10 червня 2008 р.
№ 17/239-18/167-5/178
Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Васищака І.М., суддів Грека Б.М., Палій В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватної виробничо-торгової фірми “Колоінвест» на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 20 листопада 2007 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18 лютого 2008 року у справі № 17/239-18/167-5/178 за позовом агропромислово-торгового підприємства “Бобовище» до приватної виробничо-торгової фірми “Колоінвест» про стягнення 8 659 грн. 60 грн.,
У серпні 2006 року агропромислово-торгове підприємство “Бобовище» звернулось до господарського суду Івана-Франківської області з позовом до приватної виробничо-торгової фірми “Колоінвест» про стягнення суми боргу у розмірі 8 659 грн. 60 коп. з підстав невиконання зобов'язання.
Відповідач позов не визнав, стверджуючи про поставку неякісного товару.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 20 листопада 2007 року (суддя Г. Цюх) позов задоволено в сумі 8 635 грн. 35 грн.; в решті позову відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18 березня 2008 року рішення скасовано в частині відмови в позові; в решті рішення залишено без змін.
Приватна виробничо-торгова фірма “Колоінвест» просить судові рішення скасувати з підстав незастосування та неправильного застосування господарськими судами статей 675, 676, 677 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 5 Закону України “Про виноград та виноградне вино», статі 30 Господарського процесуального кодексу України та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
У відзиві на касаційну скаргу агропромислово-торгове підприємство “Бобовище» проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.
Сторони належним чином були повідомлені про час і місце судового засідання, проте представник приватної виробничо-торгової фірма “Колоінвест» в судове засідання не з'явився, а представник агропромислово-торгового підприємства “Бобовище» з'явився без належно оформленої довіреності.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Господарськими судами встановлено, що відповідач 16 лютого 2005 року отримав від позивача товар (вино) на загальну суму 19 936 грн. 80 коп.
Якість товару та гарантійні терміни його зберігання були підтверджені посвідченням № 30 від 16 лютого 2005 року.
За поставлений товар відповідач розрахувався частково і сума боргу дорівнює 8 659 грн. 60 грн.
У зв'язку з частковою оплатою продукції позивач направив відповідачу претензію від 17 травня 2006 року і у червні 2006 року відповідач повідомив про стан розрахунків між сторонами за поставлений товар, а також просив позивача забрати частину неякісного товару на суму 15 120 грн. для подальшої утилізації.
За правилами статті 665 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили (стаття 679 цього ж кодексу).
Продавець надав гарантії якості товару, що підтверджується посвідченням якості та сертифікатом відповідності.
Даним посвідченням передбачені гарантійні терміни зберігання виноградних вин, а саме: 3 місяці - для вин столових ординарних; 4 місяці - для вин кріплених ординарних, столових, марочних.
При цьому, у вказаному посвідчені зазначено дату розливу вин.
Під час прийому товару та протягом гарантійного терміну зберігання, тобто до травня 2005 року відповідачем не ставилась вимога позивачеві про заміну товару, повернення сплаченої за товар грошової суми або відмову від товару, в порядку, визначеному статтею 678 Цивільного кодексу України.
Претензії покупця щодо якості товару заявлені продавцеві після спливу строків придатності вина і в силу правила частини 5 статті 680 Цивільного кодексу України обов'язок доводити, що недоліки товару виникли до передання товару покупцеві, покладено на покупця.
Оскільки покупцем не доведено, що вказані недоліки виникли до передання товару покупцеві, господарські суди дійшли правомірного висновку про задоволення позову.
При цьому господарський суд апеляційної інстанції обґрунтовано змінив рішення господарського суду в частині відмови від задоволення позову в сумі 21 грн. 25 коп.
Інші твердження скаржника досліджувались апеляційним господарським судом і їм дана належна юридична оцінка.
За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
Всупереч вказаним статтям, відповідач не надав господарським судам доказів, які спростовують позовні вимоги та звільняють його від цивільної відповідальності.
Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 20 листопада 2007 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18 лютого 2008 року у справі № 17/239-18/167-5/178 залишити без змін, а касаційну скаргу приватної виробничо-торгової фірми “Колоінвест» без задоволення.
Головуючий, суддя
І. М. Васищак
Суддя
Б. М. Грек
Суддя
В. М. Палій