Ухвала
Іменем України
07 квітня 2008 року
Справа № 2-8/15718-2006А
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дугаренко О.В.,
суддів Прокопанич Г.К.,
Фенько Т.П.,
секретар судового засідання Яресько О.В.
за участю представників сторін:
позивача: Нікітіна Олександра Анатоліївна, довіреність б/н від 23.03.08, відповідача: не з'явився,
третьої особи 1: ОСОБА_2, довіреність б/н від 19.02.08,
третьої особи 2: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Дитячого спеціалізованого санаторія ім. О.О. Боброва Міністерства охорони здоров'я України на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чумаченко С.А.) від 21 лютого 2008 року по справі № 2-8/15718-2006А
за позовом Дитячого спеціалізованого санаторійя ім. О.О. Боброва Міністерства охорони здоров'я України (вул. Леніна, 35,Алупка,98676)
до Алупкінської міської ради (вул. Красногвардійська, 32,Алупка,98676)
3-ті особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
Міністерство охорони здоров'я України (вул. М. Грушевського, 7,Київ 21,01021)
про скасування рішення
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим провадження по справі закрито.
Не погодившись з ухвалою суду, позивач по справі 26 лютого 2008 року подав заяву про апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу позивач подав 06 березня 2008 року.
У судовому засіданні, призначеному на 07 квітня 2008 року представник позивача підтримала свою апеляційну скаргу з підстав, викладених в ній. Представник третьої особи, ОСОБА_1, заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Представники відповідача та третьої особи Міністерства охорони здоров'я України, у судове засідання не з'явились, про час ті місце розгляду справи сповіщались належним чином.
Розглянувши справу в порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів встановила наступне.
Ухвалою господарського суду провадження по справі було закрито через те, що на думку суду першої інстанції, справа підлягає розгляду за правилами господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Згідно з пунктом 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України у цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Отже, до юрисдикції адміністративних судів віднесені тільки ті публічно-правові спори, які виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктами владних повноважень, віднесених до їх компетенції владних управлінських функцій, а не всіх функцій, які виконують суб'єкти владних повноважень.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, а також спори з приводу укладання та виконання адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Необхідною та єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватись суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
Відповідачем у даній справі є суб'єкт владних повноважень, проте спір не має публічно-правового характеру, оскільки предметом спору є відновлення порушеного права позивача.
Отже, між сторонами існує спір про право, що в свою чергу виключає розгляд справи в порядку адміністративного судочинства України.
Така сама позиція викладена в постанові Верховного суду України від 22 травня 2007 року у справі № 19/384В.
Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
За таких обставин висновок суду першої інстанції про закриття провадження у справі є законним, обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам і наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що підстав для задоволення апеляційної скарги немає, відтак відсутні підстави для скасування ухвали господарського суду.
Керуючись статтями 24, 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Дитячого спеціалізованого санаторія ім. О.О. Боброва Міністерства охорони здоров'я України залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 лютого 2008 року у справі № 2-8/15718-2006А залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.
Головуючий суддя О.В. Дугаренко
Судді Г.К. Прокопанич
Т.П. Фенько