє право на розпорядження та користування наданою йому у встановленому законом порядку житловою площею, тому позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, ст.ст. 129, 132 ЖК України, ст.ст. 10, 11, 31, 57-60, 209, 214 -215, 218 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод, виселенням та вселенням - задоволити.

Виселити ОСОБА_2 із кімнати АДРЕСА_1.

Вселити ОСОБА_1 в кімнату АДРЕСА_1.

Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у користуванні житловим приміщенням по АДРЕСА_1

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції, шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

СУДДЯ Богінкевич С. М.