Справа № 2а-503/11
10 березня 2011 року. Приморський районний суд м. Одеси
в складі: головуючого судді Свяченої Ю.Б,
при секретарі Росолик О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивачка звернулась до суду з адміністративним позовом до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради та просить визнати дії відповідача по нарахуванню та виплаті їй суми одноразової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку неправомірними, стягнути з відповідача загальну суму недоплаченої їй допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01.09.2007 р. по 01.01.2010 р. в розмірі 13 670,51 гривень. Просить зобов'язати відповідача призначити та сплачувати їй відповідно ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. При цьому посилається на те, що вона є матір'ю малолітньої доньки ОСОБА_2, яка виховується та проживає в її родині, тому вона має право на отримання щомісячної державної допомоги в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Державна соціальна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку їй призначалась та виплачувалась в менших, ніж передбачено законом розмірах.
Також, згідно з ст. 12 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»від 21.11.1992 року №2811-12, їй як матері малолітньої дитини, було призначено одноразову грошову допомогу при народженні дитини розміром 8500 грн. з наступним порядком її виплати, - одноразово в сумі 3400 гривень і протягом наступних 12 місяців по 425 гривень, та призначено допомогу по догляду за дитиною до трьох років. Вважає, що одноразова грошова допомога при народженні дитини їй була виплачена не в повному обсязі, оскільки відповідно до ст.12 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»від 21.11.1992 року №2811-12 в редакції, що діяла на момент народження її дочки, а саме - 31.07.2007 року, допомога повинна надаватись у сумі кратній 22,6 прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини, виплата здійснюється одноразово у дев'ятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта -протягом 12 місяців у порядку, встановленому Кабміном України.
Разом з тим, відповідач відмовив їй в перерахунку допомоги на утримання дитини, і така відмова є протиправною
В судове засідання позивачка не з'явилась. Повідомлена належним чином і в строк. Направила до суду заяву про розгляд справи за її відсутністю.
Представник відповідача, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причина неявки суду не відома. До суду направив заперечення проти позову, в якому вказує, що з вимоги щодо перерахування та сплати на користь позивачку допомоги за 2007,2008,2009 рік є незаконними у зв'язку з порушенням позивачкою норм ст..(( КАС України, щодо строку звернення до суду. Також вважає, що 01.01.2008 р. набрали чинності зміни до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" № 2811 від 21.11.1992р. відповідно до яких допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного вік) надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень. Вважають, що вказані норми Закону "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" у 2008 р., 2009 р. та 2010р. не скасовувались та не конституційними не визнавались.
Також, Рішення Конституційного суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008р. положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»в частині визначення розміру зазначених допоміг відповідно до Закону України № 2811 не скасовувались та не конституційними не визнавались.
Оскільки представника відповідача не надійшло повідомлення про причини неприбуття в судове засідання. За таких обставин, суд відповідно до вимог ч.4 ст.128 КАС України ухвалив провести розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачка має доньку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5) та отримує державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, як застрахована особа у сфері соціального страхування на випадок безробіття, перебуваючи у відпустці по догляду за дитиною до трьох років у розмірі 130 гривень на місяць.
На звернення позивачки до відповідача про перерахунок державної допомоги, відповідач згідно з листом № 09-05-12-163 від 20.01.2010 року відмовив їй в перерахунку державної допомоги, посилаючись на відсутність законних підстав (а.с.10).
Згідно з вимогами ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Однак, Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»при визначенні розміру допомоги не визначив відповідно до якого прожиткового мінімуму визначається розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Зважаючи на обумовлене, виходячи з положень ч.7 ст. 9 КАС України, потрібно застосовувати закон, що регулює подібні правовідносини, а саме ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»(в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року), відповідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину, незалежно від кількості народжених (усиновлених, взятих під опіку) дітей у сім'ї, по догляду за якими надається допомога.
Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 визнані неконституційними положення ст. 56, п.7 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»в частині зупинення на 2007 рік дії ст.ст. 41,43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Дане рішення Конституційного України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положення статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Згідно з вимогам ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років становить: з 1 січня 2007 року - 434 грн., з 1 квітня 2007 року -463 грн., з 1 жовтня 2007 року -470 грн. Отже, позивачу недоплачена грошова допомога повинна бути перерахована та виплачена з врахуванням вимог ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»за період з 01 вересня 2007 року по 31 грудня 2007 року (Рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007).
При нарахуванні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги при народженні дитини у 2007 році відповідач керувався статтею 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», якою передбачено, що у 2007 році допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, а також пунктом 14 статті 71 Закону України «Про держаний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 12, частини 1 статті 15 та пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві положення»Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Статтею 12 (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»встановлено, що допомога при народженні дитини надається у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини. Виплата допомоги здійснюється одноразово у дев'ятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта -протягом наступних 12 місяців у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 14 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом, було зупинено дію статті 12, частини 1 статті 15 та пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві положення»Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»на 2007 рік.
Проте, рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 пункт 14 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Отже, щодо призначення та виплати державної допомоги при народженні дитини, суд вважає дії відповідача незаконними. Позивачці повинна бути сплачена державна допомога, згідно зі статтею 12 (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Відповідно до ст.ст. 99, 100 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна зі сторін (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з тим, що позивачка наполягала на поновлення строку для звернення до суду, суд вважає за можливе його поновити.
Що стосується вимог позивачки, що до перерахунку та виплати допомоги з 01.01.2008 року, суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню.
Пунктом 25 Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» стаття 43, яка встановлювала розмір допомоги за дитиною до досягнення нею трирічного віку для застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, була виключена із Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення пункту 25 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»щодо внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»були визнані неконституційними.
Таким чином, в період з 1 січня по 22 травня 2008 року розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку для осіб, застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулювався статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», а з моменту втрати чинності положень пункту 25 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»зазначені правовідносини регулювалися також і статтею 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
Згідно зі статтею 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.
Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».
За змістом частини третьої статті 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.
Отже, за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.
Виходячи з наведених положень Конституції України та рішення Конституційного Суду України, враховуючи, що зміни до статей 13, 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» були внесені Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» з 1 січня 2008 року, а зміни у статтю 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», який діяв у часі раніше, з 22 травня 2008 року не вносились, пріоритетними в даному випадку є положення Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Рішенням Конституційного Суду України не визнано неконституційними положення пункту 23 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»щодо внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», які діяли по 31 грудня 2008 року.
Щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2009 та 2010 році, то згідно з частиною 2 статті 46 Закону від 26 грудня 2008 року № 835-VI „Про Державний бюджет України на 2009 рік” та ч.2 ст.45 Закону України від 27.04.2010 р. №2154-VI „Про державний бюджет України на 2010 рік”, допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
На момент виникнення спірних правовідносин діяв Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 (із змінами та доповненнями), згідно пункту 22 якого відповідно до статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між: з 01 січня 2008 року - 50 відсотками, з 01 січня 2009 року - 75 відсотками, з 01 січня 2010 року - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 гривень.
Враховуючи те, що відповідач в 2008 - 2010 роках виплачував позивачу допомогу у розмірах, встановлених новою редакцією статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», у суду першої інстанції суд вважає його дії правомірними.
Що стосується позовних вимог про нарахування допомоги після постановлення рішення судом , то ці вимоги є безпідставними, оскільки судове рішення повинно бути наслідком чинного правового регулювання та спрямовано на відновленні порушених прав, свобод та інтересів та виходячи із змісту законодавства воно не може регулювати спірні відносини в майбутньому.
На підставі викладеного, керуючись ст. 22 Конституції України, ст.13,15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", пунктом 14 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року, ст. 21 Бюджетного кодексу України, ст. 2,7,17,70,71,159-163 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової допомоги при народженні дитини; допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ч.1 ст.15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, за період з 01 вересня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Зобов'язати Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради перерахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову допомогу при народженні дитини відповідно до статті 12 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»(в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин на 31.07.2007 року) у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини; допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ч.1 ст.15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, за період з 01 вересня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно, відповідно до ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»та проведених виплат.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Приморський районний суд протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя: Ю.Б. Свячена