Україна
Харківський апеляційний господарський суд
"14" квітня 2008 р. Справа № 17/34-08
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Бондаренко В.П., судді Лакіза В.В. , Камишева Л.М.
при секретарі Шубіній Ю.Є.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_2, дор. від 29.01.2008 р.
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 616С/1-9) на ухвалу господарського суду Сумської області від 25.02.08 р. по справі № 17/34-08
за позовом ФОП ОСОБА_1, м. Суми
до ФОП ОСОБА_3, м. Суми
про визнання недійсною угоди та зобов"язання вчинити певні дії
встановила:
Ухвалою господарського суду Сумської області від 25.02.2008 р. по справі № 17/34-08 (суддя Гудим В.Д.) провадження у справі припинено на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України.
Позивач з ухвалою місцевого господарського суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу скасувати та передати справу на новий розгляд до місцевого господарського суду.
Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, ухвала суду від 14.03.2008 р., надіслана на адресу відповідача, зазначену в матеріалах справи, повернулася до суду з відміткою пошти "за зазначеною адресою не проживає", у зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами.
Колегія суддів розглянула апеляційну скаргу, перевірила матеріали справи, заслухала присутнього в судовому засіданні представника позивача і встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою до ФОП ОСОБА_3 про визнання договору оренди № 1 від 01.02.2003 р., укладеного між ПП ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_3, дійсним до 01.02.2009 р. та зобов'язання його виконувати власника орендованого приміщення та визнання недійсним договору купівлі-продажу № 634 від 24.12.2007 р., укладеного між гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_4, та посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_5.
В обґрунтування свого позову позивач посилався на те, що ним добросовісно виконувалися умови договору оренди № 1 від 01.02.2003 р., відповідач письмово не повідомляв позивача про припинення договору оренди. Крім того, в п. 4.1 договору сторони зазначили, що дострокове припинення дії договору може мати місце при письмовій угоді сторін або за наявності арбітражного суду у зв'язку з неодноразовим (або грубим) порушенням умов договору.
Також позивач зазначає, що не був повідомлений про те, що відповідач продав приміщення, яке було предметом договору оренди № 1 від 01.02.2003 р. на підставі договору купівлі-продажу майна від 24.12.2007 р. № 634, у зв'язку з чим новий власник приміщення вимагає від ФОП ОСОБА_1 негайного його звільнення.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 25.02.2008 р. провадження по справі було припинено на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України з посиланням на те, що відповідно до ст. 21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 Кодексу. Договір оренди № 1 від 01.03.2003 р. укладений з однієї сторони ОСОБА_3, як фізичною особою, тому позов є підсудний суду загальної юрисдикції. Договір купівлі-продажу № 634 від 24.12.2007 р. також був укладений фізичними особами, тому позов в цій частині також підсудний суду загальної юрисдикції.
Колегія суддів вважає ухвалу суду першої інстанції такою, що прийнята у відповідності до норм чинного законодавства та при повному дослідженні матеріалів справи, а апеляційну скаргу позивача такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації) згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно зі ст. 21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач був зареєстрований як фізична особа - підприємець у 2006 р., про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію № 264685 від 11.04.2006 р. (а.с. 24), тобто на момент укладення з позивачем договору оренди № 1 від 01.02.2003 р. він був підписаний з боку відповідача не приватним підприємцем, а фізичною особою ОСОБА_3
Статтею 12 ГПК України передбачено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають, зокрема, при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів в процесі господарської діяльності сторін.
За визначенням Господарського кодексу України господарською є діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
У судовому засіданні представник позивача пояснив, що квартира, відносно якої укладався договір оренди, є житловим приміщенням, переведення квартири у нежитлове приміщення відповідно до положень діючого законодавства не здійснювалося.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Житлового Кодексу України переведення придатних для проживання житлових будинків і житлових приміщень у будинках державного і громадського фонду в нежитлові, як правило не допускається. У виняткових випадках переведення житлових будинків у нежитлові може здійснюватися за рішенням відповідних органів.
Статтею 6 ЖК України житлові будинки і житлові приміщення призначаються для постійного проживання громадян. Надання приміщень у житлових будинках для потреб промислового характеру забороняється. Аналогічними є положення, закріплені в Цивільному Кодексі України. Відповідно до ст. 382 цього Кодексу квартирою є ізольоване приміщення в житловому будинку, яке призначене та пригодне для постійного в ньому проживання.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для визнання договору оренди приміщення, яким є квартира № 2 в будинку № 7 по вулиці Металургів в місті Суми, господарським договором, тому господарський суд Сумської області правомірно застосував положення п. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки справа про визнання дійсним договору оренди, укладеного з одного боку фізичною особою не підвідомча господарському суду.
Слід також зазначити, що не підлягають розгляду в господарському суді позовні вимоги в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу № 634 від 24.12.2007 р., укладеного між гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_4, та посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_5., оскільки сторонами у даному договорі є фізичні особи, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про підвідомчість даного суду загальної юрисдикції.
Що стосується тверджень позивача, викладених в апеляційній скарзі, стосовно того, що він не був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, що відповідно до ст. 104 ГПК України є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення, то вони не можуть бути підставою для скасування ухвали, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 104 ГПК України порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
Однак слід зазначити, що порушення норм процесуального права в даному випадку не призвело до прийняття неправильного рішення, оскільки, як було зазначено вище, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про непідвідомчість даного спору господарському суду.
На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що ухвала господарського суду Сумської області від 25.02.2008 р. по справі № 17/34-08 прийнята при належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до чинного матеріального та процесуального права і підстави для її скасування відсутні, у зв'язку з чим апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 99, 101, 102, п. 1 статті 103, статтями 105, 106 господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
постановила:
У задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Ухвалу господарського суду Сумської області від 25.02.2008 р. по справі № 17/34-08 залишити без змін.
Головуючий суддя (підпис) Бондаренко В.П.
Судді (підпис) Лакіза В.В.
(підпис) Камишева Л.М.
Постанову підписано 16.04.2008 р.