14.07.2011 Справа № 2/1522/7609/11
14 липня 2011 року Приморський районний суд м. Одеси
у складі: головуючого судді - Науменко А.В.,
при секретарі - Коваленко Д.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Приморський РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області про визнання втратившим право користування житлом, -
Позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа Приморський РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області про визнання втратившим право користування житлом посилаючись на те, що 06 грудня 2010 року, позивачки за договором дарування подаровано 13/100 квартири АДРЕСА_1.
Станом на сьогодні у квартирі залишився зареєстрований колишній власник ОСОБА_2, який з реєстраційного обліку добровільно не знявся, останнім часом його місце знаходження позивачу не відоме.
Позивачка ОСОБА_1 -в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про згоду на заочний розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про слухання справи був повідомлений належним чином, що підтверджується наданим оголошенням у газеті про виклик відповідача.
Представник Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області у судове засідання не з'явився, про слухання справи був повідомлений належним чином, про причини неявки Відповідно до ч. 9 ст. 74 ЦПК України відповідач, місце перебування (перебування чи роботи) або місцезнаходження якого позивачеві невідоме, навіть після його звернення до адресного бюро і органів внутрішніх справ, викликається в суд через оголошення у пресі. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи. Враховуючи, що відповідачі належним чином були завчасно сповіщені про час і місце розгляду справи, і не з'явилися в судове засідання, суд вважає за необхідне відповідно до ч.9 ст.76 ЦПК України розглянути справу у відсутності відповідача.
Розглянувши матеріали справи у їх сукупності, дослідивши письмові докази суд вважає, що позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Виниклий спір про усунення перешкод у здійсненні прав власника в силу ст.15 ЦПК України належить розглядати в порядку цивільного судочинства.
Матеріалами справи встановлено, що 06 грудня 2010 року, ОСОБА_1 за договором дарування подаровано 13/100 частин квартири АДРЕСА_1, що підтверджується договором дарування посвідченого нотаріусом Другої одеської державної нотаріальної контори Арабаджи К.Г., зареєстрованого в реєстрі за № 3-2643.
Станом на сьогодні у квартирі залишився зареєстрований колишній власник ОСОБА_2, який з реєстраційного обліку добровільно не знявся, останнім часом його місце знаходження позивачу не відоме.
З грудня 2010 року відповідач ОСОБА_2 у цієї квартирі не проживає, після оформлення договору дарування добровільно не знявся з реєстраційного обліку, його реєстрація у квартирі АДРЕСА_1 перешкоджає позивачу у повній мірі користуватися своїм майном, крім того їй доводиться сплачувати комунальні та інші платежі за відповідача.
У судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 прописаний у зазначеній квартирі з 30 листопада 1998 року, однак фактично там не мешкає.
Так як реєстрація по даній адресі відповідача збільшує витрати позивача по сплаті комунальних послуг, що порушує її конституційні права, то суд вважає, що на підставі наданих доказів необхідно вимоги позивача задовольнити.
Згідно ч.2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім»ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Згідно положень ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; власник має право вчиняти щодо свого майна будь які дії, які не суперечать закону.
Згідно положень ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, шляхом зняття відповідачів з реєстрації. При цьому втрата права користування житловим приміщенням є наслідком припинення права власності на жиле приміщення у колишнього власника.
Також суд враховує, що відповідно до ст.3 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України" реєстрація -це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації. Оскільки їх власністю і місцем перебування або проживання зазначена квартира не становить, вони мають бути зняти з реєстраційного обліку за цією адресою.
Згідно ст.7 цього Закону зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом 7 днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть. Таким чином, рішення суду по справі про задоволення позову після набуття ним законної сили є підставою для скасування реєстрації відповідачів за вищевказаною адресою.
Суд вважає, що своїми діями відповідач порушує право власності позивача, передбачене ст. ст. 21, 41 Конституції України, тому що вона не може володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю за своїм розсудом у зв'язку з реєстрацією відповідача на жилій площі, яка належить ОСОБА_4 на праві приватній власності.
Керуючись ст. ст.10, 11, 60, 209, 212-215, 223-226 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 319, 386, 391, 405 ЦК України, ст. ст. 3,7 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»суд, -
Керуючись ст. ст.10, 11, 60, 209, 212-215, 223-226 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 319, 386, 391, 405 ЦК України, ст. ст. 3,7 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Приморський РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області про визнання втратившим право користування житлом - задовольнити у повному обсязі.
Визнати ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1) таким, що втратив право користування 13/100 частин житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом десяти днів з дня його отримання.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня оголошення ухвали про залишення заяви без задоволення.
Суддя А.В. Науменко