Справа № 2-2486\2011
РIШЕННЯ
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2011року Жовтневий районний суд м.Марiуполя Донецької областi у складi:
головуючого суддi Соловйова О. Л.,
при секретарi Андрійчук М. В.
розглянувши у відкритому судовому засiданнi в м.Марiуполi цивiльну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Маріупольської міської ради, Житлово-будівельного кооперативу «Жовтневий -138»про визнання права власності,-
13.04.2011 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Житлово-будівельного кооперативу «Жовтневий -138», ОСОБА_4 про визнання права власності. Просила визнати за нею право власності на 1\2 частину квартири АДРЕСА_1; визнати за нею в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 право власності на 1\4 частину квартири АДРЕСА_1.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що з 1957 року вона перебула у шлюбі із ОСОБА_5 У 1981 році ОСОБА_5 був прийнятий до кооперативу «Жовтневий -138». 19.08.1981 року за рішенням загальних зборів членів кооперативу, затвердженим Виконавчим комітетом Жданівської міської ради народних депутатів, йому на сім'ю з п'яти чоловік була виділена трикімнатна квартира за АДРЕСА_1. У 1996 році позивачка та її чоловік у повному обсязі сплатили ЖСК «Жовтневий -138»пайовий внесок за зазначену квартиру, але не оформили своє право власності на квартиру належним чином. Зазначила, що пайовий внесок за квартиру сплачувався нею та її чоловіком за рахунок спільних коштів у період зареєстрованого шлюбу, отже вважає, що вона та її чоловік в рівних частках набули право власності на спірну квартиру. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер. Після його смерті залишилось спадкове майно у вигляді 1\2 частки квартири АДРЕСА_1. Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_5 є вона та їх донька -ОСОБА_4 З заявами до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 вони не звертались. Зазначила, що на момент смерті ОСОБА_5 вона разом з донькою мешкали та були зареєстровані у спірній квартирі, після смерті ОСОБА_5 продовжують користуватись квартирою, здійснюють оплату комунальних послуг тощо. У теперішній час ні вона, ні відповідачка ОСОБА_4 не мають можливості отримати у нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину, оскільки за життя ОСОБА_5 не було належним чином оформлено набуто нею та ОСОБА_5 право власності на спірну квартиру.
17.05.2011 року від позивачки ОСОБА_3 до адреси суду надійшла заява про залишення її позовних вимог в частині визнання за ОСОБА_4 права власності на 1\4 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 без розгляду; виключення ОСОБА_4 з числа відповідачів у справі. Від ОСОБА_6, ОСОБА_4 до адреси суду надійшла уточнена позовна заява до Маріупольської міської ради, ЖКП «Жовтневий -138»про визнання права власності, відповідно до якої ОСОБА_6 просить визнати за нею право власності на 1\2 частину квартири АДРЕСА_1; визнати за нею в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 право власності на 1\4 частину квартири АДРЕСА_1; позивачка ОСОБА_4 просить визнати за нею право власності на 1\4 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5
В обґрунтування позовних вимог позивачка ОСОБА_4 зазначила, що ОСОБА_5 є її батьком, ОСОБА_6 -її мати. У 1981 році ОСОБА_5 був прийнятий до кооперативу «Жовтневий -138». 19.08.1981 року за рішенням загальних зборів членів кооперативу, затвердженим Виконавчим комітетом Жданівської міської ради народних депутатів, йому на сім'ю з п'яти чоловік була виділена трикімнатна квартира за АДРЕСА_1. У 1996 році її батьки у повному обсязі сплатили ЖСК «Жовтневий -138»пайовий внесок за зазначену квартиру, але не оформили своє право власності на квартиру належним чином. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер. Після його смерті залишилось спадкове майно у вигляді 1\2 частки квартири АДРЕСА_1. Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_5 є вона та позивачка ОСОБА_6 З заявами до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 вони не звертались. Зазначила, що на момент смерті ОСОБА_5 вона разом з позивачкої ОСОБА_6 мешкали та були зареєстровані у спірній квартирі, після смерті ОСОБА_5 продовжують користуватись квартирою, здійснюють оплату комунальних послуг тощо. У теперішній час вони не мають можливості отримати у нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину, оскільки за життя ОСОБА_5 не було належним чином оформлено набуто ОСОБА_6 та ОСОБА_5 право власності на спірну квартиру.
Ухвалою суду від 17.05.2011 року позовні вимоги ОСОБА_3 в частині визнання за ОСОБА_4 права власності на 1\4 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 залишено без розгляду відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 207 Цивільно-процесуального Кодексу України; ОСОБА_4 виключено з числа відповідачів у справі, залучено до участі у справі в якості співвідповідача Маріупольську міську раду.
В судове засідання позивачка ОСОБА_3 не з'явилась з невідомих суду причин, про слухання справи була повідомлена у встановленому законом порядку, причину неявки суду не повідомила.
Позивачка ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась -в матеріалах справи міститься її заява про розгляд справи в її відсутність та підтримку позовних вимог.
Представник позивачки ОСОБА_3 - ОСОБА_7 - в судовому засіданні підтримала позовну заяву з підстав, зазначених у позові, просила позов задовольнити.
Представник Маріупольської міської ради в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, про слухання справи був повідомлений у встановленому законом порядку, причину неявки суду не повідомив.
Від представника відповідача - ЖБК «Жовтневий -138»- до адреси суду надійшла заява про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги ОСОБА_3 визнає у повному обсязі.
Вислухавши представника позивачки, дослiдивши матерiали справи, суд вважає, що позов пiдлягає задоволенню. При цьому суд виходить з наступного.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, 21.10.1981 року ОСОБА_5 та його родині з п'яти чоловік було видано ордер № 1509 Серії КО на право заняття квартири АДРЕСА_1. Зазначений ордер видано згідно із рішенням виконкому Жданівської міської ради народних депутатів № 382 від 19.08.1981 року та списку ЖБК «Жовтневий-138»/а.с.15/.
Згідно із свідоцтвом про одруження ОСОБА_3 є дружиною ОСОБА_5, про що зроблено відповідний актовий запис № 282 від 26.06.1957 року /а.с. 12/ ОСОБА_4 є донькою ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про народження останньої. Відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_8 та ОСОБА_4 від 05.02.1977 року, після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище «ОСОБА_4»/а.с.14/.
Згідно із свідоцтвом про смерть ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.11/.
Відповідно до ст. 4 Заключних і перехідних положень Цивільного Кодексу України (в редакції 2004 р.) щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільного Кодексу України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, які виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Отже спірні правовідносини регулюються Цивільним Кодексом України (в редакції 1963 року), Кодексом про шлюб та сім'ю України, законом України «Про власність»від 07.02.1991 року який діяв на момент виникнення спірних правовідносин.
Згідно із ч. 1 ст. 15 Закону України «Про власність»від 07.02.1991 року член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.
Відповідно до довідки № 442 від 27.09.2006 року наданою ЖБК «Жовтневий 138»ОСОБА_5 сплатив ЖБК «Жовтневий 138»повну вартість квартири АДРЕСА_1 у сумі 8 176 рублів. Цей факт також підтверджується поясненнями, викладеними у заяві представника ЖБК «Жовтневий-138», відповідно до яких у 1996 році ОСОБА_5 та його дружина повністю сплатили пайовий внесок за зазначену квартиру у сумі 8 176 рублів. З огляду на вищенаведене суд приходить до висновку, що подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_3 фактично набули право власності на вищезазначену квартиру, але не одержали правовстановлюючий документ на вищезазначену квартиру у встановленому законом порядку.
Згідно із ст. 22 Кодексу про шлюб та сім'ю України майно, яке нажито подружжям під час шлюбу є їх спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування та розпорядження цим майном.
З огляду на зазначену норму законодавства, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що квартира АДРЕСА_1 є об'єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3, оскільки позивачка ОСОБА_3 не посилається на наявність обставин для відступу від презумпції рівності права спільної сумісної власності подружжя.
Той факт, що спірна квартира на підставі ордеру виділялась ОСОБА_5, який був членом ЖБК „Жовтневий-138”, не перешкоджає визнанню за позивачкою ОСОБА_3 права власності на 1\2 частину цієї квартири, оскільки вона була придбана у шлюбі і є предметом спільної сумісної власності подружжя.
Згідно із ч.1 ст. 529 Цивільного Кодексу України (в редакції 1963 року) при спадкуванні за законом спадкоємцями першої черги є у рівних частках діти померлого, дружина померлого.
З огляду на вищенаведене позивачі є спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_5, оскільки інших спадкоємців у ОСОБА_5, немає, що підтверджується відповіддю на запит суду з Першої маріупольської державної нотаріальної контори від 03.06.2011 року № 1587\01-16, відповідно до якої спадкова справа щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 відсутня.
У п. 1 ч. 1 ст. 549 Цивільного Кодексу України (в редакції 1963 року) зазначено, що треба вважати, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив управління та володіння спадковим майном.
З огляду на той факт, що позивачі після смерті ОСОБА_5 продовжували мешкати та були зареєстровані у квартирі АДРЕСА_1, суд приходить до переконання, що фактично вони прийняли спадщину у вигляді 1\2 частки квартири АДРЕСА_1, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5
З огляду на вищенаведене суд приходить до висновку щодо доцільності визнання за позивачами по 1\4 частки спадкового майна -квартири АДРЕСА_1, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5, оскільки вони є єдиними спадкоємцями після смерті ОСОБА_5 фактично вони прийняли спадщину, так як продовжували мешкати у спірній квартирі.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212 ЦПК, ст. 4 Заключних і перехідних положень ЦК України (в редакції 2004 року), ст. ст. 529, 549 ЦК України (в редакції 1963 року), ст. 22 КпШС України, ч.1 ст. 15 Закону України «Про власність»суд,-
ВИРIШИВ:
Позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Маріупольської міської ради, Житлово-будівельного кооперативу «Жовтневий -138»про визнання права власності задовольнити.
Визнати квартиру АДРЕСА_1 об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_3.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, як на частку спільного майна подружжя.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті чоловіка ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, визнавши за ОСОБА_3 право власності на 3\4 частки квартири АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1\4 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участі у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя О. Л. Соловйов