11 червня 2008 р.
№ 4/280-07
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С.- головуючого,
Костенко Т.Ф.,
Коробенко Г.П.
розглянувши матеріали касаційної скарги
Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-технічна фірма "РВіК"
на постанову
Запорізького апеляційного господарського суду від 21.02.2008
у справі
господарського суду Херсонської області
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-технічна фірма "РВіК"
до
Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Херсонської філії
про
стягнення 15638,51 грн.
я
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача:
не з'явилися
від відповідача:
Гончарова С.Є.-дов. ВСЕ № 595235 від 07.11.2005, Смірнова Н.М.-дов. ВЕТ № 928569 від 12.11.2007
Рішенням господарського суду Херсонської області від 19.09.2007 позовні вимоги задоволено частково.
Стягнено з ВАТ "Укртелеком" в особі Херсонської філії на користь ТОВ "ВТФ "РВіК" -10756,29 грн. основного боргу, 107,56 грн. витрат зі сплати державного мита та 81,16 грн. витрат зі сплати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 21.02.2008 рішення господарського суду Херсонської області від 19.09.2007 скасовано частково з прийняттям нового рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постанова мотивована тим, що проведення робіт з корекції та налагодження РВПЗ умовами попереднього договору не передбачено, а виконувались позивачем для можливості здійснення господарської діяльності в сфері телекомунікацій відповідно до наданого йому дозволу на використання номерного ресурсу. Відповідно п.2 ст. 31 Закону України "Про телекомунікації" будівництво, реконструкція і модернізація телекомунікаційних мереж не повинні призводити до зниження надійності та якості зв'язку. Усі витрати, пов'язані з дотриманням цих вимог покладаються на оператора телекомунікацій, який здійснює ці роботи.
Не погоджуючись з постановою ТОВ "ВТФ "РВіК" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати, посилаючись на те, що судами порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 35, 43, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 182, 193, 224, 225 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 526, 635, 902, 1166 Цивільного кодексу України, ст. 57 Закону України "Про телекомунікації" а також не взято до уваги вимоги наказу Міністерства зв'язку України № 234 від 30.10.1996, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.11.1996 за № 673/1698.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити.
Господарським судом встановлено, що 20.12.2005 ВАТ "Укртелеком" в особі Херсонської філії та TOB ВТФ "РВіК" уклали попередній договір №04/1556 (далі -договір).
Відповідно до п. 2 договору сторони домовились щодо спільної виробничої діяльності тимчасового взаємоз'єднання власних телекомунікаційних мереж за тимчасові схемою (додаток №1 до договору), узгодженою сторонами, відповідно до номерного ресурсу в індексах 368000-368999, дозвіл на використання якого має позивач.
Пунктом 4 договору, позивач взяв на себе зобов'язання до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, здійснювати оплату у повному обсязі наданих послуг взаємоз'єднання ( з'єднувальні лінії, канали зв'язку тощо) та послуг міжміського, міжнародного телефонного зв'язку згідно з виставленими відповідачем до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, рахунків відповідно до діючих тарифів.
Пунктом 5 договору сторони обумовили, що TOB ВТФ "РВіК" виконує до 28.09.2006 у повному обсязі узгоджені проектно-технічні рішення та технічні умови №05-14 "На приєднаня телекомунікаційної мережі оператора TOB ВТФ "РВіК" ємкістю 1000 номерів з використанням нумерації в діапазоні 36-8х-хх до ТМЗК м. Херсону від 29.09.2005 у порядку та згідно з вимогами Закону України "Про телекомунікації", Ліцензійних умов провадження діяльності у сфері телекомунікацій з надання послуг фіксованого, міжнародного, міжміського, місцевого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку, затверджених наказом Державного комітету зв'язку та інформації України від 17.06.2004 за №132, інших галузевих нормативно-правових актів.
Відповідно п. 6 договору, сторони зобов'язалися до 01.10.2006 укласти договір про взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж ВАТ "Укртелеком" і TOB ВТФ "РВіК" у м. Херсоні при підтвердженні факту виконання позивачем у повному обсязі взятих на себе зобов'язань, викладених у п. 5 договору. Пунктом 14 договору, сторони встановили термін дії договору до 30.09.2006.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що в подальшому сторонами не виконано умову договору щодо укладення в термін до 01.10.2006 договору про взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж ВАТ "Укртелеком" і TOB ВТФ "РВіК", у зв'язку з чим позивач вважає, що він поніс збитки на суму 15638, 15 грн.
За приписами ст.216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.
Господарськими санкціями, за змістом ст. 217 Господарського кодексу України, визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій, як відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно - господарські та адміністративно - господарські санкції.
Відповідно ст. 224 Господарського кодексу України, на яку посилається позивач в обґрунтування заявленого позову, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Статтею 635 Цивільного кодексу України, встановлено, що сторона, яка необгрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.
Отже, відшкодування збитків (в контексті нормативного обґрунтування заявлених вимог) є видом відповідальності за правопорушення при здійсненні господарської діяльності. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Як і будь-яка інша юридична відповідальність, господарсько-правова відповідальність ґрунтується на певних правових підставах, тобто: сукупність норм права про відповідальність суб'єктів господарських відносин; правосуб'єктність правопорушника; протиправні дії або бездіяльність особи (осіб), що порушують права і законні інтереси потерпілої особи.
Виходячи з норм цивільного законодавства, позивач має довести наявність збитків, їх розмір, протиправність поведінки правопорушника та причинний зв'язок між протиправними діями відповідача та завданими позивачу збитками.
Для застосування майнової відповідальності у вигляді відшкодування збитків потрібна наявність вищевказаних умов.
Як встановлено господарськими судами, відповідно до п.2 Положення, предметом діяльності Херсонської філії ВАТ "Укртелеком" є , крім іншого, надання послуг телефонного зв'язку, в тому числі рухомого та фіксованого місцевого, міжміського, міжнародного, радіозв'язку та інших телекомунікаційних послуг на принципах рівного доступу споживачів - як фізичних, так і юридичних осіб усіх форм власності.
Згідно з пунктом 4.6 Статуту TOB "ВТФ РВіК" предметом діяльності товариства є надання послуг телефонного зв'язку (крім відомчих об'єктів) - місцевого з правом створення власної мережі ємкістю до 1000 абонентських номерів на території м. Херсона та Херсонської області.
Отже, ТОВ ВТФ "РВіК" та ВАТ "Укртелеком" в особі Херсонської філії є суб'єктами ринку телекомунікацій, тому, до правовідносин між сторонами у справі, поряд з іншими законодавчими актами України, застосовуються також положення Закону України "Про телекомунікації".
Статтею 57 Закону України «Про телекомунікації»встановлено, що технічні, організаційні та економічні умови взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж операторів телекомунікацій, а також розрахункові такси за доступ до цих мереж повинні бути предметом договору між операторами телекомунікацій, що взаємо підключаються. Технічні, організаційні та комерційні умови взаємо- підключення з операторами телекомунікацій, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку телекомунікацій, регулюються НКРЗ.
Договір, який сторони мають намір укласти, повинен містити таку умову, як факт виконання у повному обсязі позивачем наведених у вищевказаному п.5 попереднього договору зобов'язань.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що TOB ВТФ "РВіК" не довело факту виконання узгоджених проектно-технічних рішень та технічних умов №05-14 "На приєднання телекомунікаційної мережі оператора TOB ВТФ "РВіК" ємкістю 1000 номерів з використанням нумерації в діапазоні 36-8х-хх до ТМЗК м. Херсона" від 29.09.2005 у передбаченому законодавчими актами України порядку. Не надано також доказів факту ухилення відповідача від взятих на себе зобов'язань щодо надання на розгляд позивачу проекту договору після узгодження проектно-технічних рішень.
Матеріалами справи доведено, що технічний проект позивачем відповідачу на узгодження не надавався, а направлені позивачу технічні завдання були повернені як такі, що розроблені з суттєвим порушенням вимог чинного законодавства, що підтверджується результатами, проведеної Національною комісією з питань регулювання зв'язку України, перевірки додержання суб'єктом ринку телекомунікацій законодавства про телекомунікації, (акт перевірки від 08.06.2007). Порушень норм законодавчих актів України у сфері телекомунікацій, регулюючих взаємовідносини операторів та взаємо з'єднання телекомунікаційних мереж суб'єктів ринку телекомунікацій, з боку Херсонської філії ВАТ "Укртелеком" не виявлено.
Суд апеляційної інстанції встановив, що проведення робіт з корекції та налагодження РВПЗ умовами попереднього договору не передбачено, а виконувалось позивачем для можливості здійснення господарської діяльності в сфері телекомунікацій відповідно до наданого йому дозволу на використання номерного ресурсу. Згідно п.2 ст. 31 Закону України «Про телекомунікації»будівництво, реконструкція і модернізація телекомунікаційних мереж не повинні призводити до зниження надійності та якості зв'язку. Усі витрати, пов'язані з дотриманням цих вимог покладаються на оператора телекомунікацій, який здійснює ці роботи.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що віднесення позивачем витрат на проведення вищевказаних робіт не є збитками, які повинні бути відшкодовані за рахунок відповідача, оскільки не наведено доказів, які б переконливо свідчили про наявність вищевказаних правових підстав, для застосування до ВАТ «Укртелеком»в особі Херсонської філії майнової відповідальності у вигляді відшкодування збитків.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що Запорізьким апеляційним господарським судом дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому постанова відповідає чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для її скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 1115, п.1 ст. 1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову від 21.02.2008 Запорізького апеляційного господарського суду зі справи № 4/280-07 залишити без змін.
Головуючий В.С. Божок
Судді Т.Ф.Костенко
Г.П.Коробенко