29 травня 2008 р.
№ 5/610
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:
суддів:
Добролюбової Т.В.,
Гоголь Т.Г.,
Швеця В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Добровільно-колективного товариства садівників-любителів "Садівник"
на постанову
Київського міжобласного апеляційного господарського суду
у справі
господарського суду
5/610
Полтавської області
за позовом
Добровільно-колективного товариства садівників-любителів "Садівник"
до
за участю третіх осіб
Відкритого акціонерного товариства "Полтаваобленерго"
1) Добровільно-колективного товариства садівників-любителів "Труд";
2) Добровільно-колективного товариства садівників-любителів "Зоря";
3) Добровільно-колективного товариства садівників-любителів "Металург";
4) Садівницького товариства "Победит";
5) Садового товариства "Мічурінець";
6) Садового товариства "Рассвет";
7) Комунального підприємства "Кременчукводоканал",
про
спонукання до виконання договору
за участю представників сторін від:
позивача: Лагойко Л.С. (голова тов-ва), Лагойко С.В. (дов. від 28.05.08);
відповідача: Піхуля В.І. (дов. від 03.04.08);
третьої особи 1): не з'явилися, належним чином повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги;
третьої особи 2): не з'явилися, належним чином повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги;
третьої особи 3): не з'явилися, належним чином повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги;
третьої особи 4): не з'явилися, належним чином повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги;
третьої особи 5): не з'явилися, належним чином повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги;
третьої особи 6): не з'явилися, належним чином повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги;
третьої особи 7): не з'явилися, належним чином повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги,
У листопаді 2005 року Добровільно-колективне товариство садівників-любителів "Садівник" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства "Полтаваобленерго" про спонукання до виконання договору про постачання електричної енергії за 2005 рік.
Після неодноразових уточнень позовних вимог, Добровільно-колективне товариство садівників-любителів "Садівник" просило суд спонукати ВАТ "Полтаваобленерго" відновити попередній стан договору № 921 від 05.05.03, що існував до моменту порушення прав позивача, виконати умови п. 5 зазначеного договору щодо врегульованого енергопостачання, перенести обсяги постачання з 2005 року на 2007 рік і поновити енергопостачання в повному обсязі.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 24 липня 2007 року (Гетя Н.Г.) позовні вимоги задоволено. Рішення мотивоване тим, що укладений між сторонами договір № 921 на постачання електричної енергії не розірваний у встановленому порядку, а тому є обов'язковим до виконання Відкритим акціонерним товариством "Полтаваобленерго.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 28 січня 2008 року (колегією суддів у складі: Шевченка В.Ю. - головуючий, Мельника С.М., Ільєнюк Т.В.) апеляційну скаргу ВАТ "Полтаваобленерго" задоволено, рішення Господарського суду Полтавської області від 24.07.07 скасовано та постановлено нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено. Приймаючи постанову у даній справі апеляційний суд посилаючись на статтю 275 ГК України, статтю 26 Закону України "Про електроенергетику", п. 5 Правил користування електричною енергією вказав, що позивач належними засобами доказування не довів дотримання ним факту надсилання відповідних відомостей щодо очікуваного споживання електричної енергії на 2006-2007 роки, тобто відсутні відомості визначення та узгодження величин споживання електричної енергії та потужності у вказаний період.
Не погоджуючись з прийнятою судом апеляційної інстанції постановою, Добровільно-колективне товариство садівників-любителів "Садівник" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 28.01.08 скасувати, а рішення Господарського суду Полтавської області від 24.07.07 залишити в силі, мотивуючи скаргу доводами щодо невірного застосування апеляційним судом приписів статті 179 ГК України.
Заслухавши суддю - доповідача, представників сторін, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, дослідивши матеріали справи і доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 06 травня 2003 року між Відкритим акціонерним товариством «Полтаваобленерго" та Добровільно-колективним товариством садівників-любителів «Садівник" був укладений договір на постачання електричної енергії № 921 (далі - Договір, т.1, а.с.27-30). За умовами зазначеного договору, відповідач зобов'язався постачати позивачу електричну енергію в обсягах обумовлених додатком № 1 до договору (т. 1, а.с.25), а позивач - сплачувати її вартість та виконувати інші обов'язки згідно з умовами цього договору. Обсяги електроенергії, які постачалися відповідачем по зазначеному договору, охоплювали потреби як безпосередньо позивача, так і інших садівницьких товариств, при цьому по відношенню до позивача інші садівницькі товариства - одержувачі електроенергії за договору № 921 виступали субспоживачами.
Відповідно до п.9.4 Договору термін його дії визначений з 06 травня 2003 року до 31.12.2003 року. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною сторін не буде письмово заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Частинами 1 та 2 статті 275 Господарського кодексу України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Згідно зі статтею 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.
Відповідно до п.п.5.1 п.5 Правил користування електричною енергією, затверджених Національною комісією регулювання електроенергетики України № 28 від 01.07.96, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.
17 червня 2004 року між позивачем та відповідачем укладена додаткова угода про внесення змін до Договору (т.1, а.с.35), якою передбачено продовження строку дії вказаного договору на 2004 рік.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що сторонами узгоджено обсягів постачання позивачу електричної енергії в 2005 році, що підтверджується наявним в матеріалах справи листуванням (т.1, а.с.24-26).
Згідно з п.п.5.1 п.5 Договору для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік позивач не пізніше І грудня поточного року повинен надавати Кременчуцькій філії ВАТ "Полтаваобленерго" відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії. Абзацом 6 п.п. 4.2 п.4 Правил користування електричною енергією передбачено, що узгоджені сторонами обсяги очікуваного споживання електричної енергії та заявлені величини споживання електричної потужності оформлюються додатком до договору як договірні величини. При цьому договірні величини споживання електричної потужності (помісячно) є істотною та обов'язковою умовою для договору про постачання електричної енергії (п.5 Правил).
Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що відсутність визначення вказаної величини у встановлений Правилами та договором спосіб свідчить про відсутність договірних відносин між постачальником та споживачем електроенергії та виключає можливість її постачання. Судом встановлено, що Добровільно-колективне товариство садівників-любителів "Садівник" не надав належних доказів, які б підтверджували факт надсилання зазначених в п.п. 4.2 п.4 Правил користування електричною енергією відомостей щодо очікуваного споживання електричної енергії на 2006 - 2007 р. Докази про продовження дії Договору на вказаний період в матеріалах справи також відсутні, що свідчить про те, що позивач належним чином не довів дотримання ним зазначеного порядку визначення та узгодження величин споживання електричної енергії та потужності на 2006 2007 роки.
У відповідності з вимогами статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд касаційної інстанції погоджується з вказаними висновками апеляційного суду та вважає, що при розгляді справи суд правильно визнав безпідставними вимоги позивача про зобов'язання спонукати ВАТ "Полтаваобленерго" відновити попередній стан договору № 921 від 05.05.03, що існував до моменту порушення прав позивача, виконати умови п. 5 зазначеного договору щодо врегульованого енергопостачання, перенести обсяги постачання з 2005 року на 2007 рік і поновити енергопостачання в повному обсязі.
Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі статтею 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Приймаючи постанову, суд апеляційної інстанції вірно визнав такими, що не можуть вважатись належними та допустимими доказами документи, надані позивачем в підтвердження порушення відповідачем його законних прав.
Таким чином, у постанові суд апеляційної інстанції вірно застосував норми матеріального права і обґрунтовано відмовив позивачеві в задоволенні позовних вимог у зв'язку з їх недоведеністю.
Згідно з частиною другою статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Доводи позивача, що містяться в касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.
Викладене свідчить про те, що приймаючи оскаржувану постанову, апеляційний суд дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та правильно застосував норми матеріального та процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що оскаржувана постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду є законною та обґрунтованою, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду
На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, п.1 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
1. Касаційну скаргу Добровільно-колективного товариства садівників-любителів "Садівник" залишити без задоволення, а постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 28 січня 2008 року - без змін.
2. Справу № 5/610 скерувати до Господарського суду Полтавської області.
Головуючий суддя: Добролюбова Т.В.
Судді: Гоголь Т.Г.
Швець В.О.