2 квітня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
Гнатенка А.В.,
суддів :
Барсукової В.М.,
Гуменюка В.І.,
Григор'євої Л.І.,
Данчука В.Г.,-
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про відшкодування моральної шкоди,
У листопаді 2005 року ОСОБА_1. звернувся із зазначеним позовом посилаючись на те, що він з 16 березня 1981 року по 14 травня 1992 року працював підземним газоелектрозварювальником ручної зварки у СПУ “Укрзв'язокчормет», а також виконував електрозварювальні роботи у підземних умовах шахт Кривбасу з повним робочим днем в шкідливих умовах.
Висновком МСЕК від 13 квітня 2005 року позивачу встановлено 15 % втрати професійної працездатності безстроково.
Оскільки втратою професійної працездатності йому завдано моральну шкоду, просив стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Кривому Розі на його користь 66 400 грн. моральної шкоди.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 30 січня 2007 року позов задоволено частково. Стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1. 4 000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 серпня 2007 року рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 30 січня 2007 року скасовано. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1. та скасовуючи рішення першої інстанції, апеляційний суду виходив з того, що позивач не має право на відшкодування моральної шкоди, оскільки відповідно до пункту 22 статті 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19 грудня 2006 року на 2007 рік зупинено дію абзацу четвертого статті 1 (в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку), підпункту “е» п. 1 ч. 1 ст. 21, ч.3 ст. 28, абзацу 10 п. 7 ч. 7 ст. 17, п. 7 ч. 1 ст. 22 в частині надання підприємства фінансової допомоги на безповоротній основі, ч. 3 ст. 34 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Проте, з такими висновками апеляційного суду погодитися не можна.
Відповідно до пункту 27 статті 77 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік» дію абзацу четвертого статті 1, підпункту “е» пункту 1 частини першої статті 21, частини третьої статті 28 та частини третьої статті 34 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей зупинено на 2006 рік.
Вирішуючи спір апеляційний суд не врахував, що страховий випадок із позивачем стався у 2005 році, коли йому вперше було встановлено стійку втрату працездатності у зв'язку з професійним захворюванням, і з цього часу в нього виникло право на відшкодування моральної шкоди, тобто до набрання чинності Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відшкодування ОСОБА_1. моральної шкоди, оскільки ОСОБА_1. має на це право.
Згідно зі статтею 339 ЦПК України суд касаційної інстанції, установивши, що апеляційним судом скасоване судове рішення, ухвалене згідно з законом, скасовує рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі рішення суду першої інстанції.
Керуючись статтями 336, 339, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_1задовольнити.
Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 серпня 2007 року скасувати, залишивши в силі рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 30 січня 2007 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.В. Гнатенко
Л.І. Григор'єва
В.І. Гуменюк
В.Г. Данчук