Справа №2- 176/11р.
01 лютого 2011 року Іванівський районний суд Одеської області
в складі : головуючого судді Погорєлова І.В.
при секретарі Кухарчик І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Іванівка Одеської області справу за позовом ОСОБА_1 до Благоєвської сільської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом, -
Позивач звернувся до суду із позовною заявою до Благоєвської сільської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом, так як 19 березня 2009 року померла ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть.
На обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами ( А - жиле, Б - сарай , В -сарай, Г -літня кухня, Д -погріб, Е -гараж, І - цистерна, № 1 - 2 огорожа), під АДРЕСА_1 на земельній ділянці загальною площею 0, 49 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку, яка не приватизована, належить до земель житлової та громадської забудови, договір оренди щодо неї не посвідчувався, державний акт не видавався, прав третіх осіб та сервітутів щодо неї немає.
ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом.
В своїй позовній заяві ОСОБА_1 посилається на те, що спадщину він прийняв, так як подав до Іванівської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
В позовній заяві позивач зазначає, що отримати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок після смерті ОСОБА_2 позивач не може, в зв'язку з тим, що відсутній правовстановлюючий документ, підтверджуючий право власності померлої на вищевказаний житловий будинок.
У зв'язку з вищенаведеним, позивач вимушений звернутися з даною позовною заявою до суду.
За клопотанням позивача до участі в справі також було залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача -ОСОБА_3.
Позивач в судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі, та наполягала на позовних вимогах.
Представник відповідача до судового засідання надав письмову заяву в якій пояснив, що позов визнає в повному обсязі, та просить суд розглядати справу без його участі.
Третя особа в судове засідання не з'явилася, але до судового засідання надав письмову заяву в якій пояснив, що позов визнає в повному обсязі, та просить суд розглядати справу без його участі.
Таким чином, суд приходить до висновку, що обставини, на які посилався позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, доведені в судовому засіданні належними та допустимими доказами у відповідності до ст.ст. 10, 60 ЦПК України.
Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 ЦПК України.
Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2, про що в Книзі реєстрації смертей 2009року 20 березня зроблено відповідний актовий запис за № 13, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданим 20 березня 2009року виконкомом Благоєвської сільської ради Іванівського району Одеської області.
Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами під АДРЕСА_1 на земельній ділянці загальною площею 0,49 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку, яка не приватизована, належить до земель житлової та громадської забудови, договір оренди щодо неї не посвідчувався, державний акт не видавався, прав третіх осіб та сервітутів щодо неї немає.
14 лютого 2001 року ОСОБА_2 склала заповіт, який було посвідчено секретарем Благоєвської сільської ради та зареєстровано в реєстрі за № 29.
Судом встановлено, що позивач згідно заповіту, який було посвідчено секретарем Благоєвської сільської ради, є спадкоємцем за заповітом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Згідно ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Спадщину позивач прийняв так як подав до Іванівської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Але в отриманні свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок нотаріусом було відмовлено, оскільки відповідно до вимог п.212 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України № 20/5 від 03.03.2004 року ОСОБА_1 повинен пред'явити державному нотаріусу правовстановлюючій документ на житловий будинок.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 не оформила за життя свідоцтво про право власності на житловий будинок, який належав станом на 15 квітня 1991 року до майна колишнього колгоспного двору за чинним раніш законодавством (ст. 120 ЦК УРСР), що підтверджується довідкою виконкому Благоєвської сільської ради від 23 вересня 2009р. № 666-02-23.
Оскільки у власність спадкоємця може перейти лише майно, яке належало спадкодавцю на праві власності, у разі смерті власника майна нерухомого майна, правовстановлюючі документи на яке відсутні, питання визначення цього майна попередньому власнику та наступного власника (спадкоємця) повинно вирішуватися в судовому порядку.
Тому державний нотаріус рекомендував позивачеві звернутися до суду для вирішення питання щодо оформлення спадкових прав, що підтверджується листом державного нотаріуса Іванівської державної нотаріальної контори від 22.09.2009 року за №415/02-14.
Відповідно до статей 120-127 ЦК України ( в редакції 1963 року), які діяли на час виникнення спірних правовідносин, ст. 17 Закону України "Про власність", постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності", членами колгоспного двору вважалися особи, які приймали участь в громадському господарстві колгоспу, отримували в ньому основні прибутки і приймали участь своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору.
У зв'язку з введенням у дію Закону України "Про власність" така організаційно-правова форма як колгоспи, а, відповідно, і колгоспний двір - були припинені. Проте, до правовідносин, що виникли раніше, повинно застосовуватися чинне на той час законодавство, зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме:
- право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.
Відповідно до п.6 Інструкції ЦСУ СРСР від 15.05.1985 року № 5-24/26, яка була чинною на час закінчення будівництва будинку, жилі будинки, господарські, побутові будівлі у сільській місцевості, включені у господарчі книги, до категорії самовільних відноситись не можуть.
Отже, господарство, в якому проживала ОСОБА_2 і членом якого вона була, відносилося до соціальної групи колгоспних дворів, тому житловий будинок, який входив до складу колгоспного двору, до категорії самовільних не може відноситися (ст. 120-126 ЦК УРСР в редакції 1963 року).
Головою колгоспного двору станом на 15 квітня 1991 року був чоловік ОСОБА_2 - ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, і мав право на 1/2 частину майна колишнього колгоспного двору, тобто на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами під № 149, що знаходиться по АДРЕСА_2 на земельній ділянці загальною площею 0,49 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку, яка не приватизована, належить до земель житлової та громадської забудови, договір оренди щодо неї не посвідчувався, державний акт не видавався, прав третіх осіб та сервітутів щодо неї немає.
Спадщину, яка відкрилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 чоловіка - ОСОБА_4, ОСОБА_2 прийняла у порядку, встановленому ст. 549 ЦК УРСР, яка діяла на момент виникнення спадкових правовідносин: вступила у фактичне управління та володіння спадковим майном, що підтверджується довідкою про місце проживання від 23.09.2009року за № 668-02-23, виданою виконкомом Благоєвської сільської ради Іванівського району Одеської області.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008року за № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Згідно листа державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 23.03.1999 року № 12/5-126 по об'єктах, які збудовані до 05 серпня 1992 року при їх реєстрації для оформлення власності одним з документів є висновок про технічний стан будинку ( будівлі), що складається бюро технічної інвентаризації.
Судом встановлено, що 15 жовтня 2009 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 9 вересня 2009 року № 1035, якою затверджено Тимчасовий порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом приватних житлових будинків садибного типу, дачних та садових будинків з господарськими спорудами і будівлями, споруджених без дозволу на виконання будівельних робіт.
Згідно цієї Постанови оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна - приватні житлові будинки садибного типу, дачні та садові будинки з господарськими спорудами і будівлями, споруджені до 5 серпня 1992 року здійснюється на підставі висновку про технічний стан будинку (будівлі), складеного бюро технічної інвентаризації і документу, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, на якій розташовані об'єкти.
Судом досліджено документи, які свідчать про те, що померла володіла вказаним житловим будинком підтверджується архівною копією рішення 15-ої сесії сільської ради ХХІ скликання Благоєвської сільської ради Іванівського району Одеської області від 11.03.1994 року, довідкою про технічний стан будинку виданою Іванівським БТІ, довідкою виданою виконкомом Благоєвської сільської ради, №1304-02-23 від 03.11.2010 року, довідкою виданою виконкомом Благоєвської сільської ради, №1303-02-23 від 03.11.2010 року, довідкою виданою виконкомом Благоєвської сільської ради, №1306-02-23 від 03.11.2010 року.
В судовому засіданні були досліджені витяги зі Спадкового реєстру, з яких вбачається, що спадкова справа на померлу 19 березня 2009 року ОСОБА_2 заведена 02 вересня 2009 року.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
Згідно з ч. 2 ст. 548 ЦК УРСР, прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно із ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч.2 ст.1225 ЦК України, до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідно до норм Цивільного законодавства України спадкоємством є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців) (ст. 1216 ЦК України). До складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України). Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (ст.1221 ЦК України). У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261). Спадкоємець, який постійно проживає разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шестимісячного терміну він не заявив про відмову від неї (ст. 1268) .
За таких обставин суд вважає за можливе задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 до Благоєвської сільської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом.
Керуючись ст.ст. 16,328,1216,1218,1221,1222,1223 ,1268 ЦК України, п.23 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування »№ 7 від 30 травня 2008 р., ст. 14,57,60, 212, 213 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Благоєвської сільської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті 19 березня 2009 року ОСОБА_2 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами ( А - жиле, Б - сарай , В -сарай, Г -літня кухня, Д -погріб, Е -гараж, І - цистерна, № 1 - 2 огорожа), під АДРЕСА_1 на земельній ділянці загальною площею 0, 49 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку, яка була передана безкоштовно у приватну власність згідно рішення 15 сесії 21 скликання Благоєвської сільської ради Іванівського району Одеської області від 11.03.1994р.
Рішення є підставою для реєстрації права власності та внесення змін до технічної документації житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_3
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Одеської області через Іванівський районний суд Одеської області.
Суддя Погорєлов І.В.