"04" серпня 2011 р.
Справа № 5016/1754/2011(6/116)
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Л.І. Бандури
суддів Л.І.Бойко, Т.А. Величко
при секретарі судового засідання: О.М.Павлюк
за участю представників сторін:
від відповідача -С.В.Панченко
від позивача та третьої особи - не з'явились
розглянувши апеляційні скарги Державного підприємства "Дельта-лоцман", Державної податкової адміністрації у Миколаївській області
на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 05.07.2011 р.
про припинення провадження
у справі № 5016/1754/2011(6/116)
за позовом Державного підприємства "Дельта-лоцман"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державної податкової адміністрації у Миколаївській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантік Мерітайм"
про стягнення заборгованості з канального збору в розмірі 70987,62 дол. США та 1413,13 грн.
У червні 2011 року Державне підприємство "Дельта-лоцман" звернулось до господарського суду з позовом до ТОВ "Атлантік Мерітайм" про стягнення заборгованості з канального збору в сумі 70987,62 дол. США і 1413,13 грн. на підставі ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.193 Господарського кодексу України.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, як агентом суден, в порушення договору від 01.01.2011 р. не сплачено в повному обсязі надані послуги, які оплачуються портовими зборами (канальний збір).
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 05.07.2010 р. (суддя О.В. Ткаченко) провадження у справі припинено, на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України.
Не погодившись з даною ухвалою, ДП "Дельта-лоцман" та Державна податкова адміністрація у Миколаївській області звернулись з апеляційними скаргами, в яких просили її скасувати, справу передати на розгляд господарському суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доводи представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши надані докази та обговоривши доводи апеляційних скарг, судова колегія встановила:
01.01.2011 р. між ДП "Дельта-лоцман" (Підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю компанією "Атлантік Мерітайм" (Агент) укладено договір № 280/П-11, за умовами якого Підприємство зобов'язується за заявками Агента надавати послуги з лінійного і портового лоцманського проведення, послуги по перешвартуванню, перетягуванню (переміщенню) суден в акваторії порту, надавати послуги Служби регулювання руху суден (далі -СРРС) у зонах дії центрів і постів регулювання руху суден (далі -ЦРРС/ПРРС) та надавати право проходження по Бузько-Дніпровсько-лиманському, Херсонському морському каналам та глибоководному судновому ходу р. Дунай-Чорне море (далі БДЛК, ХМК та ГСХ), а також надавати інформаційну послугу судну при проходженні судном ГСХ, а Агент зобов'язується прийняти і оплатити надані послуги.
Відповідно до п. 2.1.2. договору Підприємство зобов'язано надавати Агенту рахунки для сплати зборів і платежів за користування зазначеними послугами, які оформлені на підставі встановлених цін і державних тарифів, розцінок Підприємства та вимог договору.
Пунктом 2.2.3. договору передбачено, що Агент зобов'язаний робити своєчасну оплату відповідно до умов договору по суднах, що плавають під іноземним прапором - у ВКВ, а під прапором України - у національній валюті України, вказувати в банківських документах необхідну розшифровку платежу по кожному судну.
Згідно п. 2.2.4. відповідач повинен сплачувати рахунки позивача у терміни, визначені цим договором.
Пунктом 4.2.2. договору встановлено, що остаточний розрахунок здійснюється відповідачем на протязі п'яти банківських днів з дня отримання рахунку за реквізитами, зазначеними у рахунку.
Відповідно до п. 5.5. договору Агент несе повну матеріальну відповідальність перед Підприємством за повноту та своєчасність оплати наданих послуг по розрахунках як у національній валюті, так і у ВКВ.
За умовами п. 8.1. договору термін його дії - до 31.12.2013 р.
На виконання умов договору з 1 січня по 28 лютого 2011 року позивач на підставі заявок відповідача надав останньому послуги з лоцманського проведення, послуги служби регулювання руху суднам під агентуванням ТОВ "Атлантік Мерітайм".
Для оплати наданих послуг відповідачу були виставлені рахунки на загальну суму 626730,75 дол. США та 9738,01 грн., в т.ч. ПДВ які ТОВ "Атлантік Мерітайм" оплачені частково, тому позивач звернувся до господарського суду з відповідним позовом.
Припиняючи провадження у справі, місцевий суд виходив із того, що предметом спору є стягнення сум, які фактично являються сумами податку на додану вартість, нарахованого на суми канального збору за проходження судна. Порядок нарахування і сплата податків регулюється спеціальними нормами податкового законодавства, а спори з питань оподаткування не відносяться до компетенції господарських судів.
Судова колегія не погоджується з таким висновком місцевого суду, виходячи із такого.
Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; 2) справи про банкрутство; 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів; 5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери; 6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.
Справи, що віднесені до підвідомчості господарських судів, кваліфікуються за сукупністю предметного та суб'єктного критеріїв.
За предметним критерієм до компетенції господарських судів відносяться спори і справи, пов'язані зі здійсненням господарської діяльності.
За суб'єктним критерієм до компетенції господарських судів відносять спори і справи між юридичними особами, фізичними особами-підприємцями та в передбачених законом випадках за участю державних органів, органів місцевого самоврядування, інших осіб.
Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені категорії спорів, на які поширюється компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ. Від справ господарської юрисдикції за участю суб'єктів господарської діяльності і суб'єктів владних повноважень адміністративні справи відрізняються особливим змістом правовідносин між сторонами та предметом позовних вимог.
З огляду на приписи статті 22 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" та вимоги статей 1, 4-1, 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, і справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.
Із матеріалів справи вбачається, що предметом спору у справі є стягнення заборгованості за надані, згідно господарського договору №280/П-11 від 01.01.2011 р. послуги, та даний спір виник з відносин, врегульованих актами цивільного і господарського законодавства.
Вартість будь-якої послуги, роботи, товару за загальними правилом відповідно до чинного законодавства включає в себе податок на додану вартість. І наявність спору між сторонами про стягнення заборгованості за надані послуги, в тому числі і стосовно правильності визначення позивачем вартості наданих послуг, не змінює суті правовідносин між ДП "Дельта-Лоцман" та ТОВ "Атлантік Мерітайм", що виникли із господарського договору № 280/П-11 від 01.01.2011р.
Правовідносини зі стягнення заборгованості за надані на підставі господарського договору послуги є господарськими.
Таким чином, спір в даній справі виник у зв'язку з господарськими, а не адміністративними відносинами, тому на правовідносини сторін у справі поширюється дія Господарського процесуального кодексу України, за правилами якого місцевому господарському суду і належить вирішувати цей спір.
За таких обставин колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що ухвала господарського суду Миколаївської області винесена з порушенням норм процесуального права і підлягає скасуванню, а справа - направленню до господарського суду Миколаївської області для вирішення спору по суті.
Керуючись ст. ст. 99, 105, 106 ГПК України, суд
Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 05.07.2011 р. у справі № 5016/1754/2011(6/116) скасувати, справу передати на розгляд господарському суду Миколаївської області.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.
Головуючий суддя Л.І. Бандура
Суддя Л.І. Бойко
Суддя Т.А. Величко
Повний текст постанови підписано 05.08.2011 р.