Справа №2а-15082/2011р.
14 липня 2011 року
Суддя Краматорського міського суду Донецької області Клімов В.В., при секретарі Лізенко Х.А., розглянувши в м. Краматорську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління пенсійного фонду України у Донецькій області про визнання неправомірними бездіяння УПФУ про перерахунок недоплаченої щомісячної соціальної допомоги до пенсії у відповідності із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» та про зобов'язанні виплатити недоплачену щомісячну соціальну допомогу дітям війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного УПФУ у Донецькій області про зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну соціальну допомогу як «дитині війни»за період з 23.03.2010 року по 18.10.2010 рік, з урахуванням фактично виплачених сум та стягнути судові витрати, просив строк звернення до суду за захистом порушених справ поновити.
Позов обґрунтувала тим, що згідно зі ст.1 Закону України №2195-IV від 18.11.04. «Про соціальний захист дітей війни»вона має статус «дитина війни». У зв'язку з цим згідно цього Закону їй повинні з 23.03.2010 року виплачувати підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Однак, ця доплата до пенсії не проводилася. Просила суд поновити їй право на одержання пенсії як дитині війни відповідно до діючого законодавства України.
В судове засідання позивачка не з'явилася.
Представник відповідача - Головного Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську у судове засідання не з'явився про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, суду надав письмові заперечення відповідно до яких позов не визнав й в обґрунтування заперечень вказав на те, що згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. У зв'язку із Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року у справі № 1-29/2007р. законодавчим органом не прийнято жодного нормативного акту на виконання вказаних вимог Закону, не визначено на законодавчому рівні, які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислювати вказаний розмір. Підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме, текст статті 6 викладений в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюються дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни». Рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22.05.2008р. визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, п.41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Відповідно до принципу дії нормативно-правового акту у часі, у зв'язку з прийняттям нової редакції ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», редакція зазначеної статті до 01.01.08 року втратила свою чинність. На підставі Рішення Конституційного Суду України №10-рп від 22.05.2008 року втратила чинність нова редакція ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Для врегулювання ситуації, 28.05.08 р. КМУ була прийнята Постанова №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» відповідно до п.8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня -48,10 грн., з 1 липня -48,20 грн., з 1 жовтня -49,80 грн. Відповідно до ст. 54 «Закону України про державний бюджет на 2009 рік»розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюється відповідними законами України, цим Законом та нормативно -правовими актами КМУ. Оскільки відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»пенсії підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком, а мінімальний розмір пенсії за віком, передбачений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, то дія ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»розповсюджується і на ці правовідносини. Таким чином, виплата доплати до пенсії як «дитина війни», у розмірах, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідає чинному законодавству. На теперішній час Постанова КМУ №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»чинна, інших змін законодавства не відбулось, отже підвищення дітям війни виплачувалось органами Пенсійного фонду відповідно до чинного на певний час законодавства.
Суд, дослідивши вимоги та обґрунтування позову, надані докази, вважає, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.3 ст.46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого Законом.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 народилася 29.06.1936 року, що вбачається з його паспорту громадянина України, має правовий статус «дитина війни», що підтверджується пенсійним посвідченням.
Позивач вимагає поновлення їй прав на отримання щомісячної соціальної допомоги як дитина війни за період з 23.03.2010 року по 18.10.2010 рік.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 положення ст.71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими, що не відповідають Конституції.
Таким чином, за період з 01 січня 2007 року, за який заявлено позовні вимоги, положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком були чинними лише з 9 липня 2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2007 року.
Відповідно до ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»та абзацу першого ч.1 ст.28 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»у 2007 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 1 квітня - 410,06грн., з 1 жовтня -415,11грн.
Тобто, за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року позивач мав право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема ст.6 цього Закону викладена в наступній редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».
Зазначені зміни в законодавстві були підставою для пенсійного фонду провадити виплату підвищення «дітям війни»саме у вищезазначеному розмірі у період з 01.01.2008 року до 22.05.2008 року.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема п.41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Зазначені положення, які визнані неконституційними, втрачають чинності з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними.
Таким чином, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року була поновлена дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції від 18.11.2004 року, за якою «діти війни»мають право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Саме в такій редакції наведена норма закону перейшла як діюча на 2009 рік та на 2010 рік.
Відповідно до ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" від 26 грудня 2008 року №835-VI було надане право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни»залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2009 році та у 2010 році дітям війни підвищення до пенсії повинно здійснюватися відповідно до норми ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
З наведених підстав, а також за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходе до висновку, що при визначенні розміру підвищення до пенсії позивачу застосуванню підлягають ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а не постанова КМУ №530 від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
При визначенні мінімальної пенсії за віком слід виходити з положень абз.1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ст.54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», ст.1 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати»від 20.10.2009 року №1646-VІ, згідно яким мінімальна пенсія за віком з 01.04.2007 року - 481грн., з 01.07.2008 року - 482грн., з 01.10.2008 року - 498грн., з січня по жовтень 2009 року - 498грн., з 01.11.2009 року - 573грн.
Але відповідачем УПФУ у м. Краматорську фактично щомісячна надбавка «дітям війни»позивачу з січня 2007 року виплачувалася у розмірі 19грн., з 01 квітня 2007 року у розмірі 20гн. 30коп., з 01 жовтня 2007 року 20грн. 55коп., з січня 2008 року виплачувалася в розмірі 47 грн., з квітня 2008 року - 48,10грн., з липня 2008 року - 48,20грн., з жовтня 2008 року - 49,80грн., протягом 2009 року та 2010 року в розмірі 49,80грн., тобто в меншому розмірі, ніж визначено ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст.99 КАС України, оскільки позивачка зазначає, що про факт порушення її права згідно довідки від 21.04.2011 року вона дізналася лише в 2011 році, то позовні вимоги підлягають залишенню без розгляду.
Згідно зі ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Позивачка не надала суду будь-яких доказів поважності пропуску строку, тому адміністративний позов залишається без розгляду.
Керуючись ст.ст. 6, 8, 11, 14, 94, 99, 100, 159, 183-2 КАС України, Законом України "Про соціальний захист дітей війни", суд -
Позов ОСОБА_1 до Головного Управління пенсійного фонду України у Донецькій області про визнання неправомірними бездіяння УПФУ про перерахунок недоплаченої щомісячної соціальної допомоги до пенсії у відповідності із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» та про зобов'язанні виплатити недоплачену щомісячну соціальну допомогу дітям війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність - залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвалу постановлено і віддруковано в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.
Суддя: