10 червня 2008 р.
№ 9/769-07
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Муравйов О.В. -головуючий
Полянський А.Г.
Фролова Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційне подання
Прокурора міста Суми
на постанову
Харківського апеляційного господарського суду від 11.03.2008 року
у справі
№ 9/769-07 Господарського суду Сумської області
за позовом
Прокурора міста Суми і інтересах держави в особі Сумської міської ради
до
- Управління капітального будівництва Сумської міської ради
- Виробничо-комерційної фірми "Побутсервіс"
про
визнання договору недійсним
За участю представників сторін:
від прокурора:
від позивача:
від відповідача - 1:
від відповідача -2:
не з'явився
Рожаєва А.А. дов. від 23.10.2007 року
не з'явився
Плевако Н.А. дов. від 25.06ю2007 року
Федорченко В.М. протокол № 4 від 04.04.1996 року
Прокурор міста Суми в інтересах держави в особі Сумської міської ради звернувся до Господарського суду Сумської області з позовом до Управління капітального будівництва Сумської міської ради та Виробничо-комерційної фірми "Побутсервіс" про визнання недійсним договору.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 04.02.2008 року по справі № 9/769-07 (суддя Лущик М. С.) в задоволенні позовних вимог прокурора міста Суми про визнати недійсним договору на капітальне будівництво житлового будинку по вул. Інтернаціоналістів, 51 м. Суми, укладеного 28.04.2006 року між Виробничо-комерційною фірмою "Побутсервіс" та Управлінням капітального будівництва Сумської міської ради, відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.03.2008 року по справі № 9/769-07 (головуючий суддя Барбашова С. В., судді Афанасьєв В. В., Бухан А. І.) апеляційне подання прокурора міста Суми залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Сумської області від 04.02.2008 року без змін.
Прокурор міста Суми вніс до Вищого господарського суду України касаційне подання на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.03.2008 року по справі 9/769-07.
В касаційному поданні прокурор стверджує, що суд не повністю з'ясував обставини, які мають значення для справи, порушив норми матеріального права, у зв'язку з чим просить скасувати оскаржені рішення та постанову і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
У відзиві на касаційне подання Сумська міська рада підтримала касаційне подання прокурора.
В запереченні на касаційне подання Виробничо-комерційна фірма "Побутсервіс" проти доводів та вимог прокурора заперечує.
Прокурор та представник першого відповідача в судове засідання не з'явились, хоча про час та місце були повідомлені належним чином, ухвалу суду направлено на їх адресу рекомендованою кореспонденцією.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх представників учасників процесу, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційне подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Підставою для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 28.04.2006 року між Управлінням капітального будівництва Сумської міської ради (замовник) та Виробничо-комерційною фірмою "Побутсервіс" (інвестор-підрядник) був укладений договір на капітальне будівництво житлового будинку по вул. Інтернаціональній, 51 в м. Суми, згідно з умовами якого сторони зобов'язались спільними зусиллями побудувати житловий будинок.
Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Стаття 203 цього Кодексу встановлює, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Посилання прокурора на необхідність наявності дозволу на здійснення будівельних робіт для укладання договору на будівництво будинку, судами попередніх інстанцій буди правомірно не прийняті з наступних причин.
Згідно статті 29 Закону України "Про планування і забудову територій" та п. 1.1 Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Держкомбуду України № 273 від 05.12.2000 року, дозвіл на виконання будівельних робіт - це документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт. До дозволу на будівництво вносяться данні про замовника або підрядника, який буде безпосередньо виконувати будівельні роботи.
В обґрунтування своїх вимог прокурор стверджує, що начальник Управління капітального будівництва Сумської міської ради не мав права підписувати спірний договір від імені територіальної громади м. Суми. Таку позицію спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанцій, якими встановлено, що спірний договір укладено Управлінням капітального будівництва Сумської міської ради, яке з відповідно до Положення про Управління капітального будівництва Сумської міської ради, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 23.10.2002 року № 164-МР, було самостійною юридичною особою і мало на балансі незавершене будівництво по вул. Інтернаціоналістів, 51 в м. Суми. Даний договір було також погоджено з Сумською міською радою, в особі заступника голови міськради Денисенка М.В.
Суди першої та апеляційної інстанції правомірно дійшли висновку, що твердження прокурора про невідповідність спірного договору діючому законодавству через відсутність обов'язкових умов договору підряду є безпідставним. Судами вірно застосовані норми матеріального права до спірних правовідносин. Так, суди дійшли вірного висновку, що спірний договір є інвестиційним договором, до якого згідно ст. 628 Цивільного кодексу України включені елементи різних договорів.
На думку прокурора, відповідачами при укладенні спірного договору порушено вимоги ст. 4 Закону України "Про інвестиційну діяльність", а саме: незаконно залучено інвестиції в будівництво житла. Також прокурор стверджує про порушення вимог Положення про порядок передачі права на завершення припинених будівництвом об'єктів житла, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2000 року № 168. Прокурор також зазначає, що об'єкт незавершеного будівництва знаходиться на балансі першого відповідача і належить до комунальної власності територіальної громади м. Сум, а розмір витрат на незавершене будівництво, яке має відшкодувати інвестор-підрядчик замовнику, значно занижений.
Відповідно до ст. 182 Цивільного кодексу України право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації.
Стаття 331 цього Кодексу передбачає, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Місцевий господарський суд встановив, що право власності на об'єкт не було зареєстровано у встановленому порядку, тому на балансі Управління капітального будівництва Сумської міської ради знаходиться не об'єкт нерухомого майна, а витрати на придбання матеріалів та виконання робіт.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Всупереч вказаній нормі прокурор не надав доказів державної реєстрації права комунальної власності даного об'єкту нерухомого майна.
Положення про порядок передачі права на завершення припинених будівництвом об'єктів житла, було затверджене Кабінетом Міністрів України з метою реалізації Указу Президента України від 15 липня 1999 р. N 856 "Про Основні напрями забезпечення житлом населення України на 1999 - 2005 роки" та розпорядження Президента України від 27 жовтня 1999 р. N 276 "Про заходи щодо завершення будівництва недобудованих жилих будинків". Пунктом 1 даного Положення рекомендовано виконавчим органам рад застосовувати зазначене Положення під час завершення припинених будівництвом об'єктів житла, які споруджувались за рахунок місцевих бюджетів та інших джерел фінансування.
Враховуючи, що спірний договір укладений в 2006 році, судами зроблено правомірний висновок, що норми вказаного нормативно-правового акту на дані правовідносини не поширюються.
Посилання прокурора в касаційному поданні на те, що судами не досліджено наявність випуску Виробничо-комерційною фірмою "Побутсервіс" цільових цінних паперів -облігацій, а також виконання п. 2.1 спірного договору, колегією суддів не приймається, оскільки ч. 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна інстанція не має права збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Крім того, підставою для визнання договору недійсним є наявність підстав, передбачених ст. 203 ЦК України. Відповідно до ст. 207 ГК України підставою недійсності господарського договору є його невідповідність вимогам закону або вчинення з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства. Наявність цих підстав для визнання договору недійсним прокурором недоведена.
Враховуючи викладене, Вищий господарський суд України вважає, що підстав для скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду від 11.03.2008 року по справі № 9/769-07 в даному випадку немає, а тому касаційне подання прокурора міста Суми задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Касаційне подання Прокурора міста Суми залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.03.2008 року по справі № 9/769-07 залишити без змін.
Головуючий суддя О. В. Муравйов
Судді А. Г. Полянський
Г. М. Фролова