Справа № 2-0/1522/243/2011
15.07.2011року Приморський районний суд м.Одеси
у складі : головуючого -судді Ільченко Н.А.
при секретарі Довгань Ж.А.
розглянувши справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту неправдивості інформації та її спростування ;
В травні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту неправдивості інформації та її спростування.
Мотивуючи цю свою заяву, заявник вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року в мережі Інтернет за електронною адресою : http://dumskava.net/article/Aleksei-Kostusev-yedet-informacionnuvu-voinu-pro/ було розміщено статтю під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_1», та у згаданій статті, зокрема зазначається наступне, цитата дослівно на мові оригіналу (російська мова): «А среди учредителей телеканала "APT" числится ОСОБА_3. В тот период, когда ОСОБА_1 возглавлял Антимонопольный комитет Украины, ОСОБА_3 работал там начальником отдела стратегического анализа. А после местных выборов 2010 года он сменил несколько должностей в Одесской мэрии. В частности он был советником городского головы, а сейчас является зам. начальника управления экономики, промышленности и инвестиций Одесского горсовета....Таким образом, телеканал "APT" также фактически подконтролен ОСОБА_1 и зарегистрирован на его близкого и давнего соратника.»(абзаци 8,9 статті).
Також у статті зазначається : «Отметим, что сам ОСОБА_1 не указал в своей декларации о доходах факта владения им телеканалом ПЛЮС, хотя и не скрыл наличие у него частного дома площадью 724 кв. м. и земли площадью 4331 кв. м.». (абзац 11 статті).
Стверджуючи таке, автор статті посилається на іншу статтю в мережі Інтернет, а саме: http://www.segodnva.ua/news/14250432.html, що має назву ІНФОРМАЦІЯ_3.
Далі в статті робиться висновок, що збігається з назвою статті ІНФОРМАЦІЯ_4(абзац 14 статті).
При цьому, заявник зазначає, що вищевказана розповсюджена невизначеному колу осіб негативна інформація стосовного нього є недостовірною та образливою, а її поширення ганьбить його честь, гідність та ділову репутацію, а також, що об'єктивна неможливість підтвердити таку неправдиву інформацію належними та допустимими доказами були завідомо відомі авторам вищевказаної статті, та ця інформація була вигадкою, метою якої було створення негативного ставлення з боку суспільства до нього.
03.06.2011 року заявник подав адресовані суду свої письмові уточнення до заяви, згідно яких остаточно вимагає : встановити факт неправдивості інформації, поширеної ІНФОРМАЦІЯ_2 року в статті під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_1»в мережі Інтернет за електронною адресою : http://dumskaya.net/article/Aleksej- Kostusev-vedet-informacionnuyu-vojnu-pro/, а саме : «...телеканал «АРТ»также фактически подконтролен ОСОБА_1…»та : «…ОСОБА_1 не указал в своей декларации о доходах факта владения им телеканалом ПЛЮС», а також спростувати інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_2 року в статті під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_1»в мережі Інтернет за електронною адресою : http://dumskaya.net/article/Aleksei-Kostusev-vedet- informacionnuyu-voinu-pro/, а саме : «...телеканал «АРТ»также фактически подконтролен ОСОБА_1…»та : «…ОСОБА_1 не указал в своей декларации о доходах факта владения им телеканалом ПЛЮС»
Представник заявника -ОСОБА_4 підтримав заяву та просив розглянути дану справу за його відсутності, про що подав адресовану суду свою письмову заяву, яка приєднана судом до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справу, суд вважає, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Частина 4 цієї ж статті закріплює, що спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування.
Статтею 256 ЦПК України встановлено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
У пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року N 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»прямо зазначено, що судовий захист гідності, честі та ділової репутації внаслідок поширення про особу недостовірної інформації не виключається і в разі, якщо особа, яка поширила таку інформацію, невідома (наприклад, при направленні анонімних або псевдонімних листів чи звернень, смерті фізичної особи чи ліквідації юридичної особи, поширення інформації в мережі Інтернет особою, яку неможливо ідентифікувати, тощо). У такому випадку суд вправі за заявою заінтересованої особи встановити факт неправдивості цієї інформації та спростувати її в порядку окремого провадження. Така заява розглядається за правилами, визначеними розділом IV ЦПК.
Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року в мережі Інтернет за електронною адресою : http://dumskava.net/article/Aleksei-Kostusev-yedet-informacionnuvu-voinu-pro/ було розміщено статтю під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_1».
У цій статті, зокрема зазначається : «А среди учредителей телеканала "APT" числится ОСОБА_3. В тот период, когда ОСОБА_1 возглавлял Антимонопольный комитет Украины, ОСОБА_3 работал там начальником отдела стратегического анализа. А после местных выборов 2010 года он сменил несколько должностей в Одесской мэрии. В частности он был советником городского головы, а сейчас является зам. начальника управления экономики, промышленности и инвестиций Одесского горсовета....Таким образом, телеканал "APT" также фактически подконтролен ОСОБА_1 и зарегистрирован на его близкого и давнего соратника.»(абзаци 8,9 статті).
Також у згаданій статті вказується : «Отметим, что сам ОСОБА_1 не указал в своей декларации о доходах факта владения им телеканалом ПЛЮС, хотя и не скрыл наличие у него частного дома площадью 724 кв. м. и земли площадью 4331 кв. м.». (абзац 11 статті).
Стверджуючи таке, автор (автори) статті посилається на іншу статтю в мережі Інтернет, а саме: http://www.segodnva.ua/news/14250432.html, що має назву ІНФОРМАЦІЯ_3.
Проте вищевказані відомості не відповідають дійсності, оскільки, по-перше, навіть у статті, на яку посилається автор оспорюванню статті, є відомості про дивіденди, отримані заявником за звітний період в якості засновника господарських товариств, по-друге, така інформація спростовується копією декларації про доходи, отримані за 2010 рік, яка була оформлена та подана в порядку встановленому чинним законодавством та є єдиним документом, що підтверджує факт декларування заявником своїх доходів та майна.
Крім того, заявник не є ані посадовою особою ані засновником телеканалу «АРТ».
Отже суд погоджується з доводами заявника стосовно того, що очевидним фактом є те, що інформація наведена у оспорюваній статті безпосередньо стосується його особи та побудована у формі звинувачень щодо його морально-етичних якостей та діяльності в якості посадової особи органу місцевого самоврядування, а також, що розповсюджена в цій статті інформація є негативною та недостовірною, її поширення ганьбить честь, гідність та ділову репутацію Заявника.
Вирішуючи дану справу, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень статей 21, 28, 32,Конституції України, статей 272, 275, 297, 299 ЦК України, статті 48 Закону України «Про інформацію», заявник має право на повагу до своєї честі, гідності та ділової репутації, які є недоторканими, і для захисту яких має право звернутись із заявою до суду.
Згідно зі статтею 269 Цивільного кодексу України, заявник не може бути позбавлений цих прав або відмовитися від них.
Частиною 3 статті 277 Цивільного кодексу України встановлено презумпцію недостовірності поширюваної негативної інформації про фізичну особу, а саме зазначається, що негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.
Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту.
У пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року N 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»зазначається, що зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь «поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків.
Вітчизняною доктриною права, честь визначено як поняття моральної свідомості і категорію етики, що включає у себе моменти усвідомлення індивідом або організацією свого суспільного значення і визнання цього значення з боку суспільства (Юридична енциклопедія, Інститут держави і права Національної академії наук України. За ред. Акад. Ю.С.Шемшученка, -К: Українська Енциклопедія, 1998. -Т.2 - А.401).
Гідність визначено як чинник моральної свідомості, в якому виражається уявлення про самоцінність особистості, її моральні рівність з усіма іншими, і що,водночас, відображає моральне ставлення індивіда до самого себе і суспільства до нього. (Юридична енциклопедія. Інститут держави і права Національної академії наук України. За ред. Акад.. Ю.С.Шемшученка, - К: Українська Енциклопедія, 1998. -Т.2 - А.401).
Ділову репутацію визначено як оцінку діяльності юридичної або фізичної особи, яка ґрунтується на висновках щодо ділових якостей та морального обличчя цих суб'єктів, дотримання ними вимог законодавства (законослухняність) і належного виконання договірних та інших зобов'язань перед діловими партнерами і споживачами. (Юридична енциклопедія. Інститут держави і права Національної академії наук України. За ред. Акад. Ю.С.Шемшученка, -К.: Українська Енциклопедія, 1998. - Т.2 - А.211).
Таким чином, суд погоджується з доводами заявника стосовно того, що, по-перше, поширення вищевказаної негативної інформації невизначеному колу осіб мало на меті опорочення його честі, гідності та ділової репутації, а також зміну морального ставлення суспільства до нього : з позитивного або нейтрального - на негативне ; по-друге, при опублікуванні оспорюваної статті було застосовано обман, здійснено намір переконати значну кількість громадян не тільки в у наявності негативних рис його особистості, айв тому факті, що він порушив норми діючого законодавства, не надавши відповідним державним контролюючим органам повної інформації щодо свого майна ; і, по-третє, поширення такої негативної неправдивої інформації завдає шкоди його діловій репутації, оскільки справляє враження на суспільство, переконуючи його в тому, що він чинить аморально, зневажає закон, порушує свої обов'язки додержуватися Конституції і законів України.
Негативні наслідки, спричинені заявникові розповсюдження зазначеної вище негативної неправдивої інформації збільшують наступні фактори: особливістю ділової репутації Заявника є те, що він є публічною особою, неодноразово був обраний Народним депутатом України, з 2001 по 2008 рік був Головою Антимонопольного комітету України,
1 квітня 2010 року - був призачений на цю посаду повторно, 31 жовтня 2010 року був обраний на посаду Одеського міського голови.
При цьому, гідність і ділова репутація політика і державного діяча, мають дуже велике значення як для ефективного здійснення заявником обов'язків виборної посади чи посадової особи в органах влади, так і для обрання на таку виборну посаду чи призначення на посаду в органах влади.
Отже, очевидно, що оспорювані відомості наведенні та поширенні у розміщеній ІНФОРМАЦІЯ_2 року в мережі Інтернет за електронною адресою : http://dumskava.net/article/Aleksei-Kostusev-yedet-informacionnuvu-voinu-pro/ статті щодо моральних, професійних якостей заявника є негативними, образливими, принизливими та такими, що не виповідають дійсності, що в цілому завдає непоправної шкоди діловій репутації заявника.
Згідно з ч. 4 ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
У відповідності до ст. 5 Закону України «Про інформацію»основними принципами інформаційних відносин є: гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації та свобода її обміну: об'єктивність, вірогідність інформації; повнота і точність інформації; законність одержання, використання, поширення та зберігання інформації.
Також суд враховує, що недостовірна негативна інформація про заявника була поширена серед невизначеної кількості жителів України - користувачів мережі Інтернет, а недостовірність і неправдивість такої поширеної негативної інформації про заявника, та об'єктивна неможливість підтвердити її належними і допустимими доказами були завідомо відомі авторам статті, ця інформація була вигадкою, метою якої було створення негативного ставлення з боку суспільства до заявника.
Відповідно до положень статті 46 Закону України «Про інформацію»інформація не може бути використана для посягання на права і свободи людини.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 1,3,5,6,11,60,234,256,257,259 ЦПК України, суд, -
Задовольнити заяву ОСОБА_1.
Встановити факт неправдивості інформації, поширеної ІНФОРМАЦІЯ_2 року в статті під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_1»в мережі Інтернет за електронною адресою : http://dumskaya.net/article/Aleksej- Kostusev-vedet-informacionnuyu-vojnu-pro/, а саме : «...телеканал «АРТ»также фактически подконтролен ОСОБА_1…»та : «…ОСОБА_1 не указал в своей декларации о доходах факта владения им телеканалом ПЛЮС».
Спростувати інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_2 року в статті під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_1»в мережі Інтернет за електронною адресою : http://dumskaya.net/article/Aleksei-Kostusev-vedet- informacionnuyu-voinu-pro/, а саме : «...телеканал «АРТ»также фактически подконтролен ОСОБА_1…»та : «…ОСОБА_1 не указал в своей декларации о доходах факта владения им телеканалом ПЛЮС».
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м.Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.
Суддя Н.А.Ільченко