27.07.11р.Справа № 30/5005/7888/2011
За позовом: ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ
До відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Ваурус", м. Дніпропетровськ
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2, м. Дніпропетровськ
Про: визнання недійсним рішення зборів учасників товариства від 17.05.2010 року
Суддя: Євстигнеєва Н.М.
Секретар судового засідання: Гаврилов О.М.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_3, довіреність від 10.06.2011 року №185, представник
Від відповідача: ОСОБА_4, довіреність від 18.07.2011 року №1, представник
Від третьої особи: не з'явився
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просить:
- визнати недійсним рішення зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Ваурус" від 17.05.2010 року;
- визнати недійсними всі редакції Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Ваурус", які ґрунтуються як на рішенні зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Ваурус" від 17.05.2010 року так і всіх наступних відносно складу учасників та визначення статутного капіталу;
- відновити права як засновника товариства з обмеженою відповідальністю "Ваурус" з розміром частки 50%, що у грошовому еквіваленті становить суму у розмірі 18 750 грн.;
- судові витрати покласти на відповідача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач з 29.09.2006 року був засновником (учасником) товариства з обмеженою відповідальністю "Ваурус" з часткою в статутному фонді 50%. 17.05.2010 року позивач особисто нотаріально засвідчив заяву до зборів засновників товариства про намір вийти з товариства та наміром відчужити на користь ОСОБА_2 належної позивачу частки у статутному (складеному) капіталі товариства.
17.05.2010 року відбулися загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Ваурус", на яких було прийнято рішення про виведення позивача зі складу учасників товариства на підставі поданої заяви про добровільний вихід зі складу учасників та про передачу належної позивачу частки в розмірі 50% третій особі.
Позивач вважає, що вказані збори учасників товариства проведені з порушенням Статуту товариства та чинного законодавства, тому прийняті на них рішення підлягають визнанню недійсними. Позивач зазначає, що збори про виключення його зі складу учасників товариства було проведено з порушенням п.6.1.8, п.8.3 Статуту товариства, ст.ст. 98, 100 Цивільного кодексу України, ст. 61 Закону України "Про господарські товариства", тобто без дотримання порядку повідомлення про проведення загальних зборів та строків розгляду заяви учасника про його вихід зі складу учасників. Також позивач зазначає, що третя особа ввела його в оману щодо виходу позивача зі складу учасників товариства, так як ОСОБА_2 запевнив, що достатньо написати нотаріально посвідчену заяву та відразу провести збори в обмін на сплату належної частки у грошовому еквіваленті, однак вказаної домовленості ні відповідачем, ні третьою особою не виконано.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що при вирішенні питання про недійсність рішення загальних зборів у зв'язку з порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, необхідно оцінити наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення. Відповідач зазначає, що Статутом товариства не визначений спосіб повідомлення учасників про проведення загальних зборів, відповідно порушення невизначеного порядку не може бути. Разом з тим, позивач був повідомлений про час та місце проведення загальних зборів учасників товариства та про порядок денний, що підтверджується рішення загальних зборів учасників від 17.05.2010 року, на якому позивач був присутній.
Відповідач зазначає, що переговори про вихід ОСОБА_1 зі складу учасників товариства велися задовго до загальних зборів від 17.05.2010 року, що підтверджується рішенням загальних зборів від 15.01.2010 року, в якому йдеться про намір ОСОБА_1 вийти зі складу часників товариства.
Право позивача вийти з учасників товариства є безумовним правом учасника. Оскільки позивач подав заяву про вихід зі складу часників товариства 17.05.2010 року, він вважаться таким, що скористався своїм правом та вийшов зі складу учасників товариства з 17.05.2010 року.
Третя особа проти позову заперечує, вважає його необґрунтованим та просить в його задоволенні відмовити.
27.07.2011 року ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився.
У судовому засіданні, яке відбулося 27.07.2011 року представником позивача надано клопотання про витребування у державного реєстратора рішення загальних зборів учасників товариства від 15.01.2010 року №4.
Клопотання судом відхилено, оскільки предметом розгляду спору є визнання недійсними рішень, прийнятих на загальних зборах 17.05.2010 року, а не 15.01.2010 року.
Розгляд справи був відкладений з 06.07.2011 року на 20.07.2011 року. В судовому засіданні 20.07.2011 року оголошувалася перерва на 27.07.2011 року.
В судовому засіданні 27.07.2011 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представників позивача та відповідача, господарський суд, -
Відповідно до Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Ваурус" (в редакції станом на 02.10.2006 року) ОСОБА_1 є засновником товариства із часткою в статутному капіталі (статутному фонді) в розмірі 50%.
17 травня 2010 року ОСОБА_1 подав до товариства з обмеженою відповідальністю "Ваурус" нотаріально посвідчену заяву про вихід із складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Ваурус".
Належну йому частку як учасника товариства, майнові права та обов'язки по володінню, використанню та розпорядженню дольовою часткою товариства ОСОБА_1 просив передати ОСОБА_2.
У своїй заяві ОСОБА_1 зазначив, що фінансових, моральних та майнових претензій до товариства з обмеженою відповідальністю "Ваурус" та перед товариством не має.
Також, позивач просив провести загальні збори товариства з обмеженою відповідальністю "Ваурус" у встановленому для того порядку, розглянути цю заяву та з урахуванням викладеного у ній затвердити відповідні зміни до статутних документів товариства (а.с. 9).
17 травня 2010 року відбулися загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Ваурус", на яких прийняті наступні рішення:
- вивести ОСОБА_1 з складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Ваурус" на підставі поданої заяви про добровільний вихід з складу учасників та передати дольову частку у статутному капіталі ТОВ "Ваурус" у розмірі 50%, що у грошовому еквіваленті становить 18 750 грн. ОСОБА_2;
- перерозподілити частки у статутному капіталі товариства наступним чином: ОСОБА_2 -володіє часткою у розмірі 37 500 грн., що становить 100% статутного капіталу ТОВ "Ваурус";
- затвердити статутний капітал ТОВ "Ваурус" без змін у розмірі 37 500 грн.;
- привести чинний статут ТОВ "Ваурус" у відповідність до рішень, прийнятих даними зборами;
- затвердити та підписати запропоновану на розгляд зборів нову редакцію ТОВ "Ваурус";
- здійснити державну реєстрацію нової редакції ТОВ "Ваурус" у встановленому законодавством порядку;
- уповноважити директора ТОВ "Ваурус" подати документи до Управління з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців для проведення державної реєстрації нової редакції статуту товариства.
За наслідками загальних зборів учасників товариства складене рішення №5 від 17.05.2010 року, яке підписане ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Позивач зазначає, що вказані загальні збори проведені з порушенням Статуту та чинного законодавства, у зв'язку з чим прийняті на них рішення підлягають визнанню недійсними, проти чого заперечують відповідач та третя особа, що і є причиною спору.
Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно ст. 20 Цивільного кодексу України право на захист особа здійснює на свій розсуд.
Згідно п. в) ч. 1 ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" , п. 3 ч. 1 ст. 116, ч. 1 ст. 148 Цивільного кодексу України , п.6.1.8 Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Ваурус" учасники товариства мають право вийти в установленому порядку з товариства.
В силу вимог ст.ст. 41, 59 Закону України "Про господарські товариства" вирішення питання про вихід учасника з товариства віднесено до компетенції загальних зборів товариства.
Відповідно до ч.1 ст. 148 Цивільного кодексу України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.
Учасники товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю повинні повідомити товариство про свій вихід не пізніше, ніж за три місяці або у інший передбачений статутом строк. Аналогічні положення щодо виходу учасника зі складу учасників товариства передбачені п.6.1.8 Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Ваурус".
Подання заяви про вихід з товариства є дією, спрямованою на припинення корпоративних прав та обов'язків учасника товариства. Право учасника товариства на вихід з товариства не залежить від згоди товариства чи інших його учасників. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними (п.28 постанови пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" №13 від 24.10.2008 року з подальшими змінами та доповненнями).
Таким чином, ОСОБА_1 є таким, що вийшов зі складу товариства з обмеженою відповідальністю "Ваурус" з моменту подання заяви про вихід -17.05.2010 року.
Відповідно до п.11 постанови пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" №13 від 24.10.2008 року (з подальшими змінами та доповненнями) при вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання. Не можна задовольняти позовні вимоги щодо захисту права, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, чи буде воно порушено, зокрема вимоги про припинення дій шляхом заборони чинити перешкоди позивачу стосовно участі у загальних зборах на майбутнє.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 повідомив про намір вийти зі складу учасників товариства, необхідність підготувати документи про відмову товариства обслуговувати маршрути №2, №22, №23, №41, поновлення договорів на маршрути, які залишаться за товариством, передачу йому частини статутного фонду (комп'ютер, принтер, сканер, частину офісних меблів) під час проведення загальних зборів учасників 15.01.2010 року.
Розпорядженням Департаменту транспорту та зв'язку Дніпропетровської міської ради №6 від 16.07.2010 року на підставі листа товариства з обмеженою відповідальністю "Ваурус" №41 від 05.05.2010 року розірвано договори на надання послуг із перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування №2, №22, №23, №41.
Загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Ваурус" 17.05.2010 року проведені за участю двох учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Ваурус" (ОСОБА_1 та ОСОБА_2), які володіють 100% голосів учасників товариства, на вказаних зборах розглянуті питання та прийняті рішення з порядку денного, а саме розглянуто питання щодо наміру ОСОБА_1 вийти зі складу учасників товариства на підставі його нотаріально посвідченої заяви.
З огляду на вищевикладене, суд не вбачає підстав для визнання недійсним рішення зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Ваурус" від 17.05.2010 року, відновлення права позивача як засновника товариства з обмеженою відповідальністю "Ваурус" з розміром частки 50%, що у грошовому еквіваленті становить суму у розмірі 18 750 грн. та про визнання недійсною редакцію Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Ваурус", яка ґрунтується на рішенні зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Ваурус" від 17.05.2010 року.
Оскільки ОСОБА_1 є таким, що вийшов зі складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Ваурус" з 17.05.2010 року не підлягають задоволенню вимоги про визнання недійсними всіх редакцій Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Ваурус", які ґрунтуються на всіх наступних (після 17.05.2010 року) рішеннях відносно складу учасників та визначення статутного капіталу.
Отже, з урахуванням викладених вище обставин щодо не доведення позивачем невідповідності прийнятого рішення загальних зборів учасників товариства вимогам закону, порушення прав позивача, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 1, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Судові витрати по справі покласти на позивача.
Суддя Н.М. Євстигнеєва
Повне рішення складено -29.07.2011 року