Справа № 2-2362/11
31.05.2011 року Подільський районний суд м. Києва в складі
головуючого-судді Богінкевич С.М.,
при секретарі: Маленевській О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 16 листопада 2007 року ним з відповідачем було укладено договір позики, згідно якого відповідач отримав позику в розмірі 10 000 доларів США, яку зобов'язався повернути до 17.03.2008 року.
Оскільки до цього часу прийняті на себе зобов'язання відповідач не виконав, тобто не повернув зазначену суму, позивач вимушений звернутись до суду з позовом про стягнення з останнього заборгованості у розмірі 10 000 доларів США, разом з нарахованими відсотками.
Позивач та його представник позивача в судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі з підстав, викладених вище.
Відповідач в судове засідання не з'явився, як вбачається з матеріалів справи, про час і місце розгляду був повідомлений належним чином, тому суд з урахуванням положення п. 5 ст. 74, ст. 224 ЦПК України та думки позивача, вважає за можливе слухати справу у його відсутність на підставі всіх наявних доказів долучених до матеріалів даної цивільної справи.
Вислухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 16 листопада 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики, відповідно до умов якого останній отримав від позивача суму у розмірі 10 000 доларів США та яку зобов'язався повернути в строк до 17 березня 2008 року, що підтверджується розпискою, написаною власноруч відповідачем.
Як встановлено в судовому засіданні, відповідач власних зобов'язань по поверненню позичених коштів вчасно не виконав, у зв'язку з чим заборгував основну суму внеску позивачу у розмірі 10 000 доларів США та відсотки, нараховані за фактичний час користування.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Статтею 1049 ЦК України передбачений обов'язок позичальника повернути позику, а саме: позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Згідно роз'яснень, зазначених в Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі», у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.
Згідно офіційного курсу НБУ станом на 31.05.2011 року 100 доларів США - 797,06 гривень. Враховуючи зазначене, загальна заборгованість на день ухвалення рішення за договором про внесення внеску становить 79 706 гривень.
В судовому засіданні встановлено, що в силу вищезазначених норм закону, відповідач зобов'язаний повернути основну суму позики разом з нарахованими відсотками у розмірі 3 відсотків річних. За підрахунками суду 3 відсотків річних від суми позики (79 706 гривень) за фактичний час користування кредитом (1092 днів), з урахуванням 365 днів у році, складають 7 153 гривні 89 копійок.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Що до позовних вимог позивача про стягнення з відповідача інфляції за весь час прострочення то вони не підлягають задоволенню, оскільки індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, а іноземна валюта, яка була предметом позики, індексації не підлягає. Така правова позиція неодноразово підтверджена рішеннями Верховного Суду України, в яких зазначено, що індекс інфляції - це показник, який характеризує динаміку загального рівня цін на товари і послуги, які купує населення для невиробничих цілей. Ціни в Україні встановлюються у національній валюті, тому вказана норма ЦК України може бути застосована лише у випадку прострочення грошового зобов'язання у гривні.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Крім того, у відповідності до ст.ст. 79-89 ЦПК України, необхідно стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в сумі 3660 гривень 88 копійок, а саме: судовий збір в сумі 1140 гривень 88 копійок (а.с. 4), витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120 гривень (а.с.4), витрати на правову допомогу в сумі 2400 гривень (а.с.5-8).
На підставі викладеного, ст.ст. 549, 551, 625, 1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України, керуючись ст.ст. 3, 4, 10,11, 79-89, 169, 209,212,214-215, 224,225,226 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 79 706 (сімдесят дев'ять тисяч сімсот шість) гривень, 3% річних у розмірі 7 153 (сім тисяч сто п'ятдесят три) гривні 89 копійок, судові витрати в розмірі 3 660 (три тисячі шістсот шістдесят) гривень 88 копійок, а всього 90 520 (дев'яносто тисяч п'ятсот двадцять) гривень 77 копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва, шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.
Заочне рішення може бути переглянуто судом шляхом ухвалення та письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
СУДДЯ Богінкевич С. М.