Справа №2-1717
2008 г.
22 лютого 2008 року, Київський районний суд м. Сімферополя у складі:
головуючого- судді Козленка В.В.,
при секретарі Кудас О.М.,-
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення факту находження у трудових відносинах та про стягнення матеріальної шкоди, -
ОСОБА_1. звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2., ОСОБА_3.та ОСОБА_4. про встановлення факту находження з ним у трудових відносинах відповідачів та про стягнення з останніх на його користь матеріальної шкоди.
Свої позовні вимоги ОСОБА_1. мотивував тим, що він є приватним підприємцем і відповідачі працювали продавцями у магазині “Севан», який належить йому. За період роботи кожної з них була виявлена недостача на різні суми. У ОСОБА_2. недостача склала 16785 грн. і вона написала розписку, в якій зобов язалася погасити недостачу. У ОСОБА_3. та ОСОБА_4. сума недостачі склала по 3200 грн. у кожної, вони також написали про це розписки.і кожна з них взяла на себе зобов'язання погасити виявлену недостачу. При прийомі-передачі товару 24 червня 2005 року була виявлена недостача в розмірі 5732 грн.16 коп. за період роботи ОСОБА_3. та ОСОБА_4., про що був складений акт, але розписку на вказану суму недостачі ОСОБА_3. та ОСОБА_4. написати відмовилися. Таким чином, загальна сума недостачі у ОСОБА_3. склала 6066, 08 грн., у ОСОБА_4. також 6066,08 грн. Гроші до цього часу відповідачі йому не повернули. Він не видавав наказ чи розпорядження про прийняття на роботу відповідачів, але вони були фактично допущені до роботи і знаходились з ним, як з приватним підприємцем, у трудових відносинах, а тому він просив стягнути з відповідачів на його користь, заподіяну йому матеріальну шкоду, а саме з ОСОБА_2. - 16785 грн., з ОСОБА_3. - 6066,08 грн., з ОСОБА_4. - 6066,08 грн.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав свої позовні вимоги та дав пояснення згідно з вищевикладеним. Крім того, позивач, уточнивши позовні вимоги, просить стягнути з відповідачки ОСОБА_2. суму недостачі лише в розмірі 8785 грн., посилаючись на те, що вона повернула йому 8000 грн.
Крім того, позивач просить поновити йому строк для звернення до суду з позовом, посилаючись на те, що цей строк був пропущений ним з поважних причин, так як він не звертався з позовом до суду в надії, що відповідачі добровільно відшкодують завдану йому матеріальну шкоду, вони не оспорювали виявлені недостачі та обіцяли відшкодувати завдану йому шкоду і згодом це частково зробила відповідачка ОСОБА_2., передавши йому в рахунок відшкодування шкоди 8000 грн., в з вязку з чим він ще з більшою надією чекав, що відповідачі добровільно відшкодують завдану йому шкоду і в суд звернувся, коли остаточно втратив цю надію.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили, а тому суд на підставі ст.ст. 169,224 ЦПК України вважає можливим ухвалити по справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів , проти чого позивач не заперечує.
Суд, вислухавши пояснення позивача, допитавши свідків, та дослідивши матеріали справи, вважає, що строк для звернення ОСОБА_1.з позовом до суду підлягає поновленню, а його позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є приватним підприємцем, згідно до свідоцтва про реєстрацію (а.с.3). Відповідачки ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4. фактично знаходились з позивачем в трудових відносинах, хоча наказ чи розпорядження про зарахування їх на роботу не були видані, але вони фактично були допущені до роботи і працювали продавцями в магазині “Севан», який належить позивачеві, а саме ОСОБА_2. с 7 вересня по 18 грудня 2004 р., ОСОБА_3. з 17 квітня по 23 червня 2005 р. і ОСОБА_4. з 11 лютого по 23 червня 2005 р. За період роботи у кожного з відповідачів була виявлена недостача товару: у ОСОБА_2. на 16785 грн., у ОСОБА_3. на 3200 грн.,у ОСОБА_4. на 3200 грн. , що підтверджується розписками відповідачів, в яких вони зобов язалися погасити недостачу. Відповідачка ОСОБА_2. в рахунок відшкодування завданої шкоди передала позивачу 8000 грн.
Крім того, за період з 19 травня по 23 червня 2005 р. була виявлена недостача товару в магазині «Севан» на суму 5732,16 грн. за період роботи ОСОБА_3. та ОСОБА_4., що підтверджується актом прийомки- передачі товару від 24 червня 2005 р. Таким чином, загальна сума недостачі у ОСОБА_3 склала - 6066,08 грн., у ОСОБА_4. склала - 6066,08 грн.
Допитані у судовому засідання свідки ОСОБА_5., ОСОБА_6. пояснили, що дійсно відповідачки ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4. працювали продавцями у магазині “Севан», що належить позивачу ОСОБА_1, і за період їх роботи у них дійсно були виявлені недостачі, які вони не оспорювали.
Згідно з ст.24 КЗпП України трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, но працівник фактично був допущений до роботи.
Відповідно до ст. 130 КЗпП України, робітники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, яка заподіяна з їх вини підприємству, якщо шкода заподіяна недостачею.
Строк звернення ОСОБА_1. з позовом до суду суд вважає пропущеним з поважних причин, у зв'язку з чим вважає можливим поновити позивачу цей строк.
При вищевикладених, встановлених судом обставинах позовні вимоги ОСОБА_1. підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 24,130 КЗпП Вукраїни, при цьому на користь позивача підлягає стягненню з ОСОБА_2. - 8785 грн., з ОСОБА_3. - 6066 грн. 08 коп., з ОСОБА_4. - 6066 грн. 08 коп.
На підставі ст.ст.24, 130 КЗпП України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, с у д ,-
Поновити ОСОБА_1строк для звернення з позовом до суду.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3,ОСОБА_4про встановлення факту находження у трудових відносинах та про стягнення матеріальної шкоди, - задовольнити.
Встановити факт находження ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 трудових відносинах з приватним підприємцем ОСОБА_1.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_18785 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 6066 грн. 08 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 6066 грн. 08 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4солідарно на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн. та судовий збір в розмірі 51 грн.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду АР Крим через Київський районний суд м. Сімферополя шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції , або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Председательствующий: