11 червня 2008 р.
№ 42/22
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді
Кривди Д.С. -(доповідача у справі),
суддів:
Жаботиної Г.В.,
Уліцького А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
ТОВ “Інтерофіс Лімітед»
на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2008 року
у справі
№42/22 господарського суду міста Києва
за позовом
Державного підприємства “Вугілля України»
до
ТОВ “Інтерофіс Лімітед»
про
стягнення суми,
за участю представників сторін від:
позивача:
не з'явились
відповідача:
не з'явились
Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.01.2008р. (суддя Паламар П.І.) зустрічну позовну заяву ТОВ “Інтерофіс Лімітед» повернуто без розгляду на підставі ст.60, п.4 ст.63 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.02.2008р. (суддя Паламар П.І.) провадження у справі №42/22 зупинено до вирішення апеляційної скарги ТОВ “Інтерофіс Лімітед» на ухвалу господарського суду міста Києва від 30.01.2008р.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2008р. (судді Андрієнко В.В. -головуючий, Малетич М.М., Студенець В.І.) ухвали господарського суду міста Києва від 30.01.2008р. та 05.02.2008р. залишено без змін.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу місцевого господарського суду від 30.01.2008р. та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.
Сторони не скористалися наданим процесуальним правом на участь своїх представників в судовому засіданні касаційної інстанції. Враховуючи, що явка представників сторін обов'язковою не визнавалася, додаткові документи від сторін не витребовувались, з врахуванням особливостей розгляду скарги судом касаційної інстанції, передбачених ст. 1117 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні обставини) справи на предмет правильності застосування судами норм процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень статті 60 ГПК України відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним позовом. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.
Загальні правила подання позовних заяв до господарського суду визначаються приписами статей 54-57 ГПК України. Відтак, довід скаржника про невстановлення Господарським процесуальним кодексом України обов'язку справляння державного мита із зустрічної позовної заяви, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки відповідно до положень пункту 3 частини 1 статті 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
Отже, чинним процесуальним законодавством чітко встановлено, що при поданні зустрічної позовної заяви повинно бути сплачено державне мито у встановлених порядку і розмірі. Ця вимога є обов'язковою та безумовною для прийняття такої заяви до розгляду.
Як встановлено судами попередніх інстанцій і вбачається з матеріалів справи, ТОВ “Інтерофіс Лімітед», звернувшись в межах справи №42/22 з зустрічною позовною заявою до Державного підприємства “Вугілля України» з самостійною матеріально-правовою вимогою про стягнення грошових коштів, не додало доказів сплати державного мита.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст.63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.
Крім того, суди встановили, що зустрічний позов взаємно не пов'язаний з первісним, оскільки заявлені вимоги стосуються виконання зобов'язання, що виникло з іншого правочину, ніж той, на підставі якого заявлено первісний позов, тому, відповідно до ч.1 ст.60 ГПК України, їх спільний розгляд в одному провадженні є неможливий.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що зустрічна позовна заява подана з порушенням чинного процесуального законодавства, а тому господарський суд першої інстанції обґрунтовано повернув її без розгляду.
Також є правомірними висновки апеляційної інстанції щодо залишення без змін ухвали місцевого господарського суду від 05.02.2008р. про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду апеляційним господарським судом апеляційної скарги на ухвалу господарського суду міста Києва від 30.01.2008р. Суд встановив, що для вирішення апеляційної скарги ТОВ “Інтерофіс Лімітед» на зазначену ухвалу, справу №42/22 необхідно було передати до Київського апеляційного господарського суду, як того вимагає ГПК України. Вказана обставина перешкоджала подальшому розгляду справи, а тому були підстави для зупинення провадження у справі.
За таких обставин посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанції Господарського процесуального кодексу України не знайшло свого підтвердження при розгляді касаційної скарги та спростовується матеріалами справи.
Отже, колегія суддів вважає, що підстави для скасування або зміни ухвал місцевого і постанови апеляційного господарських судів відсутні.
Керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, ст.ст.1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2008р. у справі №42/22 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Головуючий суддя Д.Кривда
Судді Г.Жаботина
А.Уліцький