"12" листопада 2007 р. Справа № 17/430/07
12.11.2007 р. Справа № 17/430/07.
Миколаїв
За позовом
ТОВ “Послуга-Ремпотуттехніка», м. Миколаїв, вул. Радянська, 9, кв. 40.
До відповідача
ЗАТ “Завод “Ремпобуттехніка», м. Миколаїв, Внутриквартальний проїзд, 2.
Про : зобов'язання допустити аудиторську фірму до проведення аудиторської перевірки, витребування документів та стягнення 15000 грн. 00 коп.
Суддя Семенов А.К.
Представники:
Від позивача
Не з'явився.
Від відповідача
Ремешевський Є.А., дов. від 01.03.07 року.
СУТЬ СПОРУ : Позов поданий про зобов'язання допустити аудиторську фірму до про-ведення аудиторської перевірки, витребування документів та стягнення 15000 грн. 00 коп.
Позивач свого представника у судове засідання не направив, хоча про час і місце прове-дення судового засідання був повідомлений належним чином.
Відповідач свого представника у судове засідання направив, відзив на позовну заяву надав, проти позову заперечує
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, господарський суд -
встановив:
ТОВ “Послуга-Ремпотуттехніка» (позивач) є акціонером ЗАТ “Завод “Ремпобуттехніка» (відповідач) та володіє 856 акціями, що підтверджується відповідною випискою (а.с. 24) та не заперечується відповідачем.
Позивач, на підставі ст. 162 ЦК України, звертався до відповідача з вимогами (а.с. 9, 10) проведення позачергової аудиторської перевірки. Для проведення аудиторської перевірки позивач уклав з незалежним аудитором відповідний договір (а.с 13 -16) та сплатив 15000 грн. 00 коп. за аудиторські послуги, що підтверджується відповідною квитанцією (а.с. 17).
Проте, 19.03.07 року аудиторська фірма не була допущена до аудиторської перевірки, що підтверджується відповідним актом (а.с. 20), який підписано представниками позивача та аудитор-ської фірми.
За таких обставин позивач, посилаючись на ст. 162 ЦК України, просить зобов'язати відпо-відача допустити аудиторську фірму “Аудит-СВАМІ» до проведення аудиторської перевірки і стягнути з відповідача 15000 грн. 00 коп. збитків через його неправомірні дії.
Крім того позивач звертався до відповідача з вимогами (а.с. 11, 12) надати належним чи-ном засвідчені документи, але відповідач вимоги не виконав. Тому позивач, посилаючись на ст.ст. 10, 43 Закону України “Про господарські товариства» просить витребувати у відповідача копії ус-тановчих документів (статуту та установчого договору) з усіма змінами та доповненнями, копії внутрішніх положень відповідача стосовно порядку проведення загальних зборів акціонерів, про структурні підрозділи товариства та інші, копії протоколів загальних зборів акціонерів відповідача
за 2004 -2006 роки, копії протоколів засідань спостережної ради відповідача за 2004 -2006 роки, копії протоколів засідань правління відповідача за 2004 -2006 роки, копії протоколів засідань ревізійної комісії відповідача за 2004 -2006 роки, копії балансу та звітів відповідача за 2004 -2006 роки, копії протоколів з рішеннями про створення дочірніх підприємств, філій та представ-ництв відповідача, затвердження їх статутів та положень, копії протоколів з рішеннями про за-твердження договорів (угод) на загальних зборах акціонерів на суму, що перевищує повноваження правління відповідача, копії протоколів з рішеннями про відчуження основних засобів відповідача
Відповідач проти позову заперечує, оскільки зазначає, що позивачу належить лише право заявити вимогу про проведення аудиторської перевірки, а визначення аудитора, який буде її про-водити, відноситься до компетенції відповідача. Аудиторська перевірка була проведена, тому не-має підстав зобов'язувати відповідача до її проведення. Стосовно стягнення збитків відповідач зазначає, що, відповідно до ст. 162 ЦК України, витрати, пов'язані з проведенням аудиторської пе-ревірки покладаються на осіб, на вимогу яких вона проводиться.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов до висновку про відмову в позові на підставі нижче наведеного.
Відповідно до ч. 2 ст.162 ЦК України, аудиторська перевірка діяльності акціонерного то-вариства, у тому числі такого, що не зобов'язане публікувати для загального відома документи, має бути проведена у будь-який час на вимогу акціонерів, які разом володіють не менш як десять-ма відсотками акцій. Порядок проведення аудиторських перевірок діяльності акціонерного това-риства встановлюється статутом товариства і законом. Витрати, пов'язані з проведенням такої пе-ревірки, покладаються на осіб, на вимогу яких проводиться аудиторська перевірка, якщо загальни-ми зборами акціонерів не буде ухвалене рішення про інше.
Як вбачається з акту самого позивача (а.с. 20) аудиторська фірма не була допущена до ау-диторської перевірки, оскільки товариство вже проводило таку перевірку. Відповідачем надані суду договір № 10 від 21.02.07 року та аудиторський висновок від 26.04.07 року, які доводять, що відповідач провів аудиторську перевірку.
Отже, позивачем не доведено, що його права та охоронювані законом інтереси були пору-шені відповідачем внаслідок недопущення аудиторської фірми, залученої позивачем, для прове-дення аудиторської перевірки.
Позовні вимоги про стягнення збитків також задоволенню не підлягають, оскільки, відпо-відно до ст. 162 ЦК України, витрати,котрі пов'язані з проведенням такої перевірки, покладаються на осіб, на вимогу яких аудиторська перевірка проводиться.
Позовна вимога щодо витребування документів не підлягає задоволенню з наступного.
Статтею 16 ЦК України встановлені способи захисту цивільних прав та інтересів.
Статтею 20 Господарського Кодексу України встановлені способи захисту прав суб'ектів господарювання.
Такого способу захисту прав як витребування документів, ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України не містять.
Ст. 10 та 43 Закону України “Про господарські товариства» передбачають можливість учас-ника товариства на ознайомлення (при певних обставинах) з деякими документами товариства. Законом такий спосіб захисту прав, як звернення до суду з вимогою про витребування документів не передбачений.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 44,49,82,84,85 ГПК України, господарський суд
1. В позові відмовити у повному обсязі
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолю-тивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Суддя