ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
справа №
За позовом Відкритого акціонерного товариства «Завод «Артемполізварювання»
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікор індастрі»
2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікор Лімітед»
про визнання недійсним договору
Суддя Морозов С.М.
Секретар судового засідання Денисенко А.В.
Представники:
від позивача: не з'явились
від відповідача: Брень О.П. (довіреність від 10.01.2008р.;
Савельїчев О.В. (довіреність від 10.01.2008).
В судовому засіданні 24 квітня 2008 року за згоди представників відповідача було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору уступки вимоги (цесії) № 63-09 від 01.09.2005.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що директор ТОВ «Нікор Індастрі» (надалі -відповідач-1) не мав повноважень на підписання вказаного договору, оскільки на час його підписання закінчився строк його повноважень. При цьому позивач посилається на той факт, що Погодаєв С.А. був обраний на посаду директора ТОВ «Нікор Індастрі» відповідно до протоколу Установчих зборів №1 від 05.02.2002, а згідно Статуту відповідача-1 директор призначається строком на три роки.
Відповідач-1 надав відзив на позов, проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що оскільки після закінчення трирічного строку повноважень Погодаєва С.А. ні Установчі збори учасників ні Погодаєв С.А. не вимагали припинення трудових відносин і вони фактично тривали, то як наслідок, трудовий договір був продовжений на невизначений строк . Тому Погодаєв С.А. як директор відповідача-1 мав повноваження на підписання договору від імені ТОВ «Нікор ідастрі». На підставі викладеного, відповідач-1 просить суд в позові відмовити повністю.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
01 вересня 2005 року між ТОВ «Нікор Індастрі» (Цедент, відповідач-1) та ТОВ «Нікор Лімітед» (надалі-відповідач-2, Цесіонарій) було укладено Договір № 63-09 уступки вимоги (цесії) (надалі -Договір, спірний договір), у відповідності до якого Цедент (відповідач-2) передає Цесіонарієві (відповідачу-1), а Цесіонарій набуває право вимоги, належне Цедентові, і стає кредитором за документами, які підтверджують існування господарських взаємовідносин між Цедентом і ВАТ «Завод «Артемполізварювання».
Договір підписаний від імені відповідача-2 Комерційним директором Безносюк В.В., що діє на підставі довіреності №1 від 04.01.2005, а з боку відповідача-1 директором Погодаєвим С.А., який діє підставі Статуту та скріплений печатками вказаних підприємств.
У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
У відповідності до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Підставою недійсності правочину, у відповідності до ст. 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Статтею 203 ЦК України визначаються загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Так, виходячи із вимог частин 1, 2 вказаної статті до правочину встановлюються наступні вимоги: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч.1); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч.2).
У відповідності до ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.
Згідно зі статтею 65 Господарського кодексу України власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства. Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.
У відповідності до п. 8.1 Статуту ТОВ «Нікор Індастрі», затвердженого зборами власників (протокол №1) 05.02.2002 та зареєстрованого Оболонською районною у м. Києві державною адміністрацією 20.02.2002 (надалі - Статут), вищим органом товариства є Збори учасників, які відповідно до підпункту «в» пункту 8.3 Статуту призначають на посаду та звільняють Директора товариства.
Згідно з пунктом 10.1 Статуту виконавчим органом товариства є Директор, що призначається Зборами учасників терміном на три роки.
У відповідності до пунктів 10.2, 10.5 Статуту відповідача-1 Директор має право вирішувати будь-які питання діяльності товариства за винятком тих, які віднесені до виключної компетенції загальних зборів товариства, та вступає у цивільні правовідносини від імені товариства без довіреності.
Як підтверджується матеріалами справи, 5 лютого 2002 року установчими зборами учасників ТОВ «Нікор Індастрі» (протокол №1) на посаду директора затверджено Погодаєва С.А.
Позивач вважає, що Погодаєв С.А. не мав повноважень на підписання спірного договору, оскільки станом на 01.09.2005 закінчився трирічний строк, на який він призначався на посаду.
Вказаний висновок не відповідає вимогам чинного законодавства України та спростовується матеріалами справи, а тому не приймається судом до уваги зважаючи на наступне.
Порядок створення і діяльності органів юридичної особи, через які вона може набувати цивільні права і обов'язки, встановлюється установчими документами та законом. Як вже зазначалося вище, у відповідності до ст. 65 ГК України, ст. 92 ЦК України та пунктів 10.2, 10.5 Статуту відповідача-1, органом, який має право вступати в цивільні правовідносини та бути представником відповідача-1 без довіреності є Директор.
Пунктом 10.1 Статуту відповідача-1 зазначено, що Директор товариства призначається зборами учасників на три роки. Однак підпунктом «в» пункту 8.3 статуту відповідача-1 визначено, що Директор звільняється з посади виключно Зборами учасників.
Позивачем не надано суду доказів звільнення Погодаєва С.А. з посади Директора ТОВ «Нікор Індастрі» зборами учасників цього товариства до підписання спірного договору.
У відповідності до ст. 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Пунктом 2 статті 23 КЗпП України встановлено, що трудовий договір може бути на визначений строк, встановлений за погодженням сторін.
У відповідності до ст. 39-1 КЗпП України якщо після закінчення строку трудового договору (пункти 2 і 3 статті 23) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що після закінчення трирічного строку повноважень Директора, встановленого пунктом 10.1 Статуту відповідача-1, Зборами учасників відповідача-1 не було прийняте рішення про звільнення Погодаєва С.А. з посади директора, а Погодаєв С.А. фактично продовжував виконувати обов'язки Директора ТОВ «Нікор Індастрі», вказана особа станом на час укладення спірного договору мала всі належні повноваження від імені відповідача-1 вчиняти правочини, в тому числі підписувати договори.
У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень. Позивачем не доведено обставин, які могли б слугувати підставами визнання недійсним Договору № 63-09 від 01.09.2005. Враховуючи викладене, позовні вимоги про визнання недійсним вказаного договору не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
В позові відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя С.М. Морозов
Дата підписання повного тексту рішення 25.04.2008р.