Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.
Іменем України
28.05.2008
Справа №2-16/4330-2008А
за адміністративним позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Маркет - Сервіс» (98300, м. Керч, вул.. Самійленко, 14, кв. 2)
До відповідача - Державного закладу «Керченська міська санітарно - епідеміологічна станція» (98300, м. Керч, вул.. Комарова,4)
Про визнання нечинною і скасування постанови та спонукання утриматися від виконання певних дій
Суддя В.А.Омельченко
Секретар судового засідання Хлебнікова Н.С.
Від позивача - Купрєєва О.Д. - представник, довіреність, б/н від 14.04.2008 року
Від відповідача - Костенко Л.Г., представник, довіреність, б/н від 08.05.2008 року
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Маркет-Сервіс» звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом до Державного закладу «Керченська міська санітарно-епідеміологічна станція», в якому просить суд визнати нечинною постанову № 13 від 25.01.2008р. виконуючого обов'язки головного державного санітарного лікаря м. Керчі про застосування до ТОВ фірма «Маркет-Сервіс» адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства, скасувати вищевказану постанову, зупинити її дію, а також заборонити головному державному санітарному лікарю м. Керчі застосовувати адміністративно-запобіжні заходи до ТОВ фірма «Маркет-Сервіс» до ухвалення рішення у адміністративній справі та заборонити посадовим особам Державного закладу «Керченська міська санітарно-епідеміологічна станція» втручатися до господарської діяльності бази відпочинку «Ласточка» ТОВ фірма «Маркет-Сервіс» та застосовувати адміністративно-запобіжні заходи, пов'язані щодо облаштування централізованого водопостачання та каналізації в с. Героївське м. Керчі.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вищевказана спірна постанова не відповідає вимогам Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» та Інструкції про порядок застосування державною санітарно-епідеміологічною службою України адміністративно-запобіжних заходів (обмеження, тимчасова заборона, заборона, припинення, зупинення), затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України № 67 від 14.04.1995р. та іншим нормативно-правовим актам в цій сфері. А саме - у постанові від 25.01.2008р. не зазначено конкретний термін виконання постанови, а вказано лише дату, з якої починається дія адміністративно-запобіжних заходів. До того ж, положення резолютивної частини постанови щодо вирішення питання з каналізуванням не може бути виконано до вирішення питання щодо облаштування централізованого водопостачання та каналізації в с. Героївське м. Керчі, з огляду на їх відсутність в даному селі.
Ухвалою від 16.04.2008р. судом вжиті заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії спірної постанови № 13 від 25.01.2008р., в іншій частині клопотання відмовлено.
Відповідач - Державний заклад «Керченська міська санітарно-епідеміологічна станція» проти позову заперечує з мотивів, наведених у запереченнях на позов. При цьому зазначає, що спірна постанова, як адміністративно-попереджувальний захід, винесена у зв'язку з тим, що на належній позивачу на праві власності базі відпочинку «Ласточка» в с. Героївське протягом ряду років не вирішувались питання з підключення бази до каналізації або облаштування місцевих очисних споруд. Відповідач зауважує, що він не наполягає на будівництві каналізаційного колектора силами бази відпочинку «Ласточка», а пропонує установку заводського виготовлення для очищення стічних вод типу «Біотал», які практикуються в усьому світі, дозволені Мінздравом та сертифіковані, або іншого типу місцевих очисних споруд. Одночасно він заборонив використання вигрібних ям для збору стічних вод, оскільки це може призвести до забруднення ґрунтів, водонасосного горизонту, території бази відпочинку та моря. Заперечує відповідач і проти доводів позивача щодо невказання кінцевого строку дії постанови, адже у п. 1 постанови зазначено, що вона діє з 11 лютого 2008р. до вирішення питання з каналізуванням. Відповідач також вважає, що спірна постанова винесена правомірно та обґрунтовано, оскільки позивачем порушено Державні санітарні правила розміщення, облаштування та експлуатації оздоровчих установ, затверджені МОЗ України в 1996р., в частині розділу 4, п. 4.16, яким передбачено, що при неможливості підключення до централізованої каналізації дозволяється установка місцевих очисних споруд.
Уточнивши позовні вимоги, позивач просить суд скасувати постанову № 13 від 25.01.2008р. виконуючого обов'язки головного державного санітарного лікаря м. Керчі про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства до ТОВ фірма «Маркет-Сервіс». Додатково позивач зазначив, що згідно з висновком від 19.09.2007р. Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції, установка на базі відпочинку «Ласточка» споруди по очищенню стічних вод «Біотал» не може бути, оскільки вона не віднесена до об'єктів централізованої каналізації. Вважає, що оскільки у позивача відсутня технічна можливість щодо облаштування централізованого водопостачання та локальних очисних споруд, постанова відповідача істотно порушує його права та законні інтереси по функціонуванню на існуючих умовах.
Згідно з п. 6 Закону України “Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України» № 2953-ІV від 06.10.2005р., що набрав чинність 01.11.2005р., до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991р. (1798-12), вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ст. 5 КАС України адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
В ході розгляду справи оголошувалась перерва в порядку, передбаченому ст. 150 КАС України.
Після перерви слухання справи було продовжено.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд -
25.01.2008р. виконуючим обов'язки головного державного санітарного лікаря м. Керчі винесена постанова № 13 про застосування до ТОВ фірма «Маркет-Сервіс» адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства.
Як вбачається з даної постанови, підставою її винесення стала відсутність централізованої каналізації, здійснення збору стоків у місцеві вигреби з наступним вивезенням на зливну станцію, що є порушенням Державних санітарних правил 173-96, додаток № 13, ст.. 62 Земельного кодексу України від 20.12.2001р. № 2905-ІІІ, ст.. 31 Закону України «Про курорти» від 05.10.2000р. № 2026-ІІІ.
У зв'язку з цим, на підставі ст.. 42 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», відповідач спірною постановою постановив тимчасово заборонити відкриття та експлуатацію сезонної бази відпочинку «Ласточка» в с. Героївське ТОВ «Маркет-Сервіс» у курортний сезон 2008р. з 11.02.2008р. до вирішення питання з каналізуванням.
Суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 42 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» одним із заходів для припинення порушення санітарного законодавства, які уповноважені застосовувати головні державні санітарні лікарі (їх заступники) є тимчасова заборона чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій, об'єктів будь-якого призначення у разі невідповідності їх вимогам санітарних норм.
Додатком № 13 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19 червня 1996 р. N 173, передбачено, що уздовж морів та навколо морських заток і лиманів виділяється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води. Вона може використовуватись для будівництва санаторіїв та інших лікувально-оздоровчих закладів з обов'язковим централізованим водопостачанням і каналізацією.
Ст. 62 Земельного кодексу України від 20.12.2001р. № 2905-ІІІ визначає, що у прибережних захисних смугах уздовж морів, морських заток і лиманів та на островах у внутрішніх морських водах забороняється, в тому числі, влаштування полігонів побутових та промислових відходів і накопичувачів стічних вод та влаштування вигребів для накопичення господарсько-побутових стічних вод об'ємом понад 1 кубічний метр на добу.
Крім того, відповідно до ст.. 31 Закону України «Про курорти» від 05.10.2000р. № 2026-ІІІ на території першої зони (зони суворого режиму) забороняється влаштування вигребів (накопичувачів) стічних вод, полігонів рідких і твердих відходів, полів фільтрації та інших споруд для приймання та знешкодження стічних вод і рідких відходів, а також кладовищ і скотомогильників.
Ст. 90 Водного кодексу також передбачено, що прибережна захисна смуга уздовж морів, морських заток і лиманів входить у зону санітарної охорони моря і може використовуватися лише для будівництва санаторіїв та інших лікувально-оздоровчих закладів, з обов'язковим централізованим водопостачанням і каналізацією.
В свою чергу, відповідно до п. 1.9 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002р., кожне підприємство скидає стічні води у каналізаційну систему населеного пункту через окремий випуск з обов'язковим улаштуванням контрольних колодязів, розташованих за межами підприємства в місцях, що мають під'їзній дороги.
В той же час, як вбачається з листа КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі» вих.№ 921/06-06-20 від 17.04.2008р., централізоване водопостачання та каналізація в с. Героївське м. Керчі відсутнє.
Відповідач не навів суду жодної норми законодавства, яка б передбачала обов'язок позивача встановити централізовану каналізацію, у зв'язку з чим суд вважає посилання у спірній постанові на її відсутність як на порушення санітарних норм, що, в свою чергу, стало підставою для застосування адміністративно-запобіжних заходів, неправомірним.
В той же час, ч. 2 ст. 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади, органи місцевого самоврядування та їх посадових осіб діяти тільки з підстав, в межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Посилання відповідача у запереченнях на позов на п. 4.16 Державних санітарних правил розміщення, облаштування та експлуатації оздоровчих установ, затверджених МОЗ України в 1996р., яким передбачено, що при неможливості підключення до централізованої каналізації дозволяється установка місцевих очисних споруд, суд вважає необґрунтованим з огляду на те, що про порушення позивачем вказаного пункту у спірній постанові не зазначено.
До того ж, вказаним пунктом передбачено право, а не обов'язок підприємства встановлювати місцеві очисні споруди у випадку, коли централізована каналізація існує, але відсутня можливість підключення до неї. Проте, як вже було встановлено, централізована каналізація в с. Героївське відсутня, а тому відсутні підстави для застосування вказаної норми права до спірних правовідносин.
Крім того, згідно з висновком Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції від 19.09.2007р., установка на базі відпочинку «Ласточка» споруди по очищенню стічних вод «Біотал», яка є очисною спорудою локального типу, не може бути віднесена до об'єктів централізованої каналізації, а можлива лише як тимчасова міра при дотриманні певних умов.
Задовольняючи позовні вимоги, суд також виходить з того, що відповідно до ст.. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
За таких обставин, суд вважає, що покладення на підприємство позивача спірною постановою додаткових обов'язків, які не передбачені законодавством, є неправомірним.
Ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Натомість, доказів правомірності та обґрунтованості спірної постанови № 13 від 25.01.2008р. відповідач суду не навів.
Вступна та резолютивна частини постанови оголошені у судовому засіданні 28.05.2008р.
Постанова складена у повному обсязі та підписана 03.06.2008р.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 98, 122, 158-164, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Скасувати постанову № 13 від 25.01.2008р. виконуючого обов'язки головного державного санітарного лікаря м. Керчі про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства до ТОВ фірма «Маркет-Сервіс».
3. Стягнути з Держаного бюджету України (р/р 31111095500002 у банку отримувача: Управління Державного казначейства в АР Крим, отримувач: Держбюджет м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 22301854) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Маркет-Сервіс» (АР Крим, м. Керч, вул.. Самійленка, 14 кв. 2) 3,40 грн. судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного господарського суду через господарський суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови в десятиденний строк з дня складання постанови в повному обсязі, з подальшим поданням апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження та в порядку передбаченому ч.5 ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, у разі не подання відповідної заяви ( ст. 254 КАС України)
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Омельченко В.А.