Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Кармазіна Ю.М.,
суддів
Кліменко М.Р. і Таран Т.С.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 01 квітня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1. на вирок Кіровського районного суду м. Донецька від 26 січня 2007 року і ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області від 18 травня 2007 року.
Цим вироком
ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1
громадянин України, такий, що відповідно
до ст. 89 КК України судимості не мав,
засуджений за ч. 1 ст. 115 КК України на вісім років позбавлення волі.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області від 18 травня 2007 року вирок щодо ОСОБА_1. залишено без зміни.
Згідно з вироком ОСОБА_1. визнано винним і засуджено за те, що він 22 вересня 2006 року приблизно о 18-ій год. 40 хв. у квартирі АДРЕСА_1під час сварки умисно вбив ОСОБА_2., завдавши йому удар ножем у грудну клітку.
У касаційній скарзі і доповнені до неї засуджений ОСОБА_1. просить судові рішення скасувати, а справу направити на нове розслідування. Стверджує, що умислу на вчинення умисного вбивства ОСОБА_2. не мав, а діяв, захищаючись від протиправного нападу потерпілого, у стані сильного душевного хвилювання. Посилається на однобічність і неповноту досудового слідства. Вказує на те, що при призначенні покарання, суд не достатньо врахував обставини, що його пом'якшують, а саме, явку з повинною, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, позитивні характеристики, наявність захворювань.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що в її задоволенні необхідно відмовити.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1. у вчинені злочину, за який його засуджено, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів.
Під час судового розгляду ОСОБА_1. не оспорював фактичні обставини справи, повністю визнав себе винним в умисному вбивстві ОСОБА_2. Суд роз'яснив ОСОБА_1. процесуальні наслідки скороченого розгляду справи згідно ч. 3 ст. 299 КПК України та впевнився в добровільності та істинності позиції підсудного.
Із протоколу судового засідання видно, що ОСОБА_1. висловився про недоцільність дослідження доказів, обізнаність про те, що у такому разі він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку та погодився з таким порядком їх дослідження (а.с. 184).
З огляду на те, що висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи не оспорювались і стосовно яких докази не досліджувались, доводи засудженого ОСОБА_1. про вчинення ним злочину у стані необхідної оборони не можуть бути перевірені в касаційному порядку.
Дії ОСОБА_1. за ч. 1 ст. 115 КК України кваліфіковані правильно.
При призначенні ОСОБА_1. покарання суд дотримався вимог ст. 65 КК України та врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, обставини, що пом'якшують покарання.
Таке покарання є необхідним для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів. Тому підстав для пом'якшення ОСОБА_1. покарання не вбачається.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були б підставою для зміни або скасування судових рішень, у справі не виявлено.
Підстав для призначення кримінальної справи до касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням учасників процесу немає.
Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів
у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1відмовити.