Справа № 2-а/1522/4171/11
15 липня 2011 року суддя Приморського районного суду міста Одеси Шенцева О.П., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Приморському районі м. Одеси про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Приморському районі м. Одеси, стверджуючи, що він є особою, постраждалою від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесеною до 1 категорії, і інвалідом 2 групи та отримує пенсію, яка не відповідає розміру, встановленому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та просив суд зобов'язати здійснити перерахунок раніше призначеної державної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком та державної пенсії як інваліду війни відповідно до ст. 7, 13 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту»у розмірі 350 процентів від мінімальної пенсії за період з 01.01. 2011 р. по 30.06.2011 р.
Відповідач у встановлені ст. 183-2 КАС України строки своїх заперечень на позов не надав.
Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов обґрунтований, доведений та підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС 1-ї категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 виданого Одеським обласним виконавчим комітетом 23.07.1997 року, та інвалідом 2-ї групи по захворюванням, пов'язаних з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 виданого 22.11.1996 року. У зв'язку з цим він отримує пенсію від УПФУ як інвалід 2-ї групи з пов'язаним з участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Однак, Управління відмовило позивачу у перерахунку пенсії у відповідності до положень вищенаведеного Закону з 13 липня 2010 року, посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України №654 від 16 липня 2008 року, яка встановлює мінімальні розміри пенсій для такої категорії громадян.
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст.49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, та у зв'язку із втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів ІІ групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими восьми мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам ІІ групи - у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Як передбачено ст.53 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Статтею 17 вищевказаного Закону визначено, що основні державні соціальні гарантії, які є основним джерелом існування, в тому числі -мінімальна пенсія за віком, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
З пункту 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України вбачається, що виключно законами визначаються, зокрема основи соціального захисту, форми і види соціального забезпечення. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Таким чином, вихідним критерієм розрахунку пенсій позивачу виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Судом не приймається до уваги положення ч.3 наведеної статті Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем Конституційної гарантії та права на отримання державної та додаткової пенсії у встановлених законом розмірах.
Також позивачу повинна додатково нараховуватися пенсія як інваліду війни відповідно до ст. 7, 13 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту»у розмірі 350 % від мінімальної пенсії.
Таким чином, розмір належних пенсійних виплат, передбачених статтями 54 та 50 Закон України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 р. (не рахуючи доплат як інваліду війни 2-ї групи - підвищення до пенсії в розмірі 40 % прожиткового мінімуму, передбаченого ч.4 ст. 13 Закону про ветеранів, та щомісячної допомоги на прожиття, передбаченої Закон України «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та інвалідів війни» від 16.03.2004 р., в розмірі 50 грн.) мав складати не менше: 8 мінімальних пенсій (ч.4 ст.54 Закон України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 р.) + 75 % мінімальної пенсії (ст. 50 Закон України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 р.) + 350 % мінімальної пенсії (ст. 7, 13 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту»), а разом - 12,25 мінімальних пенсій
Зазначені розміри пенсійних виплат, передбачені ст.ст. 54 та 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 р., які повинні сплачуватися позивачу, є тим мінімумом, встановленим законом для такої категорії громадян, як ОСОБА_1 (осіб, визнаних інвалідами 2-ї групи внаслідок Чорнобильської катастрофи), нижче якого пенсія не може призначатися та сплачуватися. І розмір цього мінімуму цілком залежить від розміру встановленого законом прожиткового мінімуму.
Тому в розмірі цього мінімуму пенсія повинна була призначатися та сплачуватися незалежно від того чи звертався позивач до УПФУ з письмовими заявами про підвищення (перерахунок) пенсії чи ні. І при підвищенні розміру прожиткового мінімуму відповідно повинна була підвищуватися і пенсія - незалежно від подання з боку позивача заяв про підвищення (перерахунок) розміру пенсії.
З зазначених причин в цій ситуації не може застосовуватися загальне правило, передбачене ч.4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003р., згідно якому перерахунок пенсії при її підвищенні здійснюється або з початку місяця, в якому надійшла заява про перерахунок, або з початку місяця, наступного за місяцем надходження такої заяви.
Підтвердженням правильності такої правової позиції є норма ч. 3 ст. 42 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003р. (в редакції Закону України від 23.12.2004 р. № 2291-ІУ), де зазначено що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 28 цього Закону. Перерахунок пенсії провадиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Крім того, Законом України від 05.10.2006 р. N 231-У аналогічна норма була внесена і в Закон України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 р. відносно порядку збільшення розміру пенсії по інвалідності, визначеної згідно зі ст.ст. 54 та 50 Закон України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 р. - останній був доповнений частиною 3 статті 67 Закону, в якій зазначено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, З, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Також, згідно п. 1 ч. 1 ст. 256 КАС України постанова підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.
Керуючись ст.ст. 8, 9, 14, 161-163, 1832, 186, ч.1 ст. 256 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати дії Управління Пенсійного Фонду України у Приморському районі м. Одеси щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 пенсії передбаченої ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 7, 13 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» - неправомірними.
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України у Приморському районі м. Одеси провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 заборгованості по пенсійним виплатам, за період з 01.01. 2011 р. по 30.06. 2011 р.
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України у Приморському районі м. Одеси призначити та в подальшому без обмеження по строкам виплачувати ОСОБА_1 державну пенсію, передбачену статтею 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком; додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, передбачену статтею 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі 75 (семидесяти п'яти) процентів мінімальної пенсії за віком; державну пенсію як інваліду війни відповідно до ст. 7, 13 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту»у розмірі 350 (трьохсот п'ятдесяти) процентів від мінімальної пенсії.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом 10 днів з дня її отримання.
Суддя
15.07.2011