27.07.11р.Справа № 41/98
За позовом: приватного підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ
До відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Глобус", м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської області
Про: стягнення заборгованості 112 372,60 грн.
Суддя: Євстигнеєва Н.М.
Секретар судового засідання: Гаврилов О.М.
Представники:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: не з'явився
Приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовом, яким просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Глобус" вартість сплаченого і непоставленого товару в сумі 50 000 грн., штраф в сумі 9 000 грн. за невиконане в односторонньому порядку зобов'язання, пеню в сумі 9 000 грн. за несвоєчасне виконання зобов'язань, упущену вигоду в сумі 31 576,50 грн. та судові витрати.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до умов договору купівлі-продажу №4 від 20.08.2004 року позивачем сплачені кошти за товар в сумі 50 000 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового ордера №26 від 06.09.2004 року. Оскільки відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, позивач нарахував та просить стягнути штраф, пеню та упущену вигоду.
У відзиві на позов, який наданий відповідачем до суду 12.07.2005 року товариство з обмеженою відповідальністю "Глобус" проти позову заперечує та просить в його задоволенні відмовити. Відповідач вважає договір неукладеним та таким, що не відбувся відповідно до п.8 ст. 181 Господарського кодексу України. Відповідач зазначає, що сторони не здійснювали дії щодо виконання вказаного договору, а посилання позивача на внесення в касу грошових коштів не відповідає дійсності.
З метою встановлення обставин, пов'язаних з передачею позивачем грошових коштів в розмірі 50 000 грн. ухвалою господарського суду від 28.07.2005 року направлено матеріали справи №41/98 до прокуратури Дніпропетровської області, а провадження у справі зупинено до закінчення перевірки правоохоронними органами певних обставин та повернення матеріалів справи №41/98 до господарського суду з відповідними висновками.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2005 року справу №41/98 прийнято до свого провадження суддею Євстигнеєвою Н.М., провадження у справі поновлено. Розгляд справи призначений на 21.06.2011 року.
Розгляд справи був відкладений з 21.06.2011 року на 12.07.2011 року, з 12.07.2011 року на 27.07.2011 року.
У судове засідання, яке відбулося 27.07.2011 року представники сторін не з'явилися, про день, час, місце розгляду справи повідомлялися належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
20 серпня 2004 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Глобус" (продавець) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (покупець) був укладений договір купівлі-продажу №4, відповідно до п.1.1 якого продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця насіння соняшника врожаю 2004 року (надалі -товар), а покупець прийняти та оплатити товар.
Цей договір набирає чинності з моменту підписання обома сторонами і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань відповідно до умов цього договору (п.10 договору).
Відповідно до п.2.2 договору ціна за одну тону товару на момент підписання договору складає 950 грн. з ПДВ. Кількість товару, що постачається -52 т 630 кг в заліковій вазі. Загальна сума договору складає 50 000 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 20% - 8 333 грн. (п.2.4 договору).
Покупець здійснює повну оплату вартості товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця не пізніше наступного банківського дня з моменту поставки товару (п.5.1 договору).
Приватний підприємець ОСОБА_1 зазначає, що здійснив оплату за товар (насіння соняшника) в розмірі 50 000 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №26 від 06.09.2004 року (а.с. 8).
Позивач посилається на неналежне виконання товариством з обмеженою відповідальністю "Глобус" умов договору купівлі-продажу №4 від 20.08.2004 року в частині передачі оплаченого насіння, що і є причиною спору.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).
Під час розгляду справи виникла необхідність встановити обставини, пов'язані з передачею позивачем грошових коштів в розмірі 50 000 грн., у зв'язку з чим ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2005 року направлено матеріали справи №41/98 до прокуратури Дніпропетровської області для з'ясування наступних обставин:
- чи отримував відповідач від позивача грошові кошти в розмірі 50 000 грн. 06.09.2004 року;
- чи підписував директор товариства з обмеженою відповідальністю "Глобус" ОСОБА_2 квитанцію №26 до прибуткового ордера від 06.09.2004 року;
- чи ставив відповідач відбиток печатки підприємства в квитанції №26 до прибуткового касового ордеру від 06.09.2004 року.
Як вбачається із відповіді Верхньодніпровського районного відділу Головного Управління МВС України в Дніпропетровській області №1897 від 03.03.2011 року в ході проведення досудового слідства встановлено, що 04.08.2004 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Глобус" в особі директора ОСОБА_2 (продавець) та приватним підприємцем ОСОБА_1 в особі ОСОБА_1 (покупець) був укладений договір купівлі-продажу №4 від 20.08.2004 року на поставку насіння соняшника в кількості 52 т 630 кг на загальну суму 50 000 грн.
Із показань допиту свідка ОСОБА_3 вбачається, що на зазначеному договорі стоїть його підпис і печатка його підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Глобус".
Чи дійсно на вказаному договорі стоїть печатка і підпис ОСОБА_1 встановити неможливо, так як ОСОБА_1 неодноразові виклики слідчого по повісткам, по телефону та через інших осіб ігнорує.
Із показань ОСОБА_3 вбачається, що він не пам'ятає де за яких умов був укладений вказаний договір та стверджує, що грошові кошти в розмірі 50 000 грн. займав у ОСОБА_5, через посередника ОСОБА_6 для особистих потреб, проходило це не при укладенні зазначеного договору і без будь-яких свідків, на трасі Дніпропетровськ -Верхньодніпровськ. Грошові кошти в сумі 50 000 грн. в касу товариства з обмеженою відповідальністю "Глобус" не надходили і оприбутковані не були. Хоч ОСОБА_3 не заперечує, що підпис на корінці квитанції до прибуткового касового ордеру №26 від 06.09.2004 року належить йому (вказане підтверджується висновком почеркознавчої експертизи №70/04-442 від 27.10.2005 року).
Також, ОСОБА_3 визнає, що відтиск печатки ТОВ "Глобус" на вказаному корінці квитанції також належить його підприємству, але не може пояснити за яких обставин і хто саме поставив вказаний відтиск печатки. Також ОСОБА_3 пояснив, що в грудні 2004 року ОСОБА_1 попросив повернути йому борг в розмірі 50 000 грн. Так як у ОСОБА_3 указаної суми грошей не було, а наміру не повертати борг не було, він запропонував ОСОБА_1 в рахунок погашення вказаної суми грошей віддати ОСОБА_1 свій особистий автомобіль "Камаз 5320", державний номер НОМЕР_1, 1983 року випуску та причеп до "Камазу" марки СЗАП 8350, державний номер НОМЕР_2, 1987 року випуску. ОСОБА_1 на цю пропозицію погодився. Через працівника ОСОБА_1 ОСОБА_8 указаний вище "Камаз" та причеп на підставі довіреності на право розпорядження транспортним засобом, був переданий останньому в рахунок відшкодування боргу. Довіреність серії ВСС №936567 та №936568 наявні в матеріалах кримінальної справи. Угода відбулася 09.12.2004 року, розписки у ОСОБА_1 він не вимагав та вважає, що у них один до одного претензій немає. Факт того, що вищезазначений "Камаз 320" в цей час належить ОСОБА_1, матеріалами кримінальної справи підтверджується, що виключає склад злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
Так як, ОСОБА_1 по даній кримінальній справі показів не надавав та до слідчого не з'являвся, спростувати чи підтвердити вищезазначене не є можливим. Слідство вважає, що в ході розслідування кримінальної справи не добуто достатніх підстав для пред'явлення ОСОБА_3 звинувачення за ознаками ч. 3 ст. 190 КК України та направлення кримінальної справи до суду.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).
З огляду на матеріали справи, враховуючи обставини справи, які встановлені під час досудового слідства, господарський суд не вбачає підстав для задоволення позову.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по справі покладаються на позивача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Судові витрати по справі покласти на позивача.
Суддя Н.М.Євстигнеєва