ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26.07.2011року Справа № 2-985/11
Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючий суддя Бичков П.Ю.,
при секретарі Черевко О.В.,
за участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади Ясинуватської міської ради Донецької області про визнання права власності на нерухоме майно яке було самочинно збудоване, -
6 липня 2011 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області із позовною заявою до територіальної громади Ясинуватської міської ради Донецької області про визнання права власності на нерухоме майно яке було самочинно збудоване, мотивуючи свої вимоги тим, що на відведеній в установленому порядку земельній ділянці він без відповідного проекту побудував житловий будинок з господарськими спорудами, якими немає можливості згідно до закону розпоряджатися.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1, підтримала заявлені позовні вимоги, на обґрунтування яких послалася на обставини викладені в позовній заяві, зазначивши, що відповідно до договору купівлі-продажу від 28 жовтня 2008 року вона купила будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці та складалося з будинку та господарських будівель. У 2009 році ОСОБА_1 реконструкцію будинку та господарських будівель. Однак у встановленому законом порядку право власності на нерухоме майно не оформила Відсутність судового рішення про визнання за нею права власності на об'єкти самочинного будівництва створюють перешкоди для прийняття компетентним органом виконавчої влади в експлуатацію домоволодіння та вона позбавлена можливості розпоряджатися цим майном на власний розсуд. З цього часу вона постійно користується даними будівлями. Посилаючись на зазначені обставини просить суд визнати за нею право власності на самочинно збудоване нерухоме майно.
Представник територіальної громади Ясинуватської міської ради Донецької області участі в судовому засіданні не приймав, про дату і час розгляду справи були сповіщені належним чином, однак від них надійшла заява в котрій позовну заяву визнали, просили справу розглянути за їх відсутністю.
Вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд в межах заявлених позовних вимог ( ст. 11 ЦПК України ) установив наступне.
Згідно договору купівлі-продажу вій 28 жовтня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Ясинуватського міського нотаріального округу, ОСОБА_1 є власником домоволодіння та господарськими будівлями, які знаходяться на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно Технічного паспорту на нерухоме майно житловий будинок від 29 квітня 2011 року виданий КП Бюро технічної інвентаризації Ясинуватської міської ради, власником нерухомого майна, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_1, є ОСОБА_1.
Згідно Державного акту серія ЯЖ № 440498 від 2 червня 2009 року ОСОБА_1 має зареєстровану за № 01.09.170.00103 земельну ділянку площею 0,0716 гектарів, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до ст. 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне
Враховуючи викладене, на підставі положень ст. 376 ЦК України у суду є підстави вважати жилий будинок самочинною спорудою.
Судом встановлено, що реконструкція ОСОБА_1 старого будинку провадилася у межах земельної ділянки, яка була зазначена у договорі купівлі-продажу будинку та була виділена під будівництво житлового будинку.
Відповідно до технічного висновку, складеного ДП «Експертно-технічного центру» ПП «Інноваційної науково-технічної експертної компанії» зазначено, що в результаті натурного обстеження приватної будівлі та господарських будівель, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, прийшли до наступного висновку: несучі та огороджувальні конструктивні елементи будівлі та господарських споруд мають добрий технічний стан. Будівля та господарські споруди побудовані із дотриманням державним стандартів, діючих будівельних норм та правил. Будівля та господарські споруди, що виступають об'єктом обстеження можуть використовуватися за цільовим призначенням.
Житловим будинком, як визначено положеннями ст. 380 ЦК України, є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно - правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Згідно ст. 41 Конституції України від 28 червня 1996 року право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Відповідно до п. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки набуває право власності на збудовані на ній будови, споруди чи інше нерухоме майно.
Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Проаналізувавши встановлені конкретні обставини по справі, дані зазначених судово-експертного висновку і технічного паспорту комунального підприємства - бюро технічної інвентаризації, суд дійшов висновку, що самочинна забудова об'єкта нерухомого майна - житловий будинок позначений на плані під літерою А-2, з належними до нього господарськими будівлями та спорудами: прибудова - а; бесідка - Д; літня кухня - Е; літній душ - Ж; сарай - З; убиральня - И; вимощення - 1; ворота - №1 та № 2; огорожа - №3 та №4, які розташовані на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, здійснені ОСОБА_1 в межах належним чином відведеної компетентним органом виконавчої влади для мети будівництва земельної ділянки, при споруджені нею не було допущено істотних порушень будівельних норм і правил. В результаті самочинного будівництва позивачем не порушені законні права інших осіб та суспільні інтереси.
За таких обставин суд визнає, що вимоги ОСОБА_1 про визнання за нею право власності на самочинно збудоване нерухоме майно, є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Позивачка не вимагає компенсації за понесені судові витрати, пов'язані із зверненням до суду і розглядом цивільної справи.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 328, 316, 334, 375, 376, 392 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 57, 58, 59, 209, 212, 214-215, 217, 218 Цивільно процесуального кодексу України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до територіальної громади Ясинуватської міської ради Донецької області про визнання права власності на нерухоме майно яке було самочинно збудоване - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на об'єкти самочинного будівництва, а саме житловий будинок позначений на плані під літерою А-2, з належними до нього господарськими будівлями та спорудами: прибудова - а; бесідка - Д; літня кухня - Е; літній душ - Ж; сарай - З; убиральня - И; вимощення - 1; ворота - №1 та № 2; огорожа - №3 та №4, які розташовані на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суд Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти дні в дня отримання копії цього рішення.
Суддя: П. Ю. Бичков