Справа № 2-2076/11
30 травня 2011 року року Подільський районний суд м. Києва в складі
головуючого-судді Богінкевич С.М.,
при секретарі: Маленевській О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за первісним позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів, -
Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи тим, що 24 березня 2008 року уклав з відповідачкою Кредитний договір № 11320110000 про надання грошових коштів в сумі 100 000 долар США під 12,4 відсотків річних строком до 24 березня 2033 року.
Зазначає, що відповідачка в порушення умов кредитного договору не виконує, у зв'язку з чим станом на 11.02.2010 р. має заборгованість перед ПАТ «УкрСиббану» всього в сумі 114 335 доларів США 30 центів, яку позивач і просить стягнути з відповідачки.
В судовому засіданні представник позивача збільшив розмір позовних вимог, оскільки станом на 29.03.2011 року заборгованість відповідачки становить 131 428 доларів США 16 центів, яку позивач і просить стягнути з відповідача.
Представник відповідача за первісним позовом проти позову заперечував в повному обсязі та подав зустрічну позовну заяву про визнання недійсним договору про надання споживчого кредиту, мотивуючи тим, що в зв'язку з підвищенням курсу іноземної валюти, сума боргу, яку позивачці необхідно сплатити значно зросла, в зв'язку з чим значно погіршився її фінансовий стан. Крім того зазначила, що умови кредитного договору в частині надання кредиту та сплати відсотків за користування кредитом у доларах США є грубим порушення чинного законодавства.
Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні проти зустрічної позовної заяви заперечував в повному обсязі, пояснюючи тим, що правомірність видачі банком кредитів в іноземній валюті підтверджується наявністю банківської ліцензії.
Третя особа за зустрічним позовом в судове засідання не з'явилась, однак надала на адресу суду заяву з проханням слухати справу у її відсутність.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що первісний позов підлягає частковому задоволенню, а у задоволенні зустрічного позову необхідно відмовити, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, між сторонами 24 березня 2008 року укладено Договір про надання споживчого кредиту № 11320110000, за умовами п. 1.1. якого відповідачці був наданий кредит на загальну суму 100 000 доларів США з терміном повернення не пізніше 24 березня 2033 року. Порядок і строки внесення часткових платежів в рахунок погашення боргу передбачений оговореним у п. 1.2.2. Договору графіком, який є не від'ємним від Договору, а саме не пізніше 24 числа місяця, наступного за місяцем надання кредиту.
Процентна ставка за кредитом, згідно п. 1.3.1. Договору, встановлена на рівні 12,4 відсотка річних. Їх погашення, у відповідності до договору, має проводитися відповідачкою з 01 по 24 число кожного місяця, наступного за тим, за яким вони були нараховані.
Як вбачається з п.п. 3.4., 4.1. Кредитного договору, за порушення відповідачкою термінів погашення будь-яких своїх зобов'язань, позивач має право, починаючи з 32-го календарного дня з моменту порушення, вимагати додатково сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту, розрахованому по курсу НБУ, суми простроченого платежу. Крім того, пунктом 4.3. Договору передбачено, що у разі порушення відповідачем будь-яких зобов'язань, передбачених п. 3.4.2., зобов'язаний сплатити позивачу неустойку у розмірі 500 гривень.
В судовому засіданні встановлено, станом на 11.02.2010 року відповідачка, на відміну від позивача, який виконав взяті на себе зобов'язання, свої зобов'язання щодо своєчасного погашення заборгованості за кредитом та сплати процентів належно не виконала.
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином, в установлений строк відповідно до умов договору.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, одним з яких є сплата неустойки (п. 4.1 Договору).
Таким чином, враховуючи вищевикладене та виходячи з наявного у матеріалах справи розрахунку (а.с. 168-179), загальна сума заборгованості відповідачки за Договором перед позивачем складає 131 428 доларів США 16 центів, з яких: 98 333 долари США 35 центів складає заборгованість за простроченим кредитом, 28 441 долари США 40 центів - заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом, 1 308 доларів США 21 цент - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, 3 345 доларів США 20 центів - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом.
Відповідно до вимог ст. 533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Згідно роз'яснень, зазначених в Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі», у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.
За офіційним курсом Національного банку України станом на 30 травня 2011 року 100 доларів США становлять 797.59 гривень, тобто загальна сума заборгованості в розмірі 131 428 доларів США 16 центів в еквіваленті до національної валюти України на день винесення рішення складає 1 048 257 гривень 86 копійок.
Враховуючи те, що в судовому засіданні знайшли своє підтвердження ті обставини, що ОСОБА_1 порушено передбачений договором порядок погашення заборгованості, то первісний позов ПАТ «Укрсиббанк» підлягає частковому задоволенню.
Крім того, статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому Основний закон держави не встановлює якихось обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.
Відповідно до статті 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Тобто відповідно до законодавства, гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак у той же час обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.
Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю є Декрет Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” (далі - Декрет КМУ).
Статтею 1054 ЦКУ передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
При цьому згідно зі статтею 2 Закону України “Про банки і банківську діяльність” кошти - це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Статті 47 та 49 цього Закону визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу.
Відповідно до статті 5 Декрету КМУ операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного банку України. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі генеральної ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до пункту 2 статті 5 цього ж Декрету.
Відповідно до пункту 2.3 Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, що затверджене постановою Правління НБУ N 275 від 17.07.2001 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 21 серпня 2001 року за N 730/5921), за наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу Національного банку банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями, серед яких:
- неторговельні операції з валютними цінностями;
- операції з готівковою іноземною валютою (купівля, продаж, обмін), що здійснюються в пунктах обміну іноземної валюти, які працюють на підставі укладених банками агентських договорів з юридичними особами-резидентами;
- ведення рахунків клієнтів (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України;
- залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України;
- залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках;
- інші операції з валютними цінностями на валютному ринку України.
З вищенаведеного вбачається, що уповноважені банки на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями мають право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.
Щодо вимог підпункту “в” пункту 4 статті 5 Декрету КМУ, який передбачає наявність індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі, то на сьогодні законодавець не визначив межі термінів і сум надання або одержання кредитів в іноземній валюті. Відповідно до пункту 1.5 Положення про порядок видачі НБУ індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління НБУ від 14 жовтня 2004 року N 483, використання іноземної валюти як засобу платежу без індивідуальної ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку на здійснення яких Національний банк видав банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями).
Таким чином, за відсутності нормативних умов для застосування індивідуального ліцензування щодо вказаних операцій, єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті згідно з вимогами статті 5 Декрету КМУ є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої у встановленому порядку.
Оскільки, як встановлено в судовому засіданні у ПАТ «Укрсиббанк» є в наявності ліцензія та дозвіл Національного банку України, здійснення кредитних операцій у валюті не суперечить вимогам чинного законодавства України.
Враховуючи зазначене, суд не приймає до уваги пояснення представника відповідача по первісному позову щодо неправомірності умов кредитного договору в частині надання кредиту в доларах США.
Разом з тим суд вважає що вимога представника позивача за зустрічним позовом щодо визнання недійсним договору про надання споживчого кредиту не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, оскільки за змістом ст. 652 ЦК України, лише істотна зміна обставин визнається підставою для вимоги про зміну або розірвання договору.
Згідно ст..652 ЦК України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Факт належного виконання первісним позивачем, своїх зобов'язань за договором про надання споживчого кредиту, а саме надання кредиту в розмірах та у строки визначені умовами договору № 11320110000 від 24.03.2008 року не заперечувався представником відповідачем за первісним позовом під час розгляду справи у суді.
Зменшення курсу національної грошової одиниці до провідних світових валют не є істотною зміною обставин, оскільки сторони, в тому числі і ОСОБА_1, під час укладення договору могла передбачити зміну курсу національної валюти України по відношенню до курсу провідних світових валют і був вільний в своєму виборі щодо укладення або не укладення договору на умовах визначених кредитним договором .
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що у задоволенні зустрічного позову необхідно відмовити.
Крім того, у відповідності до ст.ст. 79-89 ЦПК України, необхідно стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в сумі 1 820 гривень, а саме: судовий збір в сумі 1 700 гривень (а.с. 2) та витрати на інформаційно-технічне забезпеч в сумі 120 гривень (а.с. 1).
На підставі, ст.ст. 525, 526, 530, 536, 548, 610, 611, 1049, 1050, 1054 ЦК України та керуючись ст.ст. 3, 4, 10,11,60, 79-89, 209,212,214-215,218 ЦПК України, суд
Первісний позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1, проживає: АДРЕСА_1) на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (р/р № 29090000000113 в АТ «УкрСиббанк», м. Харків, МФО 351005, ЄДРПОУ 09807750) суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 1 048 257 (один мільйон сорок вісім тисяч двісті п'ятдесят сім) гривень 86 копійок, судові витрати в розмірі 1 820 (одна тисяча вісімсот двадцять) гривень, а всього 1 050 077 (один мільйон п'ятдесят тисяч сімдесят сім) гривень 86 копійок.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва, шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.
СУДДЯ Богінкевич С. М.