11 червня 2008 р.
№ 01/3352
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Полякова Б.М., -головуючого,
Коваленка В.М. (доповідач у справі),
Катеринчук Л.Й.
розглянувши
касаційну скаргу
УПФ України в Кам'янському районі Черкаської області
на постанову
від 19.02.2008 р. Київського міжобласного апеляційного господарського суду
у справі
№ 01/3352 господарського суду Черкаської області
за заявою
УПФ України в Кам'янському районі Черкаської області
до
дочірнього підприємства "Кам'янський цукровий завод" ТОВ "Руна", м. Кам'янка Черкаської області
про
банкрутство
арбітражний керуючий
Вінник С.В.
в судовому засіданні взяв участь представник:
УПФ України в Кам'янському районі Черкаської області
Головченко А.Г., начальник,
Дяченко Н.В., довір..
дочірнього підприємства "Кам'янський цукровий завод" ТОВ "Руна"
Чистосердов В.М. -головний керуючий
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 03.07.2007 р. за заявою Управління пенсійного фонду України в Кам'янському районі Черкаської області (далі -Кредитор, Фонд) порушено провадження у справі № 01/3352 про банкрутство дочірнього підприємства "Кам'янський цукровий завод" товариства з обмеженою відповідальністю "Руна" (далі -Боржник, Підприємство) в порядку Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі -Закон про банкрутство).
Ухвалою підготовчого засідання господарського суду Черкаської області від 15.10.2007 р. (суддя -Чевгуз О.В.) Кредитора зобов'язано опублікувати в офіційних друкованих органах оголошення про порушення справи про банкрутство Боржника, а також визначені дати попереднього засідання та судового засідання, на якому буде вирішене питання про санацію чи припинення провадження у справі.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою суду першої інстанції, дочірнє підприємство "Кам'янський цукровий завод" товариства з обмеженою відповідальністю "Руна" звернулося до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Черкаської області від 15.10.2007 р. та зняти арешти з розрахункових рахунків Боржника.
Постановою Київського міжобласного господарського суду від 19.02.2008 року (головуючий суддя -Тарасенко К.В., судді: Шкурдова Л.М., Міщенко П.К.) апеляційну скаргу Підприємства задоволено, ухвалу господарського суду Черкаської області від 15.10.2007 р. - скасовано, а справу повернуто до господарського суду Черкаської області на розгляд.
Не погоджуючись з винесеною постановою суду апеляційної інстанції, Управління пенсійного фонду України в Кам'янському районі Черкаської області звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 19.02.2008 року, а ухвалу господарського суду Черкаської області від 15.10.2007 року залишити без змін.
Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме ст.ст. 20, 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 7 Закону про банкрутство, а також норм процесуального права.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно норми п. 3 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" вимога про сплату страхувальником недоїмки до органів пенсійного фонду є виконавчим документом, що кореспондується із нормою п. 9 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження", згідно якої державною виконавчою службою підлягають виконанню рішення інших органів державної влади у випадках, якщо за законом їх виконання покладено на державну виконавчу службу. Порядок направлення органами пенсійного фонду вимоги про сплату недоїмки органам державної виконавчої служби визначений пунктами 3, 4 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Виконання Фондом вказаних норм та додання до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство Боржника акту звірки на підтвердження визнання Боржником заборгованості перед Фондом по сплаті страхових внесків, а також корінців вимог до Боржника щодо недоїмки по сплаті страхових внесків відповідають вимогам ст. 1 та п. 8 ст. 7 Закону про банкрутство щодо надання доказів на підтвердження безспірних вимог Фонду до Боржника. Між тим, п. 10 ст. 7 Закону про банкрутство встановлює спеціальні умови при зверненні кредитора -державного органу, із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство, щодо надання додаткових документів, які підтверджують неплатоспроможність боржника.
Так, до заяви кредитора -органу державної податкової служби чи інших державних органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), додаються докази вжиття заходів до отримання заборгованості по обов'язкових платежах у встановленому законодавством порядку. Таких доказів, в порушення визначеної норми п. 10 ст. 7 Закону про банкрутство, Кредитором надано не було, у зв'язку з чим судом апеляційної інстанції був зроблений правомірний висновок про незаконність ухвали суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги Підприємства. При цьому, суд касаційної інстанції звертає увагу на визначене в п. 3 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право органу пенсійного фонду звернутись до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки, як захід до отримання заборгованості по обов'язкових платежах (страхових внесках).
Таким чином, суд апеляційної інстанцій дійшов законного та обґрунтованого висновку про неправомірність прийняття судом першої інстанції ухвали про зобов'язання Кредитора опублікувати в офіційних друкованих органах оголошення про порушення справи про банкрутство Підприємства.
Твердження заявника касаційної скарги про відсутність у головного керуючого Підприємства права подавати та підписувати апеляційні скарги від імені Боржника спростовуються наявними у матеріалах справи посадовою інструкцією головного керуючого, затвердженою директором ТОВ "Руна", протоколом зборів учасників ТОВ "Руна" № 7 від 25.12.2006 року та трудовим договором від 01.01.2007 року, укладеним ТОВ "Руна" з Чистосердовим В.М., особою, що підписала апеляційну скаргу від імені Підприємства.
За таких обставин справи доводи касаційної скарги Управління пенсійного фонду України в Кам'янському районі Черкаської області не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, тому постанова суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін, як законна та обґрунтована.
З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 1, 7 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Касаційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Кам'янському районі Черкаської області залишити без задоволення.
2. Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 19.02.2008 р. у справі № 01/3352 залишити без змін.
Головуючий Б.М. Поляков
Судді В.М. Коваленко
Л.Й. Катеринчук