14.07.11р.Справа № 6/5005/8051/2011
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Український графіт", м. Запоріжжя
до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ
про стягнення 8 186,34 грн.
Суддя Коваленко О.О.
Представники:
від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 075/35 від 01.01.2011р.
від відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 489 від 01.01.2011р.
Розглядається позовна заява відкритого акціонерного товариства "Український графіт", м. Запоріжжя - далі по тексту - позивача до державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м. Дніпропетровськ - далі по тексту - відповідача про примусове відновлення неправомірно списаної суми, що становить 8 186,34грн. на особовому рахунку відповідача (код платника - 7879137) шляхом коригування розрахунків за перевезення вантажу за накладною СМГС № Г 483688 та збільшення сальдо на користь позивача на суму 8 186,34грн. в Переліку залізничних документів.
Додатково, посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 102,00 грн. держмита і 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач вимоги суду виконав, у судове засідання з'явився, відзив на позов надав, у відзиві на позов та в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнає у повному обсязі і просить суд відмовити позивачеві в позові у повному обсязі посилаючись на те, що на станції Іловайськ Донецької залізниці позивачеві відповідачем були нараховані платежі, пов'язані із затримкою залізничного вагону № 62734959 Амвросієвською митницею, які було підтверджено Актом загальної форми від 26.07.2010року за № 2661. При перевезенні вантажу затримка, що виникла з вини вантажовласника-позивача, оформляється актом загальної форми, який додається до провізних документів в якому зазначається причина затримки, її тривалість та сума витрат залізниці, пов'язаних із затримкою. Відповідно до параграфу 7 ст. 21. СМГС всі витрати залізниці, що виникли під час перевезення, зазначаються в перевізних документах і на підставі акту загальної форми і запису в перевізних документах сума витрат справляється залізницею призначення з вантажоодержувача.
14.07.2011р. справу було розглянуто за участю повноважних представників сторін за наявними в ній матеріалами та документами наданих сторонами додатково на вимоги суду у судове засідання.
Вивчивши матеріали справи, господарський суд -
18.08.2010року відповідач списав з особового рахунку відповідача 8 186,34 грн. за перевезення імпортного вантажу, що прибув 12.08.2010року на станцію Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці у залізничному вагоні № 62734959 за накладною СМГС № Г 483688, про що позивач дізнався з Переліку залізничних накладних № 1808 від 18.08.2010року наданому позивачеві відповідно до п.3.3 умов договору № ПР/ДН-3-09/804/98742/15 від 01.05.2009року, укладеного між позивачем та відповідачем, у зв'язку з чим відповідно до чинного законодавства України позивач 03.11.2010року звернувся до відповідача з претензією за № 16/2782 про повернення безпідставно списаних коштів, що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих позивачем в судове засідання на вимоги суду та не оспорюється відповідачем у відзиві на позов та в судовому засіданні.
Приймаючи до уваги, що відповідач зазначену претензію позивача залишив без задоволення посилаючись на те, що нараховані збори-штраф на загальну суму 8 186,34грн. за затримку залізничного вагону № 62734959 за накладною СМГС № Г 483688 було зроблено згідно відміток у провізних документах, зроблених відповідачем на підставі акту загальної форми від 10.08.2010року за № 401 і отриманих позивачем.
Позивач, посилаючись на відсутність будь - яких відміток зроблених в провізних документах звернувся до суду з позовною заявою у якій просить суд про примусове відновлення неправомірно списаної суми, що становить 8 186,34грн. на особовому рахунку відповідача (код платника - 7879137) шляхом коригування розрахунків за перевезення вантажу за накладною СМГС № Г 483688 та збільшення сальдо на користь позивача на суму 8 186,34грн. в Переліку залізничних документів.
Додатково, посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 102,00 грн. держмита і 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що згідно пункту 4 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою КМУ № 457 від 06.04.1998р. перевезення залізницями вантажів, пасажирів, багажу i вантажобагажу в міжнародному сполученні здійснюється відповідно до угод про залізничні міжнародні сполучення". Такою міжнародною угодою є Угода про міжнародне залізничне вантажне сполучення (СМГС) від 01.11.1951р. (зi змінами від 01.07.09р.), яка не містить норм права на підставі яких залізниця може списувати з особового рахунку Вантажовласника грошові кошти на підставі Акту загальної форми.
Kpiм того, згідно п. 1.4.Інструкції про взаємодію посадових oci6 митних органів, що здійснюють митні процедури з товарами (вантажами) переміщуваними залізничними вантажними поїздами i працівниками залізниці № 1019/1143 від 18.09.2008р. «Акт загальної форми - документ, що засвідчує факт затримки вагонів та її причину», а отже даний Акт загальної форми не є документом на підставі якого здійснюється списання грошових коштів з особового рахунку вантажоотримувача.
Відповідно до § 1 ст. 7 Угоди «Договор перевозки оформляется накладной единого образца», а саме було оформлено накладною СМГС № Г 483688, яка відповідає Додатку до Угоди і відповідно до Постанови КМУ № 457 від 06.04.1998р. є основаним перевізним документом до якого вносяться всі належні залізниці провізні платежі, але вищеназвана накладна не містить приписів залізниці-відповідача про внесення позивачем будь - який провізних платежів, не містить напису про внесення провізних платежів і інші провізні документи надані позивачем в оригіналах і у копіях належним чином завірених залучених до матеріалів справи.
Позивачем були сплачені вci належні відповідачеві платежі, які були внесені до накладної СМГС № Г 483688. Сплата інших додаткових платежів між позивачем та відповідачем не узгоджувалася, тобто відповідач в односторонньому порядку змінив умови Договору, укладеного між позивачем та відповідачем та неправомірно списав з особового рахунку позивача суму в розмірі 8 186,34 грн.
Залізничний вагон № 62734959 тривалий час простояв на станції Іловайськ Донецької залізниці без зазначення у первинних документах причин затримки, оскільки даний залізничний вагон не вивантажувався та не перевантажувався про що свідчить прибуття вагону на станцію Запоріжжя-Ліве за цією ж самою накладною в цьому ж самому вагоні та з відповідною масою.
Згідно п. 3 Правил складання актів затверджених Наказом Мінтрансу України від 21.11.2000р. № 644: «Один примірник акту загальної форми, складеного під час перевезення, додається до перевізних документів, другий залишається на станції, яка його склала, позивач листом № 34-214 від 20.08.2010р. звернувся до керівництва станції Запоріжжя-Ліве з проханням видати представнику позивача Акт загальної форми № 401, але відповідь, з невідомих причин, позивачу надана не була. Отже, в порушення ст. 21 Угоди та п. 3 Правил складання актів, залізниця не повідомила вантажоотримувача про затримання вагону та не додала до первинних документів Акт загальної форми № 401.
Пунктом 3.2. Договору № ПР/ДН-3-09/804/98742/15, також передбачено, що „У мipy виконання перевезень та надання послуг Залізниця відображає в особовому рахунку використання Вантажовласником коштів для оплати перевезень вантажів, за користування вагонами (контейнерами), подавання, забирання вагонів, маневрову роботу, зберігання вантажів, інших додаткових послуг, а також штрафів здійснюється на підставі відповідних первинних документів.
Позивачем в судовому засіданні на підставі статті 33 Господарського процесуального кодексу України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до п. 1.11 „Правил розрахунків за перевезення вантажів”, затверджених наказом Міністра транспорту України № 644 від 21.11.200року, платежі, збори та штрафи, які виникли через затримку вагонів з експортними вантажами під час перевезення з вини відправника. Оформляються станцією затримки відповідними документами, які надсилаються на станцію відправлення для стягнення цих платежів, зборів та штрафів з відправника.
Відповідно до п. 2.6 „Правил розрахунків за перевезення вантажів” , затверджених наказом Міністра транспорту України № 644 від 21.11.200року, усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує Роз'ясненням Вищого господарського суду України від 29.09.2008року № 04-5/225 „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею” в якому зазначено, що коли платник підписує відомості плати за користуванням вагонами і контейнерами, накопичувальні картки тощо із запереченнями, зауваженнями чи застереженням, залізниця не має права списувати спірні суми із попередньої оплати; в такому разі спір має врегулюватись платником безпосередньо зі станціями, які нарахували платежі, і ТехПД, що проводить розрахунки. У разі недосягнення домовленості стягнення коштів вирішується в претензійно-позовному порядку за позовом залізниці.
Відповідно до оглядового листа Вищого господарського суду України від 29.11.2007року № 01-8/917 «Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм чинного законодавства»в п. 19 зазначено, що залізниця не може списувати із сум попередньої оплати, які знаходяться на особовому рахунку клієнта залізниці у технологічному центрі по обробці первинних документів, нараховані платежі на підставі первинних документів, підписаних вантажовідправником (вантажоодержувачем) із запереченнями, застереженнями, зауваженнями.
Дослідивши матеріали справи, оригінали документів додатково наданих позивачем на вимоги суду та належним чином завірених та залучених до матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про примусове відновлення неправомірно списаної суми, що становить 8 186,34грн. на особовому рахунку відповідача (код платника - 7879137) шляхом коригування розрахунків за перевезення вантажу за накладною СМГС № Г 483688 та збільшення сальдо на користь позивача на суму 8 186,34грн. в Переліку залізничних документів, слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, такими, що не суперечать чинному законодавству України, а отже є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки відповідач в порушення вимог вищеназваного чинного законодавства не надав позивачеві Акт загальної форми та накопичувальну картку за надані відповідачем позивачеві додаткові послуги, тобто безпідставно списав з позивача оспорювану суму.
Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь 102,00 грн. держмита і 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з тих підстав, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача, слід визнати обґрунтованими такими, що не суперечать чинному законодавству України, а отже є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі .
Заперечення відповідача, що на станції Іловайськ Донецької залізниці позивачеві відповідачем були нараховані платежі, пов'язані із затримкою залізничного вагону № 62734959 Амвросієвською митницею, які було підтверджено Актом загальної форми від 26.07.2010року за № 2661. При перевезенні вантажу затримка, що виникла з вини вантажовласника-позивача, оформляється актом загальної форми, який додається до провізних документів в якому зазначається причина затримки, її тривалість та сума витрати залізниці, пов'язаних із затримкою. Відповідно до параграфу 7 ст. 21. СМГС всі витрати залізниці, що виникли під час перевезення, зазначаються в перевізних документах і на підставі акту загальної форми і запису в перевізних документах сума витрат справляється залізницею призначення з вантажоодержувача, слід визнати необґрунтованими, оскільки відповідач сам посилається на параграф 7 ст. 21. СМГС, який передбачає, що всі витрати залізниці, що виникли під час перевезення, зазначаються в перевізних документах, тоді як в оригіналах первинних документів, наданих позивачем і складених відповідачем, такі зазначення відсутні.
Керуючись ст. ст. 4,11,16,525,526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33,49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, ст. 116 Статуту залізниць України, господарський суд -
Позовні вимоги позивача задовольнити.
Стягнути з державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01073828, р/р 26038000002001 в Дніпропетровській філії АБ «Експрес-Банк»м. Дніпропетровська, МФО 306964) на користь відкритого акціонерного товариства «Український графіт»(69600, м. Запоріжжя, Північне шосе, 20, код ЄДРПОУ 00196204, р/р 26008900301 у АБ «Металург»м. Запоріжжя, МФО 313582) 8 186,34грн. (вісім тисяч сто вісімдесят шість грн.. 34 коп.) - розмір неправомірно списаної суми, 102,00 грн. (сто дві грн. 00 коп.) - держмита і 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.О. Коваленко
Повне рішення складено
19.07.2011р.