ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
справа №
За позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Гудвіл»
до
Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельна компанія МСУ»
про
стягнення 59 557 грн.
Суддя
Сташків Р.Б.
Представники:
від позивача -
Соболевська І.В. (довіреність № 03/01 від 08.01.2008;
від відповідача -
не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Гудвіл»(далі -Позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельна компанія МСУ»(далі -Відповідач) про стягнення 55 763,04 грн. заборгованості за поставлений товар, 3 166,39 грн. інфляційних втрат, 627,57 грн. 3% річних.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням Відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати вартості поставленого товару.
Позивач в порядку статей 66, 67 Господарсько процесуального кодексу (далі -ГПК України) подав клопотання, відповідно до якого просив накласти арешт на розрахунковий рахунок Відповідача.
Суд зазначене клопотання відхилів з тих підстав, що Позивачем у порушення статті 66 ГПК України не доведено, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
02.06.2008 Позивач в порядку статті 22 ГПК України подав клопотання, відповідно до якого просить стягнути з Відповідача 10 000,04 грн. заборгованості за поставлений товар, 3 166,39 грн. інфляційних втрат, 627,57 грн. 3% річних, а також 595,57 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач письмових заперечень проти позову не подав, в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.
Ухвали суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання, а також ухвала про відкладення розгляду справи були надіслані на юридичну адресу Відповідача: 03148, м. Київ, вул. Жмеринська, 22 зазначену в позовній заяві, його реєстраційних документах та Довідці з Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві, виданої станом на 15.05.2008. Про отримання поштової кореспонденції Відповідачем за вказаною адресою, зокрема, свідчить наявне у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення 30.05.2008.
Про поважні причини неявки в судове засідання представника Відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від Відповідача не надходило.
Розгляд справи відкладався.
За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
12.12.2007 Позивач виставив Відповідачу рахунок-фактуру № 0000003915 на суму 62 763, 05 грн.
Відповідачу був поставлений товар відповідно до видаткової накладної № СК-9879 від 13.12.2007 на суму 62 763,05 грн.
Поставлений товар прийнятий Відповідачем у повному обсязі, що підтверджується підписом Відповідача на вказаній видатковій накладній, а також довіреністю серія ЯОЛ № 459787 від 13.12.2007.
30.01.2008 Позивач направив Відповідачу вимогу № 30/07-08 про сплату заборгованості у сумі 62 763,05 грн.
01.02.2008 Відповідач листом № Б012/93, який є відповіддю на вказану вимогу, повідомив Позивача про те, що визнає заборгованість у сумі 62 763,05 грн., яку обіцяв погасати за умови наявності у нього коштів.
Відповідач за отриманий на підставі вказаної видаткової накладної товар частково розрахувався з Позивачем на суму 52 763 грн., що підтверджується випискою Позивача по рахунку клієнта -Відповідача та актом звірки розрахунків від 30.05.2008, відповідно до якого у Відповідача перед Позивачем обліковується заборгованість у сумі 10 000,04 грн.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).
Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України).
Частинами 1, 2 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Таким чином, за загальним правилом, виходячи зі змісту вказаних положень ЦК України покупець повинен виконати свій обов'язок щодо оплати товару одразу після його прийняття, тобто сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Сторони можуть відійти від цього правила лише у разі здійснення попередньої оплати (стаття 693 ЦК України), або застосувавши розстрочення платежу (стаття 695 ЦК України).
Таким чином, Відповідач повинен був здійснити оплату вартості поставленого Позивачем товару одразу ж після його прийняття.
Проте, Відповідач, як у встановлений строк так і на дату судового розгляду, свого зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару у сумі 10 000,04 грн. не виконав.
Станом на момент розгляду справи, Відповідач частково погасив заборгованість перед Позивачем у сумі 45 763 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків від 30.05.2008 підписаним між Позивачем та Відповідачем.
Відповідно до пункту 1-1 статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи, що до подання позову до суду Відповідачем частково сплачено суму основного боргу провадження у справі в цій частині підлягає припиненню.
Разом з тим, позаяк відповідно до статті 692 ЦК України Відповідач повинен був здійснити оплату вартості отриманого товару в строк до 13.12.2007, проте частково сплатив борг, зокрема в сумі 40 763 грн., після звернення Позивача з позовом до суду (спір в цій частині виник з вини Відповідача), то згідно з статтею 49 ГПК України судові витрати в цій частині покладаються на Відповідача.
Отже, станом на момент розгляду справи у Відповідача перед Позивачем обліковується заборгованість з оплати вартості отриманого товару в сумі 10 000,04 грн.
Таким чином, позовна вимога про стягнення з Відповідача 10 000,04 грн. боргу є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, вимога Позивача про стягнення з Відповідача інфляційних втрат та 3% річних підлягає задоволенню у повному обсязі за розрахунком Позивача в сумі 3 166,39 грн. інфляційних втрат та 627,57 грн. 3% річних. Розрахунок інфляційних втрат та 3% річних відповідає нормам законодавства та матеріалам справи.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.
Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача (частина 5 статті 49 ГПК України).
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, статтями 15, 253, 254, 525, 526, 530, 611, 612, 625, ЦК України, статтею 193 ГК України, суд -
Припинити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельна компанія МСУ»45 763 грн. основного боргу.
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельна компанія МСУ»(03148, м. Київ, вул. Жмеринська, 22, ідентифікаційний код 03449901, р/р 26008301002780 в АКБ «Транс банк»м. Київ, МФО 300089, а у випадку відсутності коштів із будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гудвіл»(02099, м. Київ, вул. Ялтинська, 5-Б, ідентифікаційний код 32769087, р/р 26008012827184 в ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України»м. Київ, МФО 322313) 10 000 (десять тисяч) грн. 04 коп. боргу, 3 166 (три тисячі сто шістдесят шість) грн. 39 коп. інфляційних втрат, 627 (шістсот двадцять сім) грн. 57 коп. 3% річних, а також 545 (п'ятсот сорок п'ять) грн. 57 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.
Суддя
Сташків Р.Б.
Повний текст рішення підписано 11.06.2008