06.07.2011 Суддя: Перетятько О. Ю.
Справа № 2-а-5739/11
06 липня 2011 року Центрально - Міський районний суд міста Горлівки Донецької області у складі: головуючого - судді Перетятька О.Ю.,
при секретарі Шульгун Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрально - Міського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради, Головного управління Державного казначейства України про визнання неправомірними дій по відмові в перерахунку суми допомоги на оздоровлення за 2010 рік, зобов'язання вчинити певні дії,
09 березня 2011 року позивач подав названий позов. Свої вимоги мотивував наступними обставинами. Він має статус громадянина, постраждалого від наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії, є інвалідом 2 групи(до 25.11.2010 р. був віднесений до постраждалих 2 категорії) і перебуває на обліку у відповідача. Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачена щорічна допомога на оздоровлення інвалідам 2 групи та учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС -п'ять мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати. Позивач, наводячи встановлену законодавством мінімальну заробітну плату на відповідні роки та співпоставивши суми, які відповідач сплатив, приходить до висновку про те, що сума недоплати за 2003-2010 складає 17746 грн. 60 к. Однак відповідач відмовляється провести перерахунок, посилаючись на постанови Кабінету Міністрів України. Проте мають застосовуватися саме норми Закону України, а не підзаконних актів -постанов Кабінету Міністрів України. Просив поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушений прав, свобод і інтересів. Просив визнати дії Центрально-Міського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради щодо відмови у перерахунку та доплаті невиплаченої суми допомоги на оздоровлення за 2003-2010 роки неправомірними, стягнути з відповідача недоотриману допомогу на оздоровлення за 2003-2010 року в сумі 17746 грн. 60 к., зобов'язати відповідача у наступні роки нараховувати та виплачувати допомогу на оздоровлення з урахуванням мінімальної заробітної плати, яка встановлюється кожний рік Законом України «Про державний бюджет України».
Ухвалою Центрально -Міського районного суду міста Горлівки від 06 липня 2011 року позовні вимоги в частині визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії за період 2003 - 2009 років залишено без розгляду у зв'язку із пропущенням строку звернення до адміністративного суду.
Позивач, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилася, подав заяву з проханням розглянути справу в його відсутність, а також просив задовольнити позов.
Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилася, подав заяву з проханням розглянути справу в його відсутність, а також вказав, що позов не визнає. Зазначив, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, а саме законами України про Державний бюджет України на відповідний рік та, зокрема, ст. 70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», яким надано право Кабінету Міністрів України у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Представник другого відповідача (Головного управління Державного казначейства України, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи (а.с. 39), в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, тому суд розглянув справу в його відсутності.
Суд, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вважає встановленим наступне.
ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Центрально -Міському управлінні праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради як особа, яка є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції (надалі ЧАЕС), категорія 1, є інвалідом 2 групи, що підтверджено копією посвідчення серії А № 149648 (а.с. 6), а також висновком МСЕК від 13.01.2011 р.(а.с. 8), а до 25.01.2010 р. мав статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджено копією довідки відповідача (а.с. 12), у зв'язку з чим користується правами та пільгами, передбаченими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ) передбачена щорічна допомога на оздоровлення особам, віднесеним до першої категорії, інвалідам 2 групи, а також учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії - п'яти мінімальних заробітних плати. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
При виплаті щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік Управління керувалося постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - постанова № 562) - 100 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно довідки Центрально-Міського УПСЗН Горлівської міської ради (а.с. 12) позивачу як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії була виплачена щорічна допомога на оздоровлення 24 січня 2011 року за 2010 рік в розмірі 100 грн.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню ст. 48 Закону № 796-ХІІ та Закони України про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2011 рік, а не постанову № 562, згідно частини 4 статті 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, дії відповідача в частині виплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 100 грн. за 2010 рік слід визнати протиправними.
Доводи представника відповідача щодо правомірності застосування до вказаної виплати за 2010 рік розміру таких виплат відповідно до ст. 70 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік " не можуть бути прийняті до уваги з наступних підстав. Названою нормою Закону надано право Кабінету Міністрів України у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Однак відповідно до ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Зі змісту ст. 70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»не вбачається, що цією нормою Кабінет Міністрів України уповноважений встановлювати такі виплати в розмірі, меншому ніж встановлений відповідними Законами, проте на підставі цієї норми Кабінет Міністрів України у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами може встановлювати виплати в розмірі, більшому ніж встановлено відповідними законами. Крім того, постанова Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" прийнята раніше названого Закону України і, отже, не може вважатися такою, що прийнята на його виконання. Таким чином, відповідач мав керуватися саме ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Враховуючи зазначене, суд вважає, що Центрально -Міське управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради слід зобов'язати сплатити за рахунок Державного бюджету на користь недоотриману допомогу на оздоровлення за 2010 рік, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати (24 січня 2011 р.). Отже, за 2010 рік недоплата склала 941 грн.х 5-100 грн. = 4605 грн.
Позовні вимоги щодо Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області задоволенню не підлягають, оскільки воно не є належним відповідачем.
Згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України захисту підлягає порушене право позивача, внаслідок чого вимоги щодо зобов'язання відповідача в подальшому робити з урахуванням мінімальної заробітної плати, яка встановлюється кожний рік Законом України «Про державний бюджет України»є безпідставними, оскільки встановлює обов'язки на майбутнє без врахування змін чинного законодавства, яке може мати місце та без наявності спірних правовідносин.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню частково.
На підставі викладеного, ст. 19, 22 Конституції України, ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. 70 Закону України “Про Державний бюджет України на 2010 рік”, керуючись ст.ст. 2, 11,14,70-72,86, 159-163 КАС України,
Позов ОСОБА_1 до Центрально - Міського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради, Головного управління Державного казначейства України про визнання неправомірними дій по відмові в перерахунку суми допомоги на оздоровлення за 2010 рік, зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Центрально -Міського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради стосовно відмови провести перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік ОСОБА_1 в розмірі, встановленому ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" .
Зобов'язати Центрально -Міське управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради призначити та виплатити за рахунок коштів Державного бюджету України ОСОБА_1 недоплачену щорічну грошову допомогу на оздоровлення за 2010 рік у розмірі 4605 (чотири тисячі шістсот п'ять) гривень.
В задоволенні іншої частини позову відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Донецького апеляційного адміністративного суду через Центрально -Міський районний суд міста Горлівки Донецької області. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Вступну та резолютивну частини постанови прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті та проголошено в судовому засіданні 06 липня 2011 року. Постанова в повному обсязі складена і підписана в нарадчій кімнаті 11 липня 2011 року.
Суддя О. Ю. Перетятько