Постанова
Іменем України
08 квітня 2008 року
Справа № 2-5/9903-2007
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Антонової І.В.,
суддів Котлярової О.Л.,
Дугаренко О.В.,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився, Республіканський комітет Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища;
відповідача: не з'явився, Алуштинська міська рада ;
відповідача: не з'явився, фізична особа - підприємець ОСОБА_1;
прокурор: не з'явився, прокурор міста Алушти;
розглянувши апеляційне подання прокурора міста Алушти на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаврилюк М.П.) від 29 січня 2008 року у справі № 2-5/9903-2007
за позовом прокурора міста Алушти (вул. Леніна, 44,Алушта,98500)
в інтересах держави в особі Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища (вул. Кечкеметська, 198,Сімферополь,95022)
до Алуштинської міської ради (пл. Радянська, 1,Алушта,98500)
фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
про визнання нечинним рішення
Прокурор міста Алушти в інтересах держави в особі Республіканського комітету Автономної Республіки Крим по охороні навколишнього природного середовища звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до відповідачів, Алуштинської міської ради, суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про визнання нечинними рішень виконавчого комітету Алуштинської міської ради № 741 від 20 серпня 1999 року; Алуштинської міської ради № 17/34 від 07 травня 2004 року «Про відновлення договору оренди земельної ділянки під розміщення кіоску з літнім майданчиком і барною стойкою підприємцю ОСОБА_1» та № 26/84 від 08 лютого 2006 року «Про передачу земельної ділянки в оренду підприємцю ОСОБА_1».
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 29 січня 2008 року у справі № 2-5/9903-2007 (суддя Гаврилюк М.П.) у задоволенні позову прокурора м. Алушти відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, прокурор міста Алушти звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційним поданням, у якому просить скасувати рішення господарського суду Автономної Республіки Крим та задовольнити позов у справі.
Доводи апеляційного подання обґрунтовані неповним з'ясуванням господарським судом Автономної Республіки Крим обставин, що мають значення для справи, а також порушенням норм матеріального права.
Так, на думку апелянта, місцевим господарським судом не надано належної правової оцінки доводам прокурора та позивача стосовно знаходження спірної земельної ділянки в зоні санітарного режиму, що є порушенням положень Водного кодексу України, згідно з якими у таких зонах забороняється розташування кіосків та буфетів тощо.
Крім того, за твердженням прокурора, поза увагою місцевого господарського суду залишилось порушення відповідачами положень статей 78, 125, 173 Земельного кодексу України, згідно з якими розпорядження землями територіальної громади без оформлення усіх необхідних документів у встановленому чинним законодавством порядку забороняється.
У судове засідання, призначене на 08 квітня 2008 року, представники сторін не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином рекомендованою кореспонденцією, що підтверджується матеріалами справи, від відповідача, Алуштинської міської ради, надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність.
Враховуючи, що відповідно до частини 2 статті 101 Господарського-процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія вважає можливим розглянути скаргу за відсутності нез'явившихся представників сторін.
У зв'язку з закінченням повноважень судді Ткаченко М.І., на підставі розпорядження заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду, здійснено заміну судді Ткаченко М.І. на суддю Дугаренко О.В..
Переглянувши постанову суду першої інстанції в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
Рішенням виконавчого комітету Алуштинської міської ради № 741 від 20 серпня 1999 року суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 надана в тимчасове платне користування на умовах оренди земельна ділянка площею 0,0054га, розташована у Приморському парку в районі пам'ятника “Першому уряду республіки “Таврида».
07 травня 2004 року рішенням Алуштинської міської ради № 17/34 “Про відновлення договору оренди земельної ділянки під розміщення кіоску з літнім майданчиком і барною стойкою суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1» договір оренди земельної ділянки площею 0,0210 га відновлений строком до 01 січня 2014 року.
Рішенням Алуштинської міської ради № 26/84 від 08 лютого 2006 року суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 передана в оренду земельна ділянка площею 0,0400 га для обслуговування буфету з літнім майданчиком у м. Алушта у Приморському парку строком до 01 січня 2014 року.
Вважаючи вказані рішення такими, що протиречать чинному законодавству, прокурор міста Алушти в інтересах держави в особі Республіканського комітету Автономної Республіки Крим по охороні навколишнього природного середовища звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із даною позовною заявою.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційного подання прокурора міста Алушти, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення виходячи з наступного.
Як на підставу визнання недійсними оспорюваних рішень прокурор міста Алушти послався на порушення відповідачами положень Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 30 березня 1994 року.
Так, у відповідності до пункту 1 зазначених Правил ці правила поширюються на автомобільні (позаміські) дороги, міські вулиці і дороги загального користування, залізничні переїзди (далі - дорожні об'єкти) в межах смуги їх відчуження та червоних ліній і є обов'язковими для їх власників або уповноважених ними органів, організацій, що здійснюють ремонт і утримання дорожніх об'єктів і користувачів.
Як встановлено місцевим господарським судом, земельні ділянки, надані в оренду за спірними рішеннями, не знаходяться в межах смуги відчуження та червоних ліній автомобільних (позаміських) доріг, міських вулиць і доріг загального користування, залізничних переїздів, про що свідчить довідка Управління архітектури і містобудування Алуштинського міського виконавчого комітету від 03 квітня 2007 року № 78/01-10/07, що є у матеріалах справи, у якій, зокрема, зазначено, що буфет з літним майданчиком, що належить суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1, розташований на земельній ділянці в Приморському парку м. Алушти.
Крім того, згідно з топографічним планом міста Алушти та вказаною довідкою Управління архітектури і містобудування Алуштинського міськвиконкому спірна земельна ділянка не знаходиться біля пам'ятника “Першого уряду республіки “Таврида», а перебуває на відстані 20 метрів від нього.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що вказані Правила не регулюють відносини щодо прийняття спірних рішень та не можуть застосовуватися до земельних ділянок, наданих в оренду за спірними рішеннями.
Також є обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про те, що зведення суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 будівель на наданих в оренду земельних ділянках не може бути підставою для визнання спірних рішень нечинними.
Так, як на підставу задоволення позовних вимог прокурор посилається на те, що на спірних земельних ділянках здійснено будівництво.
Однак, як вбачається зі спірних рішень, саме під розміщення та обслуговування кіосків, літнього майданчику та барної стійки в оренду відповідачу були надані спірні земельні ділянки.
Оскільки відповідач правомірно, на підставі рішень органу місцевого самоврядування та у відповідності до статей 125, 126 Земельного кодексу України використовує для своєї підприємницької діяльності вказані земельні ділянки, підстави для позбавлення його права на подальше використання цих ділянок не вбачається.
Суд апеляційної інстанції також вважає, що місцевий господарський суд також дійшов правомірного висновку про те, що діюче законодавство не передбачає таких підстав для визнання рішень органів місцевого самоврядування нечинними як здійснення на них будівельних робіт.
Відкликання Управлінням архітектури та містобудування Алуштінського міського виконавчого комітету раніш наданих висновків № 179 від 23 травня 2002 року та № 84 від 17 лютого 2005 року листом № 24/01 не може бути підставою для задоволення позову, оскільки вказаний лист був направлений на адресу відповідача після прийняття спірних рішень.
Також судова колегія вважає безпідставними посилання прокурора на комплексну схему розміщення малих архітектурних форм на території м. Алушта з наступних підстав.
Так, з матеріалів справи вбачається, що зазначена схема затверджена 21 березня 2007 року, тобто після прийняття оскаржуваних рішень.
Крім того, рішення, яким було затверджено вказану схему, скасовано постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 березня 2000 року у справі № 2-19/5591-2007 А, яка була залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 24 вересня 2007 року.
Твердження прокурора міста Алушти про порушення відповідачем вимог Водного кодексу України суд апеляційної інстанції вважає взагалі неспроможними, оскільки вказані норми застосуванню до даних правовідносин не підлягають.
Відповідно до пункту 2 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.
Однак, прокурором в позовної заяві не було наведено обставин, які б вказували на порушення прав Республіканського комітету Автономної Республіки Крим по охороні навколишнього природного середовища, який є позивачем у справі, прийняттям спірних рішень.
Крім того, предметом позовних вимог прокурора міста Алушти є визнання нечинними, тобто недіючими оспорюваних рішень органу місцевого самоврядування.
Разом з тим, нормами господарсько-процесуального законодавства не передбачено визнання нечинними (недіючими) нормативно-правових актів.
У відповідності до статті 12 Господарського процесуального кодексу України до підвідомчості господарських судів відноситься саме визнання недійсними таких актів.
Повноваження суду щодо прийняття постанови про визнання нечинним рішення суб'єкта владних повноважень визначені статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді адміністративного позову.
Однак, прокурор звернувся до суду з господарським позовом, який також був розглянутий судом за правилами господарського судочинства, що свідчить про помилковість визначення прокурором в якості предмета позову визнання нечинними оспорюваних рішень.
Перелік викладеного свідчить про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, з дослідженням всіх обставин у справі, у зв'язку з чим підстави для скасування судового рішення відсутні.
Керуючись статтями 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційне подання прокурора міста Алушти залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 29 січня 2008 року у справі № 2-5/9903 -2007 залишити без змін.
Головуючий суддя І.В. Антонова
Судді О.Л. Котлярова
О.В. Дугаренко