ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
справа №
За позовом Закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія з надання
екстреної медичної допомоги іноземним громадянам»
До 1. Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія
«Дженералі Гарант»
2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Собі»
Про стягнення 2063,14грн.
Суддя Палій В.В.
Секретар Молочна Н.С.
Представники:
Від позивача не з'явився
Від відповідачів 1. Стеценко Т.М.- предст. (дов. від 19.11.2007р.)
2. не з'явився
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», Товариства з обмеженою відповідальністю «Собі»про стягнення з відповідача-1 1 553,14грн. завданої шкоди та про стягнення з відповідача-2 510,00грн.суми франшизи в порядку регресу.
01.04.2008р. судом одержано клопотання від відповідача-1 про перенесення слухання справи, у зв'язку з відсутністю позовних вимог.
У судовому засіданні 01.04.2008р. клопотання відповідача-1 судом не задоволено, оскільки позовні вимоги викладені позивачем у позовній заяві, матеріали справи №20/122 не містять доказів відсутності заявлених позивачем позовних вимог (предмета спору).
У судовому засіданні 01.04.2008р. суд приходить до висновку про необхідність направити судовий запит до Деснянського районного суду міста Києва, з метою одержання належним чином засвідченої копії постанови про притягнення водія Фесюка Віталія Миколайовича до адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення по факту ДТП, яке мало місце 13.06.2006р. за участю автомобілів марки «Chevrolet Lacetty»рестр. номер АІ 4064 АК 2006р. випуску та марки «Renaut»реєстр. номер 17043 КА
У зв'язку з неявкою у судове засідання 01.04.2008р. представників відповідачів, неподанням витребуваних судом документів та необхідністю направити судовий запит, з метою одержання необхідних доказів по справі, розгляд справи 01.04.2008р. відкладено.
01.04.2008р. судом направлено запит до Деснянського районного суду міста Києва.
Станом на 16.04.2008р. судом не одержано відповіді на запит суду з Деснянського районного суду міста Києва.
У судовому засіданні 16.04.2008р. представник позивача надав суду довідки про включення до ЄДРПОУ відповідачів. Відповідно до зазначених довідок адресою офіційного місцезнаходження відповідача-1 є: 01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3; адресою офіційного місцезнаходження відповідача-2 є: 04176, м. Київ, вул. Електриків, 4.
З метою повідомлення відповідачів про розгляд справи за адресами офіційного місцезнаходження, розгляд справи 16.04.2008р. відкладено.
24.04.2008р. судом одержано відповідь на запит суду з Деснянського районного суду міста Києва, у якій повідомляється, що адміністративна справа Фесюка В.М. за ст. 124 КУпАП в період з червня 2006р. по грудень 2006р. в провадження суду не надходила.
У судовому засіданні 14.05.2008р. представник відповідача-1 в усних поясненнях заперечив проти позовних вимог, посилаючись на відсутність постанови суду, якою було б визнано вину водія Фесюка В.М. у ДТП 13.06.2006р.
У зв'язку з неявкою у судове засідання 14.05.2008р. представника відповідача-2, розгляд справи 14.05.2008р. відкладено.
У судове засідання 22.05.2008р. представники відповідачів не з'явились, витребуваних судом документів суду не надали.
За наведених обставин, розгляд справи 22.05.2008р. відкладено.
Представник відповідача-1 у судовому засіданні 10.06.2008р. надав суду копію Полісу ВА/0113156 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Представник відповідача-2 у судові засідання не з'являвся, відзиву на позов не надав.
У судовому засіданні 10.06.2008р. оголошено перерву до 18.06.2008р., з метою виготовлення повного тексту рішення по справі.
Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
13.06.2006р. о 17 год. 00 хв. було скоєно ДТП, а саме зіткнення автомобіля марки «Chevrolet Lacetty»рестр. номер АІ 4064 АК 2006р. випуску та автомобіля марки «Renaut»реєстр. номер 17043 КА, яким керував Фесюк В.М., що підтверджується довідкою Деснянського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві від 20.06.2006р.
ДТП сталося в результаті порушення водієм Фесюком В.М. Правил дорожнього руху України, що підтверджується вказаною довідкою Деснянського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві від 20.06.2006р.
У результаті вказаного ДТП було пошкоджено автомобіль «Chevrolet Lacetty»рестр. номер АІ 4064 АК 2006р. випуску.
Відповідно до Акту №802 товарознавчого дослідження, який було складено 30.06.2006р. оцінювачем автотранспортних засобів Резниченко В.О. (кваліфіковане свідоцтво оцінювача МФ №3611 від 11.06.2005р.), матеріальний збиток спричинений власнику автомобіля «Chevrolet Lacetty»рестр. номер АІ 4064 АК 2006р. випуску -Кузніченко Валерію Михайловичу, в результаті його пошкодження, внаслідок ДТП, становить 3562,03грн., а вартість відновлювального ремонту складає 3562,03грн. з ПДВ.
Пошкоджений автомобіль був застрахований на підставі Договору №104594 серії АТК добровільного страхування транспортних засобів від 05.04.2006р, укладеного між Закритим акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія з надання екстреної медичної допомоги іноземним громадянам»та Кузніченко Валерієм Михайловичем. Вигодонабувачем за вказаним Договором визначено АКБ «Мрія».
На підставі страхового акта № 2224/АТ від 28.07.2006р. Закрите акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія з надання екстреної медичної допомоги іноземним громадянам», виконуючи свої зобов'язання за Договором добровільного страхування, сплатило власнику автомобіля «Chevrolet Lacetty»рестр. номер АІ 4064 АК 2006р. випуску -Кузніченко Валерію Михайловичу (за погодження з АКБ «Мрія»), суму страхового відшкодування в розмірі 2063,14 грн., що підтверджується платіжним дорученням №6235 від 03.08.2006р.
Статтею 27 Закону України “Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 2063,14грн. грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Судом встановлено, що на момент скоєння ДТП водій Фесюк В.М. знаходився у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Собі»та власником автомобіля «Renaut»реєстр. номер 17043 КА є зазначене Товариство.
Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.
Оскільки винною особою у ДТП є водій Фесюк В.М., який знаходився із Товариством у трудових відносинах, відтак, Товариство є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю «Chevrolet Lacetty»рестр. номер АІ 4064 АК 2006р. випуску, у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.
Як вбачається із листа ТОВ «Собі», зазначене Товариство не заперечує проти факту скоєння ДТП з вини особи, яка перебувала із Товариством у трудових відносинах. При цьому Товариство у листі просило ВАТ «УСК «Гарант-АВТО»врегулювати регресну вимогу на суму 2063,14грн., оскільки цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу застрахована Полісом №ВА/0113156.
Відповідно до пункту 1.1 Статуту СК “Дженералі Гарант»(затверджено рішенням Загальних Зборів Акціонерів Компанії від 04.12.2006, Протокол № 29; державна реєстрація змін до установчих документів проведена 13.12.2006) Відкрите акціонерне товариство Українська страхова компанія “Гарант-АВТО» ідентифікаційний код 16467237, яке було зареєстровано Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією 26.03.1992, реєстраційний № 10701200000000869 при включенні до Єдиного державного реєстру, продовжує свою діяльність як СК “Дженералі Гарант», згідно з рішенням Загальних Зборів Акціонерів СК “Дженералі Гарант» від 04.12.2006 про перейменування, а згідно з пунктом 1.2 вказаного Статуту СК “Дженералі Гарант» є правонаступником Відкритого акціонерного товариства Українська страхова компанія “Гарант-АВТО» по всіх його майнових та немайнових правах та зобов'язаннях.
Відповідно до Полісу № ВА/0113156 “Дженералі Гарант» взяло на себе обов'язок відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу -автомобіля «Renaut»реєстр. номер 17043 КА, -і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність Товариства (Страхувальника). Вказаним договором (Полісом № ВА/0113156) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 000,00грн., франшиза -510,00грн. (пункт 2 Договору).
Для врегулювання даного спору в досудовому порядку позивач надіслав до СК “Дженералі Гарант» претензію про відшкодування збитків. У відповідь на вказану претензію СК “Дженералі Гарант» зазначило про необхідність надати додаткові документи, а саме постанову суду, після чого страхова компанія повернеться до розгляду претензії (відповідь вих. №5090-21 від 26.03.2008р.)
Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).
Розмір матеріального збитку заподіяного власнику автомобіля «Chevrolet Lacetty»рестр. номер АІ 4064 АК 2006р., підтверджений Актом №802 товарознавчого дослідження від 30.06.2006р.
Як вбачається із матеріалів справи, потерпілою особою є власник автомобіля «Chevrolet Lacetty»Кузніченко В.М., який за отриманням страхового відшкодування та для відшкодування збитків до відповідача-1 не звертався, оскільки застрахував свій автомобіль у позивача згідно договору №104594 серії АТК добровільного страхування транспортних засобів від 05.04.2006р., і отримав страхове відшкодування від позивача у розмірі заподіяної йому матеріальної шкоди.
П. 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»передбачено, що страховик має право здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги з ремонту пошкодженого майна, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Позивач не є стороною за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів та не являється особою, яка постраждала внаслідок ДТП, а отже, між позивачем та відповідачем-1 відсутні будь-які правовідносини.
Чинним законодавством не передбачено право регресу за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів у особи страховика, який сплатив страхове відшкодування за майновим видом страхування.
Таким чином, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, які пред'явлені позивачем до відповідача-1.
У той же час, власник автомобіля «Renaut»реєстр. номер 17043 КА -ТОВ «Собі»є особою, яка відповідальна за заподіяння шкоди автомобілю «Chevrolet Lacetty»рестр. номер АІ 4064 АК 2006р.
Статтею 27 Закону України “Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, перейшло право вимоги у межах фактичних затрат до особи, яка відповідальна за спричинений збиток -ТОВ «Собі».
Враховуючи вищенаведене, саме відповідач-2 повинен був відшкодувати позивачу 2063,14грн. страхового відшкодування в порядку регресу. Проте, оскільки у позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача-2 лише частину витрат на виплату страхового відшкодування в розмірі 510,00грн., суд не виходить за межі заявлених позовних вимог та задовольняє позов до відповідача-2 у межах заявлених позовних вимог
Відповідно до статей 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача-2, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Собі»(03150м. Київ, вул. Електриків, 4, код ЄДРПОУ 16476986) на користь Закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія з надання екстреної медичної допомоги іноземним громадянам»(м. Київ, вул. Олеся Гончара, 65, код ЄДРПОУ 24745673) 510,00грн. -страхового відшкодування в порядку регресу, 25,21грн. -державного мита, 29,17грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. В іншій частині позовних вимог -відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його прийняття.
Суддя
В.В. Палій