21.07.11р.Справа № 1/5005/7197/2011
За позовом Приватного акціонерного товариства "Датагруп" в особі Дніпропетровського регіонального підрозділу "Датагруп-Дніпропетровськ" Приватного акціонерного товариства "Датагруп", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віларс", м. Дніпропетровськ
про стягнення 4 161 грн. 64 коп.
Суддя Рудь І.А.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1, дов. № 36 від 15.06.11р.;
від відповідача: не з'явився.
Приватне акціонерне товариство "Датагруп" в особі Дніпропетровського регіонального підрозділу "Датагруп-Дніпропетровськ" Приватного акціонерного товариства "Датагруп" звернулося до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віларс" заборгованість у сумі 4 000 грн. 00 коп., 30 грн. 80 коп.- інфляційних втрат, 130 грн. 84 коп. - 3% річних, у загальній сумі 4 161 грн. 64 коп., за умовами договору № 01/10/2009 суборенди нежитлового приміщення від 01.10.2009р.
21.07.11р. позивач надав пояснення щодо уточнення розрахунку суми позовної заяви, в якому зазначив, що загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 4011 грн. 46 коп., з яких 4000 грн. -основний борг, 1 грн. 60 коп. - збитки від інфляції, 9 грн. 86 коп. - 3% річних.
Відповідач явку свого повноважного представника в призначені судові засідання не забезпечив та не надав витребувані судом документи.
На адресу суду повернувся конверт з ухвалою, що направлявся на адресу відповідача, з відміткою поштового відділення: „За зазначеною адресою не проживає”.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача, тому що позовна заява з доданими до неї документами і ухвали суду направлялися за юридичною адресою, яка значаться у Свідоцтві про державну реєстрацію. Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами
В порядку ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, господарський суд -
01.10.09р. між позивачем (суборендар) та відповідачем (орендарем) укладено договір суборенди нежилого приміщення № 01/10/2009 (надалі - Договір), у відповідності з умовами якого орендар передав суборендарю в тимчасове оплатне користування частину орендованого приміщення загальною площею 5 м2, яке розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, буд. 77.
Договір суборенди нежилого приміщення № 01/10/2009 від 01.10.09р. укладений на підставі Договору оренди № 1803/1 від 18.03.09р. між ТОВ „Віларс” та ПП „Хоуман”.
Згідно розділу III „Строк суборенди” Договору суборенди, цей договір укладений на період тривалістю до 18 березня 2010 року.
19.03.10р. позивач отримав повідомлення від ПП „Хоуман” про розірвання договірних відносин на орендоване приміщення за вищевказаною адресою з орендарем -ТОВ „Віларс” з 19.03.10р.
На цій підставі, Договір суборенди між позивачем та відповідачем було припинено з 18.03.10р.
Відповідно до розділу V Договору суборенди „Платежі та порядок розрахунків за Договором”, орендна плата складає 400 грн. за 1 м2 , тобто місячний розмір орендної плати за 5 м2 складає 2000 грн. Також у цьому розділі Договору оренди передбачено, що протягом 5-ти днів з моменту підписання цього Договору суборенди, Суборендатор повинен сплатити Орендатору орендну плату за перший та останній місяці оренди, згідно рахунків останнього.
22.09.09р. платіжним дорученням № 981 (а.с. 18) позивач сплатив відповідачу за орендну плату за два місяця, тобто за перший місяць та останній. Цей платіж був зроблений на підставі рахунку відповідача № 07-09 від 15.09.09р.
На підставі рахунку відповідача № 03-12 від 12.03.10р., позивач вдруге сплатив відповідачу орендну плату за березень 2010 року, тобто останній місяць оренди даного приміщення, що підтверджується платіжним дорученням № 8231 від 19.03.10р. (а.с. 19).
Як зазначає позивач, також, згідно рахунку відповідача, 01.12.09р. ПрАТ „Датагруп” наперед сплачено на розрахунковий рахунок відповідача за оренду даного приміщення суму у розмірі 4000 грн.
Таким чином, за розрахунком позивача у ТОВ ”Віларс” на момент припинення Договору суборенди утворився борг перед ПрАТ „Датагруп” у розмірі 4000 грн.
Позивач звертався до відповідача із претензією про повернення на його рахунок надлишково сплаченої орендної плати в сумі 4000 грн. (а.с. 21, 22), але претензія позивача були залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
На підставі ст. 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу суму 01 грн. 60 коп. - інфляційних збитків за період з 01.06.11р. по 30.06.11р. та 09 грн. 86 коп. - 3% річних за вказаний період.
Відповідач доказів погашення зазначеної заборгованості перед позивачем на час розгляду справи суду не надав.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві (відповідач у справі) майно у користування за плату на певний строк.
За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ст. 762 ЦК України).
Приписи ст. 774 ЦК України передбачають, що передання наймачем (орендарем) речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця (орендодавця), якщо інше не встановлено договором або законом.
До договору піднайму застосовуються положення про договір найму (ч. 3 ст. 774 ЦК України).
Положення п. 1 ст. 530 ЦК України передбачають, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно положень ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В силу положень ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі.
Як вбачається із наданих в матеріали справи позивачем доказів, ним дійсно двічі було сплачено орендну плату за березень 2010р., що підтверджується рахунками № 07-09 від 15.09.09р. та № 03-12 від 12.03.10р., виставленими до сплати відповідачем та платіжними дорученнями позивача про сплату цих рахунків.
Одночасно, в матеріалах справи відсутні та позивачем на вимогу суду не надані докази на підтвердження попередньої оплати 01.12.09р. позивачем за оренду приміщення суми у розмірі 4000 грн., згідно рахунку відповідача, а саме: рахунки із зазначенням місяців, за які проводиться передплата, платіжні доручення на підтвердження сплати позивачем цієї суми 01.12.09р., тощо.
Частиною 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Датагруп" в особі Дніпропетровського регіонального підрозділу "Датагруп-Дніпропетровськ" Приватного акціонерного товариства "Датагруп"-є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню в розмірі 200 грн. 00 коп. вартості орендної платі, надлишково сплаченої позивачем відповідачу та інфляційних втрат в розмірі 01 грн. 60 коп..
Вимога позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 09 грн. 86 коп. підлягає частковому задоволенню в сумі, яка згідно здійсненого судом перерахунку складає 4 грн. 77 коп. В стягненні решти 3% річних слід відмовити.
Відповідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Віларс” (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Глінки, буд. 18, код ЄДРПОУ 34588595) на користь Приватного акціонерного товариства „Датагруп” Дніпропетровського регіонального підрозділу „Датагруп-Дніпропетровськ” ПрАТ „Датагруп” (03005, м. Київ, вул. Смоленська, 31-33; 49033, м. Дніпропетровськ, вул. 152-ї Дивізії, буд. 3, код ЄДРПОУ 31720260) суму 2 000 грн. 00 коп. (дві тисячі грн. 00 коп.) основного боргу, 01 грн. 60 коп. (одну грн. 60 коп.) інфляційних збитків, 04 грн. 77 коп. (чотири грн. 77 коп.) 3% річних, 49 грн. 18 коп. (сорок дев'ять грн. 18 коп.) витрат по сплаті державного мита, 113 грн. 78 коп. (сто тринадцять грн. 78 коп.) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя І.А. Рудь
Рішення підписано - 25.07.11р.