29 травня 2008 р.
№ 15/342д
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого -судді
Дерепи В.І.
суддів :
Грека Б.М. -(доповідача у справі)
Стратієнко Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Тензор"
на постанову
Запорізького апеляційного господарського суду від 21.07.05
у справі
№ 15/342 д
господарського суду
Запорізької області
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Тензор"
до
Приватного підприємства "Бест"
про
визнання недійсним договору купівлі-продажу
за участю представників від:
позивача
не з'явилися, були належно повідомлені
відповідача
Сергеєв В.В. (дов. від 26.05.08)
Товариство з обмеженою відповідальністю "Тензор" звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до Приватного підприємства "Бест" про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 15.06.00.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 24.10.03 (суддя Колодій Н.А.) позов задоволено, визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомості від 15.06.00, укладений між ТОВ "Тензор" і ПП "Бест", судові витрати покладені на відповідача.
Рішення суду мотивоване тим, що від імені позивача договір купівлі-продажу підписаний директором Кривошеєвим В.Г., який був призначений на посаду директора ТОВ «Тензор» на підставі рішення загальних зборів засновників ТОВ "Тензор" від 12.06.00. Рішенням місцевого суду м. Мелітополя Запорізької області від 30.04.03 рішення зборів засновників ТОВ «Тензор»від 12.06.00, було визнане недійсним, тому суд дійшов висновку, що договір з боку позивача підписаний не уповноваженою особою.
За результатом апеляційного перегляду справи Запорізький апеляційний господарський суд (колегія суддів у складі: головуючого-судді Хуторного В.М., суддів: Кагітіної Л.П., Радченко О.П.) 21.07.05 прийняв постанову, якою рішення місцевого господарського суду скасовано, в позові відмовлено з підстав пропуску строку позовної давності.
Не погоджуючись з постановою у справі, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, рішення господарського суду Запорізької області від 24.10.03 залишити без змін. Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний перегляд здійснений без участі позивача, що є порушенням принципу рівності сторін.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 15.06.00 між ТОВ "Тензор" і ПП "Бест" був укладений договір купівлі-продажу 53/100 частин комплексу будинків і споруджень, розташованих за адресою: м. Мелітополь, вул. Чкалова, 136, який був підписаний з боку продавця директором Кривошеєвим В.Г., а з боку покупця -директором Халач І.К. Розрахунки за договором здійснені в повному обсязі. Позивач цих грошей не повернув.
Рішенням місцевого суду м. Мелітополя задоволено позов Тараненко Г.А. до ТОВ "Тензор" про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства від 20.04.00, 12.06.00, 06.01.01, згідно яких директором товариства обрано Кривошеєва В.Г. Втім, це рішення скасоване ухвалою місцевого суду міста Мелітополя від 14.11.03 за результатом розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Крім того, станом на час розгляду справи спірне майно відповідачем відчужене наступним чином:
- будинок складу цегельного, позначеного літерою Г-1, будівля СТО цегельна, позначена літерою Д-2, продано за договором купівлі-продажу від 27.07.99 № 64413 громадянину Власову І.П.;
- будинок мийки шлакоблокової, позначеної літерою К-1, будинок підстанції цегельної, позначеної літерою Л-1, було продано за договором купівлі-продажу ВАТ "Мелитопольське районне підприємство "Агрос".
Відмовляючи в позові, суд апеляційної інстанції зазначив, що спірний договір укладено 15.06.00, тоді як позов подано до суду 27.08.03, виходячи з цього позивачем пропущено строк позовної давності.
Втім, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що рішення та постанова підлягають скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до статей 42 (Рівність перед законом і судом) та 43 (Змагальність) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюються на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, для чого господарський суд створює їм необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Забезпечення участі сторін та інших осіб у судовому процесі покладається на господарський суд, який, відповідно до частини першої статті 64 Господарського процесуального кодексу України, після прийняття позовної заяви зобов'язаний винести і надіслати їм ухвалу про порушення впровадження в справі, або про порушення апеляційного провадження, в якій вказується про час і місце проведення засідання господарського суду, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Разом з тим, судом апеляційної інстанції ці вимоги не були належно виконані, оскільки з матеріалів справи вбачається, що позивач не отримував ухвали про відкладення розгляду справи та про час та місце судового засідання.
За вимогами пункту другого частини другої статті 11110 Господарського процесуального кодексу України, порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування судового акту, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду.
Рішення господарського суду Запорізької області від 24.10.03 у даній справі не може залишатися без змін, оскільки воно ухвалене без врахування вимог ст. 80 ЦК УРСР щодо строку позовної давності. Тому рішення та постанову слід скасувати, а справу -направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. При новому розгляду суду слід також розглянути питання щодо належності сторін у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тензор" задовольнити частково, рішення господарського суду Запорізької області від 24.10.03 та постанову Запорізького апеляційного господарського суду у справі № 15/342д скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.
Головуючий - суддя В. Дерепа
Судді Б. Грек
Л. Стратієнко