Україна
02 квітня 2008 року справа № 22-а-1800/08
зал судового засідання № 2 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді
Міронової Г.М.
суддів: при секретарі за участю представників від позивача від відповідача
ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 не з'явився; не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Управління пенсіонного фонду України в м. Первомайську Луганської області
на постанову
Первомайського міського суду Луганської області
Від
10 грудня 2007 року
У адміністративній справі
№ 2-а-278/2007 (суддя Золотарьов І.Л.)
за позовом
ОСОБА_1
До
Управління пенсіонного фонду України в м. Первомайську Луганської області
Про
визнання рішення про відмову в перерахунку пенсії незаконним та винесення постанови суду про виплату пенсії згідно проведеного перерахунку,
11 жовтня 2007 року ОСОБА_5 звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Постановою Первомайського міського суду Луганської області від 10 грудня 2007 року позов ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області про визнання рішення про відмову в перерахунку пенсії незаконним та винесення постанови суду про виплату пенсії згідно проведеного перерахунку було задоволено у повному обсязі.
Не погодившись з таким судовим рішенням, управління пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області подало апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої встановлюється право пенсіонера на працевлаштування після призначеної пенсії, а відповідно і право на подальший перерахунок пенсії. Підставою ж для проведення перерахунку пенсії є наявність двох років страхового стажу після призначеної пенсії або попереднього перерахунку.
Суд першої інстанції при розгляді справи встановив, що позивач перебуває на обліку в управлінні пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області і отримує пенсію за віком. Після призначення пенсії позивач продовжував працювати. Зокрема в умовах дії Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» він працював з 01.06.2006 року по 30.06.2006 року, останній перерахунок його пенсії мав місце 01 січня 2004 року і він мав страховий стаж роботи після призначеної пенсії.
Як на правову підставу для задоволення позову, суд першої інстанції послався на те, що, відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.
Представник відповідача та позивач у судове засідання не з'явилися, були повідомлені належним чином, позивач надіслав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив розглянути справу у його відсутність.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.
Як встановлено в суді першої інстанції ОСОБА_1 після призначення пенсії продовжував працювати з 01.06.2006 року по 30.06.2006 року, останній перерахунок його пенсії провадився 01 січня 2004 року.
Стаття 1 Закону № 1058 визначає, що застрахована особа, це фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Стаття 40 Закону № 1058 передбачає порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії, а саме, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року. У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
Дію частини четвертої статті 42 Закону № 1058 зупинено на 2007 рік згідно із Законом № 489-V від 19.12.2006 р. Установити, що у 2007 році перерахунок пенсії відповідно до частини четвертої статті 42 провадиться з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії згідно із Законом № 489-V від 19.12.2006 р.
Але в 2006 році, коли позивач звернувся до відповідача, діяла частина 4 статті 42 Закону № 1058, а саме, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.
В першому абзаці цієї норми права не йдеться про якийсь конкретний страховий стаж після призначення пенсії, а лише задекларовано право на перерахунок у разі його збільшення, та зазначено, що цей необмежений будь-яким терміном стаж повинен бути врахований.
В абзаці другому цієї ж частини зазначено, що кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Тобто, в ньому мова йде про обмеження кількості перерахунків мінімальним строком в два роки після попереднього перерахунку пенсії. Посилання в Законі на урахування страхового стажу після призначення пенсії не містить обов'язкового збільшення стажу саме на два роки, а зазначає лише на те, що страховий стаж (будь-яке його збільшення) повинен враховуватися при перерахунку.
Всі необхідні документи для перерахунку пенсії позивачем були направлені 04.07.2006 року.
Здійснюючи апеляційний перегляд справи, колегія суддів виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене чи обмежене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів вважає, що дії відділу пенсійного забезпечення у м. Первомайську щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 є неправомірними, оскільки не відповідають вимогам частини 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 - IV від 09.07.2003 р., яка діяла на момент звернення позивача.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв постанову з дотриманням норм матеріального права.
Керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську на постанову Первомайського міського суду Луганської області від 10 грудня 2007 року у справі № 2-а-278/07 залишити без задоволення.
Постанову Первомайського міського суду Луганської області від 10 грудня 2007 року у справі № 2-а-278/07 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську «про визнання рішення «про визнання рішення про відмову в перерахунку пенсії незаконним та винесення постанови суду про виплату пенсії згідно проведеного перерахунку» - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий
Судді