21.07.11р.Справа № 6/5005/6310/2011
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", м. Київ в особі філії - Лівобережне відділення № 8420 відкритого акціонерного товариства «Ощадбанк», м. Дніпропетровськ
до Селянського фермерського господарства "ФЛОРА", с. Вербівське, Васильківський район, Дніпропетровська область
про стягнення 756 571,56 грн.
Суддя Коваленко О.О.
Представники:
від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 1697 віл 03.06.2011р.
від відповідача - ОСОБА_2, довіреність № б/н від 09.03.2010р.
Розглядається позовна заява, з урахуванням уточнень до позовної заяви за № 4/471-1892 від 08.07.2011р., відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», м. Київ в особі філії -Лівобережне відділення № 8420 відкритого акціонерного товариства «Ощадбанк», м. Дніпропетровськ - далі по тексту -позивача до селянського фермерського господарства «Флора», с. Вербівське, Васильківський район, Дніпропетровська область -далі по тексту -відповідача про стягнення 756 368,56 грн., з яких борг по кредиту з урахуванням встановленого індексу інфляції (на підставі ст.625 Цивільного кодексу України) - 248 843,58 грн. та 3% - 47 004,18 грн.; борг по процентам за користування кредитом (25% річних відповідно до п.1 Додаткової угоди № 10 від 24.01.2005р.) -359 610,44 грн.; пеня (у відповідності до п.5.1.1. кредитного договору, за період з 06.05.2010р. по 06.05.2011р. (за один рік)) -98 676,36 грн.; витрати по вчиненню двох виконавчих написів № 624 та № 625 від 25.05.2005р.- 2 200,00 грн.; витрати, пов'язані з поданням до Державного реєстру обтяжень рухомого майна заяви про внесення змін та отриманням Витягу про реєстрацію в Державному peєcтpi обтяжень рухомого майна - 34,00 грн. на підставі укладеного між позивачем та відповідачем 20 лютого 2003 року договору невідновлюваної кредитної лінії № 10.
Додатково, посилаючись на те, що спір до суду було доведено з вини відповідача, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по справі, а саме: 7 565,72 грн. -державного мита та 236,00 грн. -витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
Додатково, 16.05.2011р. на адресу господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява позивача за № 4/346-1327 від 10.05.2011р., якою позивач просить суд постановити ухвалу про забезпечення позову, зокрема: зобов'язати Покровську міжрайонну державну податкову інспекцію надати господарському суду Дніпропетровської області інформацію щодо відкритих селянським фермерським господарством „Флора" рахунків у банківських установах; накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, земельні ділянки, сільськогосподарську техніку та інвентар, що належать селянському (фермерському) господарству „Флора"; накласти арешт на грошовi кошти селянського (фермерського) господарства „Флора", що знаходяться на будь-яких банківських рахунках в державних та комерційних банках України, в національній та іноземній валютах; заборонити селянському (фермерському) господарству „Флора", вciм відповідним органам, що здійснюють реєстрацію, здійснювати відчуження будь-якого майна, що належить боржнику. Забезпечити позов шляхом тимчасової, до виконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем за договором невідновлюваної кредитної лінії № 10 від 20 лютого 2003 року, заборони виїзду за кордон України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у АДРЕСА_1, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_2. Доручити виконання судового рішення Адміністрації Державної прикордонної служби України (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 26).
Заява обґрунтована значною сумою заборгованості відповідача, який до моменту прийняття рішення у справі може провести дії по відчуженню свого майна та приховання власних грошових коштів, що унеможливить виконання судового рішення в майбутньому.
Заява позивача щодо вжиття заходів до забезпечення позову задоволенню не підлягає, оскільки підставою до забезпечення позову, відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Заява позивача, на думку суду, недостатньо обґрунтована, наведені в ній підстави, не свідчать про наявність таких обставин.
Відповідач в судове засідання з'явився, вимоги суду виконав, відзив на позов та витребувані судом документи надав, з позовними вимогами позивача не погоджується в повному обсязі і просить суд в задоволенні позову позивачу відмовити та застосувати позовну давність відповідно до ст. 267 Цивільного кодексу України.
02.06.2011р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні оголошено перерву до 16.06.2011р., з огляду на усне клопотання відповідача про відкладення слухання справи для надання належних заперечень до позовної заяви.
16.06.2011р. повноважних представників у судовому засіданні не було, відзиву на позов та витребуваних судом документів від відповідача до суду не надходило. Позивач подав до суду письмове клопотання про перенесення розгляду справи на більш пізніший строк. На підставі ст. ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні розгляд справи відкладений до 05.07.2011р.
05.07.2011р. на підставі ст. ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні оголошено перерву до 14.07.2011р., з метою надання позивачу часу для подачі до суду уточнень до позовної заяви.
14.07.2011р. на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України за письмовим клопотанням повноважного представника позивача слухання справи було продовжено до 02.08.2011р.
14.07.2011р. в судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги у повному обсязі, відповідач в повному обсязі заперечує проти позовних вимог позивача. На підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні оголошено перерву до 21.07.2011р., з метою надання суду часу для прийняття рішення по справі.
21.07.2011р. справу було розглянуто за участю повноважних представників сторін за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем та відповідачем додатково на вимоги суду в судове засідання. На підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено сторін про дату складення повного його тексту.
Вивчивши матеріали справи, господарський суд, -
20 лютого 2003 року між позивачем та відповідачем було укладено договір невідновлюваної кредитної лінії № 10 -далі кредитний договір, відповідно до п. 1.1 умов якого банк (позивач у справі) зобов'язується надати на умовах цього договору, а позичальник (відповідач у справі) зобов'язується отримувати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит в розмірі 250 000, 00 грн., згідно додаткової угоди № 3 від 20 лютого 2003 року, та сплатити відсотки за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Повернення кредитних коштів було забезпечено заставою рухомого майна, що належить на пpaвi власності його майновим поручителям.
20.02.2003р. з метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, між позивачем та ОСОБА_3 було укладено Договір про заставу рухомого майна -далі по тексту - договір застави № 521, який посвідчений державним нотapiycoм Васильківської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області та зареєстрований в peєстpi за № 521.
Згідно умов вказаного договору ОСОБА_3 передав позивачу в заставу автомобіль ГA3 3110, державний номер НОМЕР_1, рік випуску 2001, вартістю 25 193,31 грн.
Відповідно до п.3.1.3. договору застави № 521 від 20.02.2003р. ОСОБА_3 надав позивачу право звернути стягнення на предмет застави та реалізувати його в порядку, передбаченому цим договором, у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язання за кредитним договором, в тому числі при несплаті або частковій сплаті у встановлені відповідно до Кредитного договору строки суму кредиту, та/або при несплаті або частковій сплаті суми відсотків, та/або при несплаті або частковій сплаті штрафних санкцій.
27.03.2003р. між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма „Артель" було укладено договір про заставу рухомого майна - далі по тексту - договір застави № 727, посвідчений державним нотapiycoм Васильківської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області, зареєстрований в peєcтpi за № 727.
У відповідності до умов договору застави № 727, товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма „Артель" передало в заставу позивачу рухоме майно на загальну суму 374 333,44 грн.
На виконання умов укладеного між сторонами кредитного договору позивачем у відповідності з п. 1.2, 1.3 кредитного договору кредит надавався у вигляді невідновлюваної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 01 квітня 2005 року, згідно з редакцією Додаткової угоди № 9 від 02.12.2004р., в безготівковому порядку на кредитування власних поточних виробничих витрат, пов'язаних виключно iз закупівлею насіння, кормів, мінеральних добрив, зaco6iв захисту рослин, пально-мастильних матеріалів, запасних частин для ремонту сільськогосподарської техніки, а також для сплати страхових платежів за обов'язковими видами страхування та закупівлі тракторів i комбайнерів ycix видів та іншої сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва, з погашенням кожного траншу згідно графіку, у відповідності з редакцією Додаткової угоди № 2 від 25.03.2003р., але не пізніше 01.04.2005р.
З матеріалів справи, зокрема у відповідності до п. 8.1 кредитного договору укладеного між сторонами, даний договір набуває чинності з моменту його підписання, тобто з 20.02.03р., та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань по даному договору. Згідно п. 1 Додаткової угоди № 9 від 02.12.2004р. строк дії договору невідновлюваної кредитної лінії № 10 від 20 лютого 2003р. продовжено на чотири місяці до 01 квітня 2005р.
Строк повернення коштів, згідно умов кредитного договору (з додатковими угодами), настав 01 квітня 2005 року, але відповідач свої зобов'язання за кредитним договором виконав не в повному обсязі, відповідачем своєчасно не повернуто позивачу кредитні кошти та проценти за користування кредитом. На підставі викладеного, 25 травня 2005 року приватним нотapiycoм Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 було вчинено виконавчі написи на загальну суму 280 876,87 грн. (суму кредитної заборгованості станом на 25.05.2005р. без урахування витрат по вчиненню виконавчих написів): за виконавчим написом за № 625 на договір про заставу № 521, було запропоновано звернути стягнення на заставлене майно ОСОБА_3 (автомобіль), та за рахунок коштів, отриманих від реалізації зазначеного майна, задовольнити вимоги позивача на суму 15 200,00 грн., з яких 15 000,00 грн. - заборгованість по кредиту, процентам та пені; 200,00 грн. - витрати по вчиненню виконавчого напису); за виконавчим написом № 624 на договір про заставу № 727 запропоновано звернути стягнення на заставлене майно товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми „Артель", та за рахунок коштів, отриманих від реалізації зазначеного майна, задовольнити вимоги позивача на суму 267 876,87 грн., з яких 249 990,76 грн. - заборгованість по кредиту, 8 841,23 грн. - процентам, 7 044,88 грн. - пеня; 2 000,00 грн. - витрати по вчиненню виконавчого напису. Два виконавчих написи були направлені до відділу державної виконавчої служби Васильківського районного управління юстиції Дніпропетровської області, та 30.05.2005р. державним виконавцем Васильківського відділу державної виконавчої служби Шевченко Т.М. було винесено дві постанови про відкриття виконавчих проваджень з примусового виконання вказаних виконавчих написів. В ході проведення відділом державної виконавчої служби Васильківського РУЮ Дніпропетровської області виконавчих дій, на публічних торгах було реалізовано усе заставлене майно.
З моменту відкриття виконавчих проваджень та станом на 24.12.2007р. (дата винесення відділом державної виконавчої служби Васильківського РУЮ постанови про повернення виконавчого напису № 624 від 25.05.2005р. відносно товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми „Артель" в зв'язку з відсутністю майна, на яке можливо звернути стягнення) та у зв'язку iз закінченням виконавчого провадження відносно ОСОБА_3 у зв'язку з продажем на публічних торгах заставленого автомобілю, кредитна заборгованість, за рахунок реалізації заставленого майна, зменшилась та встановила 254 652,75 грн., з яких: заборгованість по кредиту - 245 407,87 грн.; заборгованість по відсоткам - 0 грн.; пеня - 7 044,88 грн.; витрати по вчиненню виконавчих написів - 2 200,00 грн.
Зобов'язання по поверненню кредиту у встановлені договором строки, не виконано належним чином, у зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення в примусовому порядку з відповідача на користь позивача 756 368,56 грн., з яких борг по кредиту, з урахуванням встановленого індексу інфляції, на підставі ст.625 Цивільного кодексу України - 248 843,58 грн. та 3% - 47 004,18 грн.; борг по процентам за користування кредитом, на підставі п.1 Додаткової угоди № 10 від 24.01.2005р. - 359 610,44 грн.; пеня, у відповідності до п.5.1.1. кредитного договору, за період з 06.05.2010р. по 06.05.2011р. (за один рік) -98 676,36 грн.; витрати по вчиненню двох виконавчих написів № 624 та № 625 від 25.05.2005р.- 2 200,00 грн.; витрати, пов'язані з поданням до Державного реєстру обтяжень рухомого майна заяви про внесення змін та отриманням Витягу про реєстрацію в Державному peєcтpi обтяжень рухомого майна - 34,00 грн.
Додатково посилаючись на те, що спір було доведено до суду з вини відповідача позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по справі, а саме: 7 565,72 грн. -державного мита та 236,00 грн. -витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
Позивачем в судовому засіданні на підставі ст.33 Господарського процесуального кодексу України документально не було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог у повному обсязі.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 251 Цивільного кодексу України строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих сторонами додатково на вимоги суду у судове засідання, та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні суд дійшов висновку, що строк дії зобов'язання, зокрема кредитного договору, який є підставою обґрунтування позовних вимог позивача, встановлений умовами договору, сторонами в п. 8.1 кредитного договору визначено, що договір набуває чинності з моменту його підписання, тобто з 20.02.03р., та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань по даному договору. Згідно п. 1 Додаткової угоди № 9 від 02.12.2004р. строк дії договору невідновлюваної кредитної лінії № 10 від 20 лютого 2003р. продовжено на чотири місяці до 01 квітня 2005р., таким чином суд прийшов до висновку, що кредитний договір укладений між сторонами діяв з 20.02.2003р. по 01.04.2005р., відповідач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з заявою, якою просить суд застосувати позовну давність та у позові відмовити. Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Згідно з ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Враховуючи, що відповідачі звернулись із заявою про застосування позовної давності до винесення господарським судом рішення по даній справі, а з'ясування терміну погашення кредиту має істотне значення для правильного визначення початку перебігу позовної давності, господарський суд вбачає підстави для відмови в задоволенні позову, з огляду на те, що у відповідності до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність, яка може бути застосована до спірних взаємовідносин, складає три роки, а перебіг позовної давності, згідно з ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України, починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, таким чином суд прийшов до висновку, що перебіг позовної давності почався з 02.04.2005р. Позивач у відзиві на заперечення відповідача зазначає, що 25.05.2005р. (дата вчинення виконавчих написів № 624 та № 625) строк позовної давності перервано, а 25.02.2008р. (дата порушення провадження у справі про банкрутство відносно товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми "Артель") строк позовної давності, на думку позивача, вдруге перервано, а перебіг позовної давності, на думку позивача, розпочався знову лише 25.12.2008р. (дата винесення господарським судом Дніпропетровської області ухвали, якою господарський суд затвердив ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми "Артель", ліквідував юридичну особу - товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірму "Артель" та припинив провадження у справі). Таким чином, на думку позивача, строк позовної давності для пред'явлення позову позивачем пропущено не було, однак суд не погоджується з даним твердженням позивача, з огляду на наступне, відповідно до ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, однак матеріалами справи та твердженнями позивача не доведено в чому були дії саме відповідача, які б свідчили по визнання останнім свого боргу перед позивачем і були б підставою для переривання перебігу позовної давності. Таким чином господарський суд прийшов до висновку, що перебіг позовної давності почався 02.04.2005р., а сплинув 02.04.2008р., на підставі вищевикладеного господарський суд вбачає підстави для застосування позовної давності до спірних правовідносин, та вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
З матеріалів справи вбачається, що позовні вимоги забезпечені договорами застави № 521 та № 727, у відповідності до п.п. 9.1 зазначених договорів, договори набули чинності з моменту нотаріального посвідчення і діяли до виконання зобов'язання за кредитним договором в повному обсязі. Згідно ч. 1 п. 3 ст. 593 Цивільного кодексу України за договором застави № 521 право застави припинилося у зв'язку з реалізацією предмета застави, зокрема у зв'язку з продажем на публічних торгах заставленого автомобілю. Стаття 609 Цивільного кодексу України зазначає, що зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю. Таким чином, з урахуванням ст. 609 Цивільного кодексу України договір застави № 727 припинив свою дію, так як ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.12.2008р. по справі № Б26/40/59-08 ліквідовано юридичну особу - товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірму "Артель".
Витрати по справі, у відповідності із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Керуючись ст. 4,11,15,16,251,525,526,530,631,1048,1049,1054 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 49, 82-85, 87 Господарського процесуального кодексу України
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.О. Коваленко
Повне рішення складено
26.07.2011р.