Рішення від 10.06.2008 по справі 5418-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

10.06.2008

Справа №2-2/5418-2008

За позовом: Державне управління «Держгідрографія» в особі ФДУ «Керченський район Держгідрографії» (98318, м.Керч, вул.Кірова, 54).

до відповідача: Державного підприємства «Керченський судоремонтний завод» (98300, м.Керч, вул.Кірова, 22)

про стягнення 2 328грн. 81коп.

Суддя Толпиго В.І.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача : не з'явився.

Від відповідача : не з'явився.

Суть спору: Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача про стягнення 2 328грн. 81коп, з яких борг у розмірі 2 000,00грн., пеня у розмірі 126грн.03коп., річні у розмірі 18грн.90коп. та інфляційні у розмірі 193грн.88коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами було укладено договір №145 від 18.7.2007р, на виконання умов якого позивачем було здійснено детальну зйомку рельєфу дна способом проміру. Відповідач, відповідно до умов договору, 26.9.2007р. здійснив 50% передоплату вартості робіт у сумі 3 774грн.49коп. Кінцевий розрахунок відповідач здійснив частково, сплативши 1 774грн.49коп., в результаті чого за відповідачем склалася заборгованість у розмірі 2 000,00грн., що стало підставою для нарахування річних, інфляційних, пені та звернення позивача з позовом у суд.

29 травня 2008 року до суду від відповідача надійшло клопотання №02/1160 від 27.5.2008р. про розгляд справи по наявним документам та припинення провадження по справі у зв'язку з відсутністю предмету позову.

Також 29.5.2008 року до суду від відповідача надійшов відзив №02/1153 від 27.5.2008р. у якому ДП «Керченський судоремонтний завод» зазначає, що позивач не представив суду доказів, які підтверджують факт направлення рахунку відповідачу, отже, на думку ДП «Керченський судоремонтний завод», позивач не здійснив встановлених договором дій у частині своєчасного направлення та вручення рахунків на оплату відповідачу, що не дало можливості останньому виконати дії по оплаті. У зв'язку з тим, що прострочення відповідача відсутнє, то правових підстав для стягнення пені та річних, як вважає відповідач, у позивача нема.

30 травня 2008 року до суду від позивача надійшла заява №1/1.4/1260 від 28.5.2008р. про припинення провадження по справі, оскільки 15.5.2008 року відповідач перерахував на рахунок позивача суму основного боргу у розмірі 2 000,00грн., та предмет спору у цій частині відсутній, а що стосується інфляційних, пені та річних, то позивач відмовляється від їх стягнення.

9 червня 2008 року до суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог №1/1.4/1341 від 05.6.2008 року, відповідно до якої позивач просить суд не брати до уваги заяву №1/1.4/1260 від 28.5.2008р. та стягнути з відповідача пеню у розмірі 126грн.03коп., річні у розмірі 18грн.90коп. та інфляційні у розмірі 193грн.88коп за період з січня по березень 2008р, в іншій частині припинити провадження по справі.

Сторони у судове засідання не з'явилися, спір розглядається за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши|матеріали справи, дослідивши надані докази, суд встановив:

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів, а саме розглянути спір з урахуванням лише підстав позову, що вказані позивачем.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторонни (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним|виробленого,справленого| належним чином (ст. 599 ЦК України).

Між Державним управлінням «Держгідрографія» в особі ФДУ «Керченський район Держгідрографії» та Державним підприємством «Керченський судоремонтний завод» було укладено договір №145 від 18.7.2007р. на проведення детальної зйомки рельєфу дна способом проміру, згідно з п.1.1 якого, замовник - відповідач доручає виконавцю - позивачу виконання гідрографічних робіт з топозйомки лінії причалів КСРЗ та детальної зйомки рельєфу дна акваторії КСРЗ, дна у причалів КСРЗ, дна уздовж причалів КСРЗ, а виконавець приймає до виконання вказані роботи.

Відповідно до п.2.1 договору строк скінчення виконання робіт встановлений на вересень 2007р.

Усі зміни та доповнення до договору, а також продовження строків виконання робіт оформлюються додатковою угодою, підписаною вповноваженими представниками сторін. (п.п.7.2, 8.2 договору).

Вартість робіт та порядок розрахунків сторони передбачили у р.3 договору, відповідно до якого вартість робіт складає 7 548грн.98коп. у тому рахунку ПДВ, але вартість може бути збільшена по узгодженню сторін. Замовник здійснює передоплату у розмірі 50% від вартості робіт на підставі рахунку виконавця у продовж 5 банківських днів з моменту отримання рахунку на передоплату. Кінцевий розрахунок за виконані роботи проводиться замовником на підставі рахунку виконавця та підписаного акту виконаних робіт у продовж 5 банківських днів з моменту отримання замовником рахунку виконавця.

У виконання зобов'язань, узятих за вищенаведеним договором, відповідач 26.9.2007р., на підставі рахунка позивача та підписаного акту виконаних робіт у продовж 5 банківських днів з моменту отримання рахунку на передоплату, здійснив 50% передоплату вартості робіт, що виконуються позивачем, у розмірі 3 774грн.49коп.

Позивач у свою чергу виконав передбачені договором роботи та спрямував на адресу відповідача рахунок - фактуру № СФ-0000679 від 21.12.2007р. для здійснення кінцевого розрахунку на 3 774грн.49коп., технічний звіт, податкову накладну та акт здачі -приймання робіт №ОУ-0000590, які були отримані відповідачем 21.12.2007 року, про що свідчить печать канцелярії відповідача та підпис одержувача на супровідному листі позивача вих. №1.2/4/3015 від 21.12.2007р.

Але відповідач свої зобов'язання по кінцевій оплаті вартості виконаних робіт здійснив частково та 15.02.2008р. сплатив лише 1 774грн.49коп., що підтверджується матеріалами справи.

Як встановлено матеріалами справи, на момент звернення позивача з позовом у суд заборгованість за виконані роботи склала 2 000,00грн.

Судом встановлено, що сума боргу в розмірі 2 000,00грн. була погашена відповідачем 13.5.2008р, відповідно до платіжного доручення №746, тобто після звернення позивача з позовом у суд, у зв'язку із чим суд вважає, що у частині стягнення 2 000,00грн. боргу провадження у справі підлягає припиненню у в'язку із відсутністю предмету спору.

Окрім вимоги про стягнення основного боргу позивачем заявлені вимоги про стягнення пені у розмірі 126грн.03коп., річних у розмірі 18грн. 90коп. та інфляційних у розмірі 193грн.88коп за період з січня по березень 2008р., які підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не передбачений договором або законом.

Стаття 549 ЦК України визначає: неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Угода по забезпеченню виконання зобов'язання здійснюється|скоюється,чиниться| у письмовій формі (ст. 547 ЦК| України).

Сторони в договорі передбачили відповідальність відповідача за порушення строків оплати. Так, п.5.2 договору сторони передбачили, що за порушення строків перерахування платежів замовник виплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, діючої у період прострочення, але за період, що не перевищує 6 місяців.

Як вже було зазначено, кінцевий розрахунок за виконані роботи проводиться замовником на підставі рахунку виконавця та підписаного акту виконаних робіт у продовж 5 банківських днів з моменту отримання замовником рахунку виконавця. (п.3.4 договору).

Виходячи з того, що рахунок - фактура № СФ-0000679 від 21.12.2007р для здійснення кінцевого розрахунку на 3 774грн49коп та акт здачі -приймання робіт №ОУ-0000590 були отримані відповідачем 21.12.2007 року, про що свідчить печать канцелярії відповідача та підпис одержувача на супровідному листі позивача вих. №1.2/4/3015 від 21.12.2007р, то пеня, інфляційні та річні позивачем розраховані правильно та підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК| України на відповідачі лежить обов'язок доведення виконання зобов'язань, або необґрунтованості позовних вимог тоді як він такі до суду не надав.

Витрати по оплаті держмита, інформаційно-технічних послуг судового процесу відносяться на відповідача, тому, що сума основного боргу у розмірі 2 000,00грн. відповідачем була сплачена 13.5.2008р, тобто після звернення позивача з позовом у суд, що підтверджується матеріалами справи.

В засіданні суду оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення оформлене та підписане 13.6.2008р.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.49, п.1-1ст.80, ст.ст.75,82,84,85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. У частині стягнення 2 000,00грн боргу провадження у справі припинити у зв'язку із відсутністю предмету спору.

3. Стягнути з Державного підприємства «Керченський судоремонтний завод» (98300, м.Керч, вул.Кірова, 22, р/р 26008301390714 в ПИБ м.Керчі, МФО 324548, ЗКПО 01124997) на користь Державного управління «Держгідрографія» в особі ФДУ «Керченський район Держгідрографії» (98318, м.Керч, вул.Кірова, 54, р/р2600304004222 в КФ АБ «Экспресс-банк», МФО 384674,ЗКПО 25871380) 126грн.03коп. пені, 18грн. 90коп. річних, 193грн. 88коп інфляційних, 102,00грн. держмита та 118грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Толпиго В.І.

Попередній документ
1751594
Наступний документ
1751596
Інформація про рішення:
№ рішення: 1751595
№ справи: 5418-2008
Дата рішення: 10.06.2008
Дата публікації: 26.06.2008
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Автономної Республіки Крим
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію