Справа № 2-а/1522/3366/11
13 червня 2011 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Домусчі Л.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про визнання протиправних дій і відшкодування шкоди про визнання неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у Приморському районі м. Одеса та про стягнення недоплаченої суми пенсії внаслідок неправильного перерахунку, -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду в Приморському районі м. Одеси та просив визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси щодо застосування показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2007 рік при здійснені перерахунку пенсії позивачу в 2010 році відповідно ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі Одеси здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії у відповідності до ст. ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, яка враховується для обчислення пенсії за 2009рік у розмірі 1650,43 грн. з урахуванням проведених раніше пенсійних виплат також позивач просив стягнути з відповідача на його користь 400 грн. за правову допомогу.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 27 травня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України Приморського району м. Одеси про визнання дій неправомірними, стягнення щомісячної державної соціальної допомоги, з листопада 2007р. по 24.11.2010р. були залишені без розгляду та відкрито скорочене провадження по справі з 25.11.2010р.
Представник відповідача ухвалу від 27.05.2011р. отримав 31.05.2011р.
Відповідно до п.2 ч.1, ч.4 ст.183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду в Приморському районі м. Одеси і отримує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивачу була призначена пенсія за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням виданого 17.11.2000р..
Перебуваючи на пенсії, позивач продовжуває працювати.
У зв'язку з тим, що він був працюючим пенсіонером та після призначення пенсії має більше 24 місяців страхового стажу, то має право на перерахунок пенсії як працюючий пенсіонер з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, що передбачено ст. 42 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивач у 2011 році звертався до відповідача з письмовою заявою та про перерахунок пенсії, як працюючому пенсіонеру, у відповідності до вимог ст. ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування1058-ІУ, однак відповідач, визнаючи право позивача на перерахунок пенсії в 2010 році з врахуванням стажу та заробітку, при цьому використав для перерахунку показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях національної економіки, за 2007 рік - в сумі 1197,91 грн..
Проведення відповідачем перерахунку пенсій у 2010 році відповідно до п. 11 постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та які відповідно до Закону з урахуванням обчислення пенсії за 2007 рік - 1197,91 грн., не має під собою правового обґрунтування, не підкріплене посиланнями на норми чинного законодавства і є, на думку суду, спробою незаконно обмежити права працюючих пенсіонерів і в 2010- році перераховувати їм пенсію в заниженому розмірі.
Таким чином, суд дійшов висновку що дії відповідача щодо перерахунку позивачу пенсії відповідно до підпункту 3 пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»№ 530 від 28 травня 2008 року із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2007 рік, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно до ст. ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», враховується для обчислення пенсії за 2010 рік є протиправними, оскільки не відповідають вищевказаним вимогам Закону з наступних підстав.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади і у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженому Постановою КМ України від 24.10.2007 № 1261 та організовує у межах своїх повноважень виконання актів законодавства, здійснює контроль за їх реалізацією.
Управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.
Управління у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 N 1261, постановами правління, наказами Фонду, наказами та розпорядженнями регіональних управлінь, іншими нормативно-правовими актами, Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженим Постановою Пенсійного фонду від 25.02.2008 року № 5-5.
З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року № 1058-4, який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.
Абзацом другим преамбули цього Закону передбачено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначається виключно законами про пенсійне забезпечення.
Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначене статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пунктом 2 частини 1 статті 8 зазначеного Закону таке право закріплене за особами, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення»(крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України «Про пенсійне забезпечення»- за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання з інших джерел.
Частиною 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»визначено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.
Пунктом 26 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік»було зупинено на 2007 рік дію ч.4. ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28 грудня 2007 року № І07-V1 були внесені зміни, в тому числі й до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Частина 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(в редакції Закону № 107) передбачала проведення перерахунків пенсії з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення та із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, що визнавався згідно ст. 40 Закону.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-ри/2008 визнані неконституційними, серед іншого, і положення підпункту 10 пункту 35 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими з 1 січня 2008 року були внесені зміни до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема до частини 4 статті 42.
Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.
У пункті 6 рішення КСУ, зазначено, що рішення у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку із правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони та інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що при розгляді і вирішенні даного спору слід застосовувати норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в редакції, які були чинними до внесення змін Законом № 107 та Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-ри/2008.
Як встановлено матеріалами справи позивач отримує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та йому була призначена пенсія за віком, продовжує працювати і після призначення пенсії або останнього перерахунку, має більше 24 місяців страхового стажу, тому має право на перерахунок пенсії з 15.10.2010 року, що передбачено ст. 42 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У відповідності до п.4 ст. 4 ЦК України постанови Кабінету Міністрів України є актами цивільного законодавства. До повноважень Кабінету Міністрів України, зокрема, належить забезпечення проведення політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту. Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Порядок здійснення зазначеного перерахунку був визначений пп. 3 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», а саме: у разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону (1058-15) продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону ( 1058-15), із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону ( 1058-15 ) враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом третім частини першої статті 40 Закону ( 1058-15 )».
З 04.03.2008 року діє Порядок визначення показників середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»враховується для обчислення пенсії, затверджений Постановою Пенсійного фонду від 01.02.2008 року № 4-4, за яким і обчислено показник середньої заробітної плати (доходу) за 2008 року - 1573,99 грн., ще застосовується при обчисленні новопризначених пенсій у 2009 році у відповідності до п/п 2 п. ІІ Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року.
Проте, відповідачем перерахунок пенсії позивачу у 2010 році був здійснений із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за 2007 рік - 1197,91 грн., незважаючи на те, що у відповідності до Постанови Пенсійного Фонду України «Про затвердження Порядку визначення показників середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" враховується для обчислення пенсії»було затверджено річний показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу, у розмірі 1650,43 грн., який застосовується при визначенні коефіцієнту заробітної плати за 2008 рік при призначенні пенсій у відповідності з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У відповідності з положеннями ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
У відповідності з положеннями Конституції України зміст та обсяг існуючих прав і свобод не може бути звужений при прийнятті нових чи внесенні змін у діючі закони (ч.3 ст. 22 Конституції) конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків передбачених Конституцією України.
Утверджуючи та забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами Україні встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист, і юридичними засобами - здійснення цього права, а тому відповідно до ч. 2 ст. 6, ч. 1 ст. 19, ч. 1 ст. 68 Конституції вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державок своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, що закономірне призводить до порушення засад соціальної правової держави.
Таким чином, суд зазначає, що проведення відповідачем перерахунку пенсій у 2010 році відповідно до п. 11 постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та які відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік - 1197,91 грн., не має під собою правового обґрунтування, не підкріплене посиланнями на норми чинного законодавства.
Подібні спроби відмічені і засуджені в Постанові Верховної Ради України № 1700-IV від 11.05.2004 року «Про сучасний стан пенсійного забезпечення і впровадження пенсійного страхування в Україні», за змістом п.2 якої вважається неприпустимим і таким, що суперечать Конституції України, невиконання законів у сфері пенсійного забезпечення та будь-які спроби звузити обсяг чи зміст існуючих прав пенсіонерів, які встановлені законодавчими актами.
У зв'язку з відсутністю в матеріалах справи доказів про розмір показників заробітної плати (доход) в середньому на 1 зареєстровану особу в цілому по Україні, суд вбачає можливим захистити позивача з урахуванням передбачених норм законодавства без зазначення конкретного розміру цього показника.
Суд вважає за необхідне зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі Одеси здійснити ОСОБА_1. перерахунок та виплату пенсії у відповідності до ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2009 рік, з урахуванням проведених раніше пенсійних виплат.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивач в частині стягнення 400 грн. на правовому допомогу, так як, в матеріалах справи відсутній договір про надання правової допомоги, відсутній оригінал квитанції або належним чином засвідчена її копія про сплату позивачем 400 грн..
Керуючись ст.ст. 8, 22, 55 Конституції України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п/п. 3 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.200 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»ст.ст. 2, 3, 4, 6, 9, 10,11,17,18, 99, 100, 158-163, 1832 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 -задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу) працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2007 рік, яка складає 1 197,91 при перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 в 2010 році.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 25.11.2010 року, у відповідності до ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням річного показника середньої заробітної плати працівників, у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2009 рік, з урахуванням проведених раніше пенсійних виплат.
В іншій частині позивних вимог -відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеське області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення апеляційної скарги, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі постанови.
Суддя: Домусчі Л.В.
13.06.2011