Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313
Іменем України
10.06.2008
Справа №2-24/4861-2008
За позовом Військового прокурору Сімферопольського гарнізону (95006 м. Сімферополь, вул. Казанська, 27) в інтересах держави в особі Військової частини 3009 Внутрішніх військ МВС України, (95015 м. Сімферополь, вул. Сухі,1)
До відповідача Сімферопольської міської ради (95000 м. Сімферополь, вул. Толстого, 14)
про спонукання до виконання певних дій
Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова
Від позивача - Мельник Ю.В., довіреність № 1082 від 12.05.2008 р.
Від відповідача - не з'явився
Від прокуратури - Свіренко Р.О., посвідчення № 300
Обставини справи: Військовий прокурор Сімферопольського гарнізону звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Військової частини 3009 Внутрішніх військ МВС України з позовом до Сімферопольської міської ради про зобов'язання відповідача надати дозвіл військовій частині 3009 ВВ МВС України на виконання проекту землеустрою по відводу земельної ділянки площею 14,9756 га по вул. Кубанська, 32 для обслуговування та експлуатації автопарку та казарменого фонду.
Прокурор, представник позивача позовні вимоги підтримали.
Відповідач явку представника жодного разу не забезпечив, вимоги суду не виконав, відзив на позов не надав, про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином - рекомендованою кореспонденцією.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника відповідача, прокурора, суд -
На підставі наказу Міністра Внутрішніх справ України від 16.02.2004 р. № 166 «Про реорганізацію управління Кримського територіального командування внутрішніх військ МВС України» та наказу командувача внутрішніх військ МВС України від 19.03.2004 р. № 123 «Про встановлення правонаступника військової часини 2209 ВВ МВС України» військове містечко № 261 по вул. Кубанська, 32 в м Сімферополь від військової частини 2209 ВВ МВС України належним чином було передано до військової частини 3009 ВВ МВС України ( акт прийому - передачі військового містечка № 261 від військової частини 2209 до військової частини 3009 від 19.04.2004 р.)
13.02.2007 р. командиром військової частини 3009 ВВ ВМС України на адресу голови комітету по управлінню земельними ресурсами Сімферопольської міської ради було направлено проект землеустрою по відводу земельної ділянки, розташованої за адресою м. Сімферополь, вул. Кубанська, 32 для вирішення питання на сесії міської ради про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.
24.07.2007 р. на адресу Сімферопольської міської ради було направлено запит з проханням повідомити причини затримки оформлення документів щодо отримання державних актів на право постійного користування земельною ділянкою за адресою м. Сімферополь, вул. Кубанська, 32.
06.08.2007 р. надійшла відповідь на лист, яким позивача повідомили про те, що структурним підрозділом Сімферопольської міської ради підготовлено проект рішення виконкому міської ради «Про внесення пропозицій сесії Сімферопольської міської ради 5 скликання про надання дозволу військової частини 3009 ВВ ВМС України на виконання проекту землеустрою по відводу земельної ділянки площею 14,9756 га по вул. Кубанська, 32 для обслуговування та експлуатації автопарку та казарменого фонду». Вказаний проект рішення, згідно відповіді відповідача, був узгоджений з комітетом по управлінню земельними ресурсами Сімферопольської міської ради та представлений на узгодження до управління містобудівництва, архітектури і дизайну міської середи.
Таким чином, залишення відповідачем без належного розгляду в установленні строки відповідного клопотання є без підставними, та порушує права позивача, що стало підставою для звернення до суду з позовом про зобов'язання відповідача надати дозвіл військовій частині 3009 ВВ МВС України на віконня проекту землеустрою по відводу земельної ділянки площею 14,9756 га по вул. Кубанська, 32 для обслуговування та експлуатації автопарку та казарменого фонду.
Позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.
Приписи ст.ст.13 і 41 Конституції України визначають, що від імені Українського народу право власності на землю здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією і усі суб'єкти права власності рівні перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Відповідно до ст.ст.142 - 145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальної громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.
В силу вимог, передбачених Земельним кодексом України передача у користування земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Отже відповідач є органом місцевого самоврядування, тобто колегіальним органом.
Згідно статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання, а стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає право особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового чи майнового права і інтересу.
Частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів.
Відповідно до норм статті 20 Господарського процесуального кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:
визнання наявності або відсутності прав;
визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;
відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;
припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;
присудження до виконання обов'язку в натурі;
відшкодування збитків;
застосування штрафних санкцій;
застосування оперативно-господарських санкцій;
застосування адміністративно-господарських санкцій;
установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;
іншими способами, передбаченими законом.
Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів судом.
Суд може захистити цивільне право або інтерес також іншим способом, що встановлений договором або Законом, але обраний позивачем спосіб захисту свого права, а саме зобов'язання відповідача надати дозвіл військовій частині 3009 ВВ МВС України на виконання проекту землеустрою по відводу земельної ділянки площею 14,9756 га по вул. Кубанська, 32 для обслуговування та експлуатації автопарку та казарменого фонду, не передбачені законом.
Статтею 21 Господарського процесуального кодексу України до позивачів віднесено осіб, які пред'явили позов або в інтересах яких пред'явлено позов саме про захист порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.
У поданій заяві позивач просить здійснити захист шляхом зобов'язання відповідача надати дозвіл військовій частині 3009 ВВ МВС України на виконання проекту землеустрою по відводу земельної ділянки площею 14,9756 га по вул. Кубанська, 32 для обслуговування та експлуатації автопарку та казарменого фонду.
У суду відсутні повноваження для зобов'язання колегіального органу Сімферопольську міську раду надати дозвіл на віконня проекту землеустрою по відводу земельної ділянки площею 14,9756 га по вул. Кубанська, 32 для обслуговування та експлуатації автопарку та казарменого фонду, оскільки як зазначалося вище повноваження щодо надання дозволу на розробку проекту відводу земельної ділянки покладені на органи місцевого самоврядування, який оформлюється відповідним рішенням.
Таким чином, не вірно обраний позивачем спосіб захисту свого права та майнового інтересу не відповідає вимогам діючого законодавства.
За приписами статті 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів. Позивачем таких обставин суду не представлено, не надано нормативного обґрунтування позовних вимог.
Таким чином, у суду відсутні обґрунтовані правові підстави для задоволення позову.
Водночас, суд повідомляє, що відмова в задоволенні позову у зв'язку з невірно обраним способом захисту порушеного права не позбавляє позивача права на звернення з новим позовом у передбаченому чинним законодавством порядку та з додержанням вимог законодавства, оскільки ці позови не будуть тотожними.
У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 13 червня 2008 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 34, 35, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд -
1. У задоволенні позову відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Колосова Г.Г.