12.07.2011
Справа № 2-2328/11
12 липня 2011 р. Приморський районний суд м. Одеси
у складі: головуючого судді - Науменко А.В.,
при секретарі - Коваленко Д.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні за умовою попереднього внесення позивачем вартості майна на депозитний рахунок суду, визнання права власності та про перерахування коштів з депозитного рахунку суду за припинене право на частку майна, -
14 липня 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про припинення права власності ОСОБА_2 на 1\2 частку двокімнатної квартири АДРЕСА_1 у відповідності до положень ст. 365 ЦК України ( а.с. 3-5)
21 вересня 2010 року ОСОБА_2 звернувся з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання за ним право власності на 1\2 частину приміщення горища, площею 65,1 кв.м, що розташоване за адресою АДРЕСА_1., який на судовому засіданні від 28.09.2010 року ухвалено судом прийняти для спільного розгляду з первинним позовом. ( а.с. 57-58)
28 вересня 2010 року ухвалою Приморського районного суду м. Одеси цивільна справа призначена до розгляду в судовому засіданні, а також на виконання ч. 2 ст. 365 ЦК України суд зобов'язав ОСОБА_1 до початку розгляду справи по суті внести на депозитний рахунок суду суму вартості спірної часки майна в розмірі 297977,20 грн., яка встановлена на підставі висновку судової будівельно-технічної експертизи № 8047\698 від 29.01.2010 року ( а.с. 7- 19, 70)
На виконання ухвали суду, позивач ОСОБА_1 внесла зазначену суму на депозитний рахунок суду, що підтверджується квитанцією № ПН200 від 16.11.2010 року ( а.с 74).
07 лютого 2011 року ухвалою Приморського районного суду м. Одеси, на підставі заяви представника ОСОБА_2, зустрічний позов останнього був залишений без розгляду ( а.с 105)
Також, 07 лютого 2011 року ухвалою Приморського районного суду м. Одеси по справі призначена судова будівельно-технічна експертиза, провадження по справі зупинено на час проведення експертизи ( а.с 106).
12 травня 2011 року ухвалою Приморського районного суду м. Одеси провадження по справі відновлене.
01 червня 2011 року позивачем збільшені позовні вимоги. В останній редакції позовних вимог ОСОБА_1 з посиланням на висновки судової експертизи по справі просить припинити право власності ОСОБА_2 на частку у спільному майні, а саме на 1\2 частку двокімнатної квартири АДРЕСА_1, за умовою попереднього внесення позивачем вартості майна на депозитний рахунок суду, визнання за позивачем права власності на вказану 1\2 частку двокімнатної квартири АДРЕСА_1 за та перерахувати відповідачу кошти з депозитного рахунку суду за припинене право на частку майна ( а.с 133).
Свої вимоги позивач мотивує тим, що у неї та відповідача у спільній частковій власності знаходиться двокімнатна квартира загальною площею 50,3 кв.м., житловою площею 23,3 кв.м. за вищевказаною адресою. Частки сторін є рівними та складають 1\2 для кожної сторони від загальної площі квартири. Спільне користування вказаним майном сторонами є неможливим, в зв'язку з виниклими складними відносинами після розірвання шлюбу. Проведення реального поділу квартири на двох власників також не можливе, що підтверджується висновком судової експертизи. Зважаючи на те, що відповідач має у власності іншу квартиру де проживає та що він не проживає у вказаній спірній частці квартирі, не бере участі у її утриманні, сплаті комунальних платежів, а позивач мешкає у ній, підтримує її у належному стані, сплачує комунальні послуги, вона звернулася до суду з позовом та готова сплатити вартість частки, яка належить відповідачу.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити з підстав викладених у позові, уточненнях до позову та письмових поясненнях. Додатково вказав, що інший спір між сторонами, щодо приміщення горища в тому ж будинку, де знаходиться спірна квартира не має відношення до предмету спору та доказування по даній справі. Раніше на підставі заочного рішення суду, право власності на горище було визнане за ОСОБА_1, як на окремий об'єкт нерухомого майна, а не як частку до спірної квартири. На цей час заочне рішення скасоване й горище залишається власністю територіальної громади міста Одеси. Тому, поділу підлягає тільки майне яке є у спільній частковій власності сторін та не може враховуватися будь-яке інше нерухоме майно, на яке право власності не виникало.
Також, виходячи з суми ринкової вартості спірної квартири та одного квадратного метру в неї, що встановлені за висновком судової експертизи по даній справі, представник надав письмові обчислення суми вартості 1\2 частки за яку підлягає перерахувати з депозитного рахунку суду за припинене право на частку майна й сума залишку, яка підлягає поверненню позивачу ( а.с. 147).
Представник відповідача позовні вимоги не визнала з підстав викладених у запереченнях на позовну заяву ( а.с. 38-39, 77, 145-146). Вказала, що позивачем не доведені підставі для задоволення позовних вимог на підставі ст. 365 ЦК України. Поставила під сумнів висновок експерта, щодо встановленої вартості спірної частки квартири.
Заслухавши пояснення учасників процесу, пояснення експерта, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Згідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
З матеріалів справи слідує, що позивач, на підставі договору купівлі-продажу №2018 від 16.05.2000 р., є власником 1\2 частини двокімнатної квартири АДРЕСА_1, загальною площею 50,3 кв.м., житловою площею 23,3 кв.м. Відповідач, на підставі договору купівлі-продажу №2018 від 16.05.2000 р., являється власником Ѕ частки цієї квартири.
Згідно рішення Апеляційного суду Одеської області від 19 квітня 2010 року по справі, яка розглядалася між тими ж самими сторонами про поділ спільного майна подружжя, що є неоскарженими та не скасованим, відповідно до договору купівлі-продажу, технічного паспорту, а також експертного висновку № 8047\698 від 29.01.2010 року зробленого ОНДІСЕ, з яким погодилися як відповідач та і позивачка, площа квартири АДРЕСА_1 становить 50,3 кв.м.. Даним рішенням встановлене, що дана квартира придбана сторонами разом та належить їм в рівних частках, даний факт не спростовується сторонами. Також в рішенні зазначене, що відповідач в ході розгляду справи пояснив, що квартира під АДРЕСА_1 належить йому та ОСОБА_1 в рівних частках, але він не претендує на цю квартиру, тому пропонував позивачу переоформити належну йому частку в цій квартирі на неї за умови, що вона переоформить належну їй частку на їх сина.
Згідно ст. 365. ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Виходячи з обставин справи на яких наполягає позивач та її представник, позовні вимоги ґрунтуються одночасно на трьох підставах для припинення права відповідача на частку у спільному майні за рішенням суду, а саме : 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
Неможливість виділення в натурі охоплює як неподільність речі, коли частка не може бути виділена в натурі внаслідок природних або штучних характеристик речі як єдиного об'єкта (ст. 183 ЦК), так і заборону виділу згідно із законом (ч. 2 ст. 364 ЦК). Іншими словами, неможливість виділення речі в натурі вже включає в себе неподільність речі і є ширшим поняттям, тому необхідність для суду встановлювати ознаку, зазначену у пункті другому ч. 1 ст. 365 ЦК, автоматично відпадає.
Згідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 017\2011 від 31.03.2011 року, що призначалася по даній справі, виходячи з об'ємно -планувального рішення, заданого проектом дослідженої квартири АДРЕСА_1, яку необхідно розділити в рівних частках, в склад якої мав війти необхідний склад приміщень (жилих та підсобних), з забезпеченням самостійного входу (виходу) з запропонованих для виділу частин квартири, з дотриманням технічних та протипожежних норм, норм по реконструкції та капітальному ремонту жилих будинків, без нанесення шкоди господарському призначенню будинку, технічно -не є можливим, тобто квартира є неподільною (а.с. 114- 122)
Неможливість спільного володіння та користування майном обґрунтовується позивачем недоброзичливими стосунками між співвласниками, що перешкоджають один одному у повному здійсненні прав володіння та користування, що підтверджується наданими по справі документами та не спростовувалося представниками відповідача ( а.с. 86-90).
Пункт четвертий ч. 1 ст. 365 ЦК насамперед спеціально запроваджений для збереження житлових прав співвласника. Тому, позов про припинення права на частку у спільному майні (житлі) не може бути задоволений, якщо внаслідок припинення права спільної часткової власності колишній співвласник та члени його сім'ї будуть позбавлені житла.
Висновок про істотність шкоди, яка може бути завдана співвласнику, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи та особливостей об'єкта, який є спільним майном (Ухвала, Верховний Суд|Судова палата у цивільних справах Верховного Суду, від 10.12.2008, "Про припинення права на частку у спільному майні, усунення перешкод у користуванні квартирою та вселенні")
Суд погоджується з доводом позивача, що припинення права власності на частку спірної квартири не порушує права відповідача, оскільки після розділу спільного майна подружжя він має у власності інше нерухоме майно за адресою АДРЕСА_1 де постійно зареєстрований та проживає. В свою чергу, в спірній квартирі відповідач не проживає, а позивач ОСОБА_1 не проживає в квартирі по АДРЕСА_2 вже з 2002 року ( а.с. 91-93).
Частина друга коментованої статті встановлює обов'язок попереднього внесення співвласником-позивачем вартості частки на депозитний рахунок суду. Матеріалами справи підтверджується, що позивачем на виконання положень ст. 365 ЦК України була внесена на депозитний рахунок суду попередньо встановлена сума вартості 1\2 частки квартири в розмірі 297 977,20 грн.
Згідно до висновку судової експертизи № 017\2011 від 31.03.2011 року по даній справі, вартість спірної квартири складає 440 029,0 грн. Суд погоджується з обчисленням представника позивача, що 1\2 частки квартири складає 440 029,0 / 2= 220 015,0 грн.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у абзаці третьому пункту 6 постанови "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок" від 4 жовтня 1991 року N 7, розмір такої грошової компенсації визначається за угодою сторін, а за відсутності такої угоди - судом за дійсною вартістю будинку (квартири) на час розгляду справи.
Водночас відповідно до ст. 365 ЦК України згоди особи, право якої на частку у спільному майні припиняється, на отримання компенсації за його частку не потрібно, позивачу лише необхідно внести вартість частки, право на яку припиняється, на депозитний рахунок суду (Судові прецеденти Ухвала, Верховний Суд|Судова палата у цивільних справах Верховного Суду, від 17.02.2010, № 6-6248св09, Верховний Суд України. Судова палата у цивільних справах).
Суд враховує, що для припинення права співвласника на частку у праві спільної часткової власності достатньо будь-якої однієї з чотирьох передбачених ст. 365 ЦК (Судові прецеденти Ухвала, Верховний Суд|Судова палата у цивільних справах Верховного Суду, від 02.06.2010, № 6-9411св10, Верховний Суд України. Судова палата у цивільних справах).
На підставі вище викладеного суд робить висновок що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі. Також суд вказує, що позивачем внесені на депозитний рахунок Територіального управління державної судової адміністрації України в Одеській області грошові кошти у розмірі 297 977 грн. 20 коп. Дії позивача підтверджують його намір сплатити грошові кошти, при цьому ОСОБА_1 внесла на депозитний рахунок суму, більшу ніж необхідно перерахувати відповідачу. Тому, надлишок коштів в розмірі 297 977,20 грн. -220 015,0 грн. = 77962, 20 грн. підлягають поверненню позивачу з депозитного рахунку суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 223 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні за умовою попереднього внесення позивачем вартості майна на депозитний рахунок суду, визнання права власності та про перерахування коштів з депозитного рахунку суду за припинене право на частку майна - задовольнити.
Припинити право ОСОБА_2 у спільному майні на 1\2 частину (25, 15 кв.м.) двокімнатної квартири АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1\2 частину (25, 15 кв.м.) двокімнатної квартири АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2.
Перерахувати ОСОБА_2 за припинене право на 1\2 частину (25, 15 кв.м.) двокімнатної квартири АДРЕСА_1 грошові кошти, що знаходяться на депозитному рахунку суду ( ГУДКУ в Одеській області) в розмірі 220 015,0 грн.
Залишок суми від загальної суми попереднього внесення позивачем вартості майна на депозитний рахунок суду ( 297977,20 грн.) повернути ОСОБА_1 в розмірі 77962, 20 грн.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя А.В. Науменко