12 червня 2008 р.
№ 26/94-22/249/07
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя:
Першиков Є.В.
судді
Данилова Т.Б., Ходаківська І.П.
розглянувши матеріали касаційної скарги
державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця"
на постанову
Запорізького апеляційного господарського суду від 27.02.2008р.
у справі
господарського суду
№26/94-22/249/07
Запорізької області
за позовом
державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця"
до
відкритого акціонерного товариства "Запорізький електровозоремонтний завод"
про
за участю представників сторін:
позивача -
відповідача -
стягнення 6 561,10грн.
пр. Шапран Л.І. -дов. №3076-НЮ від 30.11.07р.
пр. Стуброва С.Ю. -дов. №4994 від 24.12.07р.
пр. Мальчев В.Є. -дов. №5050 від 28.12.07р.
У лютому 2005 року державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до відкритого акціонерного товариства "Запорізький електровозоремонтний завод" про стягнення з відповідача на користь позивача 1584,74грн. витрат на усунення недоліків заводського ремонту, 176,36грн. штрафу за неякісний ремонт локомотиву, 4 800грн. пені за простій рухомого складу.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 05.12.2007р. (суддя Скиданова Ю.О.) залишеним без зміни постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 27.02.2008р. (судді Колодій Н.А., Кагітіна Л.П., Яценко О.М.) в задоволенні позовних вимог відмовлено, посилаючись на те, що вина відповідача у руйнуванні шестерні тягового редуктора шостої колісної пари №4225 з наступним пошкодженням зубчастого колеса і кожуха тягового редуктора, карданної передачі ТЕД, який встановлено на електровоз ЧС8 №019 позивачем не доведена, а тому позовні вимоги є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду, в якій просить рішення та постанову по справі скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права судами попередніх інстанцій при прийнятті рішень.
Заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Судами попередніх інстанцій встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 14.11.2002р. між відкритим акціонерним товариством "Запорізький електровозоремонтний завод" та державним територіально-галузевим об'єднанням "Південно-Західна залізниця" був укладений договір №1/1 на капітальний ремонт та модернізацію тягового рухомого складу, вузлів та агрегатів. Предмет договору складає проведення капітального ремонту переданих замовником виконавцю електровозів, в обсягах по додатку №1; проведення капітального ремонту переданих вузлів та агрегатів в обсягах по додатку №2; проведення модернізацій, переданих електровозів в обсягах по додатку №3; обладнання електровозів акумуляторними батареями по додатку №4.
Господарськими судами встановлено, що відповідач провів капітальний ремонт електровозу "Запорізького електровозоремонтного заводу" серії ЧС8 №019. Зазначений електровоз поступив в депо Київ-Пасажирський після ремонту 29.03.2003р. і введений в експлуатацію 12.04.2003р.
В процесі експлуатації, 06.02.2004р. працівниками локомотивного депо Київ-Пасажирський, яке є структурним підрозділом державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця", складено акт-рекламацію №2, яким зафіксовано виявлені дефекти. У п.14 цього акту "характер дефекту та обставини, за яких воно сталося", зафіксовано, що в процесі експлуатації виникло руйнування шестерні тягового редуктора шостої колісної пари №4225 з наступним пошкодженням зубчастого колеса та кожуха тягового редуктора, карданної передачі ТЕД.
Як вказано у п.15 вищевказаного акту, причиною виявленого дефекту став неякісний ремонт редуктора колісної пари №4225 відкритим акціонерним товариством "Запорізький електровозоремонтний завод".
Судами встановлено, що акт-рекламації №2 підписаний працівниками локомотивного депо Київ-Пасажирський та представником ремонтного заводу. При цьому, до акту було складено особливу думку відповідача, відповідно до змісту якої, відповідач вважає, що причину пошкоджень шестерні тягового редуктора шостої колісної пари №4225, який встановлений на електровоз ЧС8 №019, може визначити лише лабораторне дослідження.
Вважаючи, що причиною несправності став неякісний ремонт відповідача, позивач звернувся до відповідача з претензією від 16.06.2004 р. №НЮ-16-173/п про сплату 1 584,74грн. витрат на усунення недоліків капітального ремонту, 176,36грн. штрафу за неякісний ремонт локомотиву, 4 800,00грн. пені за простій рухомого складу .
Відповідач листом від 27.07.2004р. №2467/14 відповів на претензію позивача відмовою у її задоволенні. На думку відкритого акціонерного товариства "Запорізький електровозоремонтний завод", позивачем не дотримано приписи Положення про порядок подачі та видачі з ремонту рухомого складу, затвердженого наказом Міністерства транспорту України №261 від 22.01.2002р., зокрема щодо визначення факту проведення неякісного ремонту, та належних засобів доказування.
Для з'ясування дійсної причини несправності, судом першої інстанції було призначено судову експертизу.
Судами встановлено, що в зв'язку із наявністю певних обставин, зокрема: не укладення договору на проведення судової інженерно-технічної експертизи, а також ухилення позивача від надання експертній установі об'єкту дослідження, проведення експертизи стало неможливим.
Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
В даному випадку, основним аргументом, яким позивач обґрунтовує наявність вини виконавця ремонту, є акт-рекламації №2.
Частиною 2 статті 34 ГПК України, зазначено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких підстав суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що наявність складеного акту-рекламації, тим більше із запереченнями іншої сторони, не може беззаперечно свідчити про проведення відповідачем неякісного ремонту.
Відповідно до ст.ст.33,43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується із висновком судів попередніх інстанцій, про те, що наявними матеріалами справи, вина відкритого акціонерного товариства "Запорізький електровозоремонтний завод" у руйнуванні шестерні тягового редуктора 6-ї колісної пари №4225 з наступним пошкодженням зубчастого колесу і кожуха тягового редуктора, карданної передачі ТЕД, на електровозі ЧС8 №019 позивачем не доведена.
Статтею 1117 ГПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
За таких обставин, та враховуючи, що судами попередніх інстанцій досліджені всі наявні у справі матеріали, їм надано належну правову оцінку, судова колегія не вбачає підстав для скасування рішення та постанови по справі з наведених у касаційній скарзі мотивів.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" залишити без задоволення.
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 27.02.2008р. у справі №26/94-22/249/07 залишити без змін.
Головуючий Є. Першиков
Судді Т. Данилова
І. Ходаківська