2 квітня 2008 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого
Сеніна Ю.Л.,
суддів:
Косенка В.Й.,
Охрімчук Л.І.,
Лихути Л.М.,
Романюка Я.М.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної адміністрації Запорізької міської ради про стягнення грошової допомоги за касаційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної адміністрації Запорізької міської ради на ухвалу судді апеляційного суду Запорізької області від 27 липня 2006 року,
У квітні 2006 року ОСОБА_1. звернувся в суд з позовом до управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної адміністрації Запорізької міської ради про стягнення на його користь, як інваліда війни 1 групи, суми заборгованості з виплати одноразової щорічної допомоги, передбаченої ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у розмірі 3 972 грн. 50 коп. за період 2003-2005 р.р.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя позов задоволено.
Ухвалою судді апеляційного суду Запорізької області від 27 липня 2006 року апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної адміністрації Запорізької міської ради на зазначене рішення суду першої інстанції залишено без розгляду.
В касаційній скарзі управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної адміністрації Запорізької міської ради просить скасувати ухвалу судді апеляційного суду та передати справу на розгляд суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення частково.
Залишаючи без розгляду апеляційну скаргу відповідача на рішення суду першої інстанції, суддя апеляційного суду виходив з того, що оскаржуване судове рішення ухвалено 16 червня 2006 року, тоді як заява про апеляційне оскарження подана до суду 29 червня 2006 року, тобто з пропуском строку, встановленого процесуальним законом, та за відсутності заяви про його поновлення.
Однак, з таким висновком погодитися не можна.
Згідно з ч. 1 ст. 294 ЦПК України заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Відповідно до протоколу судового засідання суду першої інстанції рішення суду проголошено 20 червня 2006 року (а.с. 16).
Суддя на зазначене уваги не звернув та, вирішуючи питання про прийняття апеляційної скарги, виходив з дати, вказаної в рішенні суду - 16 червня 2006 року, помилково визнавши, що заява про апеляційне оскарження подана 29 червня 2006 року з пропуском строку апеляційного оскарження.
Таким чином, суддею апеляційного суду порушено порядок вирішення питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду, що відповідно до п. 2 ст. 342 ЦПК України є підставою для скасування постановленої ним ухвали та передачі питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 336, п. 2 ст. 342, п. 6 ч. 1 ст. 344 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,
касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної адміністрації Запорізької міської ради задовольнити частково.
Ухвалу судді апеляційного суду Запорізької області від 27 липня 2006 року скасувати і передати питання про прийняття апеляційної скарги управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної адміністрації Запорізької міської ради на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю.Л.Сенін
Судді: В.Й.Косенко
Л.М.Лихута
Л.І.Охрімчук
Я.М.Романюк