ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
№
Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу
за позовом відкритого акціонерного товариства «Київмедпрепарат»
до товариства з обмеженою відповідальністю «GRAND FARM MEDIKAL»
про стягнення 133 438,26 доларів США (673 863,21 грн.)
За участю представників сторін:
від позивача: Задорожна Л.Г. -представник за довіреністю № б/н від 22.04.2008 року;
від відповідача: не з'явився.
встановив :
Відкрите акціонерне товариство «Київмедпрепарат»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «GRAND FARM MEDIKAL» про стягнення основного боргу в розмірі 128 801,41 доларів США (650 447,12 грн.), пені в розмірі 4 636,85 доларів США (23 416,09 грн.).
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 07.02.2007 року між ним та відповідачем було укладено контракт № EXP-153/07, відповідно до умов якого передбачено, що позивач зобов'язаний передати у власність відповідачу на умовах, в обсязі та в порядку передбаченому даним контрактом медикаменти, дальше товар, а відповідач зобов'язаний прийняти товар та оплатити його відповідно даного контракту.
Відповідно до п.3.1 контракту № EXP-153/07 від 07.02.2007 року поставка товару здійснюється на умовах: фрахт/перевезення та страхування оплачене до (СІР) -Ташкент, станція призначення митній пункт № 2 - «Арк. Булок», м. Ташкент, вул. Самарканд йули, 36, код 26003.
Згідно п.3.2 контракту № EXP-153/07 від 07.02.2007 року при тлумаченні даного контракту мають силу Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів в редакції, яка діяла на момент підписання даного контракту (ІНКОТЕРМС 2000).
Пункт 1.2 контракту № EXP- 153/07 від 07.02.2007 року передбачає, що поставка товару відбувається на підставі специфікації, яка підписується уповноваженими представниками сторін на кожну партію товару та є невід'ємною частиною цього контракту.
Між сторонами була підписана специфікація № 7 до контракту № EXP-153/07 від 07.02.2007 року на загальну суму 128 801,41 дол. США.
Для виконання своїх договірних зобов'язань позивач 28.12.2007 року здійснив поставку товару відповідачу відповідно до специфікації № 7 до контракту № EXP-153/07 від 07.02.2007 року на загальну суму 128 801,41 дол. США, що підтверджується експортно вантажною митною декларацією № 100000010/7/574696.
30.01.2008 року товариство з обмеженою відповідальністю «GRAND FARM MEDIKAL»отримало товар, що підтверджується наявною в матеріалах справи вантажною митною декларацією А 2668356 (ввізна).
Відповідно до п. 5.1 контракту EXP-153/07 від 07.02.2007 року оплата за поставлений товар здійснюється в доларах США на реквізити продавця в наступному порядку: банківський переказ на рахунок продавця з відстрочкою платежу 60 календарних днів, починаючи з дати отримання товару покупцем (дата вантажної митної декларації) в Ташкенті.
Відповідач не виконав свої зобов'язання по договору та не оплатив поставлений товар, тому його основна сума заборгованості на момент подачі позову до суду становить 128 801,41 дол. США.
В судовому засіданні представник позивача надав документи на вимогу ухвали суду та підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Просив позов задовольнити, стягнути з відповідача заборгованість в сумі 128 801,41 дол. США, пені в розмірі 4 636,85 дол. США та витрати по сплаті державного мита в сумі 1 334,38 дол. США, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, але через загальний відділ діловодства Господарського суду м. Києва подав заяву про те, що йому відомо про час та місце слухання справи № 33/211 та проти позову відкритого акціонерного товариства «Київмедпрепарат»не заперечує.
Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до п.1 ч.1 стаття 76 Закону України «Про міжнародне приватне право»суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках: якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.
Згідно ч.2 статті 4 Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, яка підписана Україною 20.03.1992 року та ратифікована 19.12.1992 року, компетентні суди держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав розглядають справи і в інших випадках, якщо про це є письмова угода Сторін про передачу спору до суду.
Пунктом 15.2 контракту EXP-153/07 від 07.02.2007 року передбачено, що у випадку, якщо сторони не прийдуть до згоди шляхом переговорів то спір, який виник по даному контракту або у зв'язку з ним, підлягає передачі на розгляд і кінцеве вирішення до Господарського суду м. Києва.
Тому, зазначений спір підсудний Господарському суду м. Києва.
Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
07.02.2007 року між відкритим акціонерним товариством «Київмедпрепарат»та товариством з обмеженою відповідальністю «GRAND FARM MEDIKAL»було укладено контракт EXP-153/07.
Згідно ч.1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до п. 5.1 контракту EXP-153/07 від 07.02.2007 року оплата за поставлений товар здійснюється в доларах США на реквізити продавця в наступному порядку: банківський переказ на рахунок продавця з відстрочкою платежу 60 календарних днів, починаючи з дати отримання товару покупцем (дата вантажної митної декларації) в Ташкенті.
В матеріалах справи наявна вантажно митна декларацією А 2668356 (ввізна) з якої вбачається, що 30.01.2008 року товариство з обмеженою відповідальністю «GRAND FARM MEDIKAL»отримало товар від позивача.
Також, в матеріалах справи наявні: інвойс № EXP-153/07-7 від 19.12.2007 року, експортно вантажна митна декларація № 100000010/7/574696, CMR А № 0115868.
Частина 2 статті 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.
Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за поставлений товар у відповідача перед позивачем в сумі 128 801,41 дол. США належним чином доведений, документально підтверджений і визнаний відповідачем в заяві, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пункт 5.2 додаткової угоди № 3 до контракту від 20.09.2007 року передбачає, що у випадку порушення покупцем строків оплати платежу, продавець має право нарахувати та виставити покупцю пеню в розмірі 0,4% за кожен день прострочення від неоплаченої суми (але в сумі не більшій 10%) суми контракту.
Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч.1 статті 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У зв'язку з вищезазначеним, розрахунок пені здійснюється судом відповідно до приписів вказаних норм та пункту 5.2 додаткової угоди № 3 до контракту від 20.09.2007 року та становить:
Період нарахування
Сума заборгованості, дол. США
Кількість днів прострочення
Ставка НБУ, % (подвійна)
Сума пені, дол. США
30.03.08-07.04.08
128 801,41
9
10,0
635,18
Таким чином, розмір пені за перерахунком суду становить 635,18 дол. США та підлягає стягненню.
Згідно пп.а п.2 статті 3 Декрету КМ України «Про державне мито» ставка державного мита встановлюються із заяв, що подаються до господарських судів із заяв майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Оскільки, ціна позову становить 129 436,59 дол. США, тому сума державного мита -1 294,36 дол. США.
Згідно ч.5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ч.5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «GRAND FARM MEDIKAL»(700003, Республіка Узбекистан, м. Ташкент, Масив Олмазор, вул. Халклар Дустлігі, 7 (площа Д.Народів, будинок 7), банківські реквізити: р/р 20208000704394904002, р/р 20208840104394904003 в ABN AMRO Bank NB Uzbekistan A.О., МФО 00831, код ОКОНХ 71150, код ЄДРПОУ 19853053) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь відкритого акціонерного товариства «Київмедпрепарат»(01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 139, р/р 26009010999840 (поточний у доларах США) р/р 26000010999980 (поточний у національній валюті) в ВАТ «Банк «Фінанси та кредит», МФО 300131, код ЄДРПОУ 00480862) суму заборгованості в розмірі 128 801 (сто двадцять вісім тисяч вісімсот один) дол. США 41 центів, пеню в розмірі 635 (шістсот тридцять п'ять) дол. США 18 центів, витрати по сплаті державного мита в сумі 1 294 (одна тисяча двісті дев'яносто чотири) дол. США 36 центів та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя С.М.Мудрий