Справа №2-а-4521/11/19
25 червня 2011 року місто Маріуполь
Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Соловйова О. Л., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області (далі за текстом УПФУ в Жовтневому районі м. Маріуполі) про визнання неправомірною відмови органу Пенсійного фонду України провести перерахунок пенсії та зобов'язання здійснити нарахування та виплату пенсії по інвалідності,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Просив визнати дії управління Пенсійного фонду Жовтневого району м. Маріуполя в відмові провести з 19 березня 2009 року перерахунок та виплату його пенсії по інвалідності відповідно до ст. ст. 49,50,54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»неправомірними, зобов'язати УПФУ в Жовтневому районі м. Маріуполя здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії з інвалідності 1-ї групи відповідно до ст.ст. 49, 50, 54 ч. 4, 67ч.3 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з 19 березня 2009 року у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком та 100 % мінімальної пенсії за віком, із розрахунку розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
В обгрунтування позовних вимог зазначив, що він має статус громадянина, постраждалого від наслідків Чорнобильської катастрофи (1 категорія), є інвалідом 1 групи, пов'язаної з участю в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильський АЕС, знаходиться на обліку в УПФУ Жовтневого району м. Маріуполя. Розмір його основної пенсії у відповідності до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»не може бути нижчим десяти мінімальних пенсій за віком, а розмір додаткової пенсії відповідно до вимог ст. 50 цього Закону має складати 100 % мінімальної пенсії за віком. Відповідачем у порушення зазначених вимог закону пенсія була недоплачена за період з 19 березня 2009 року.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій вказав, що просить розглянути справу у її відсутності, а також позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, суду надав заяву з проханням розглянути справу у відсутності його представника та письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що позивач отримує пенсію відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зазначив, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто розмір прожиткового мінімуму застосовується згідно із ч. 3 цієї статті, винятково для визначення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». У зазначеній нормі не передбачено її застосування для визначення розмірів пенсій, у тому числі й відповідно до ст. 50,54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Статтею 92 Конституції України визначено перелік норм, які встановлюються виключно законами України. Так, виключно законами України встановлюються форми і види пенсійного забезпечення. На розміри пенсій Конституція України такий обов'язок не поширює. Таким чином, порядок обчислення пенсії визначається. Кабінетом Міністрів України. В статті 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»зазначено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 116 Конституції України Кабінет Міністрів України забезпечує здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України, а також здійснює інші повноваження, визначені Конституцією та законами України. Згідно зі статтею 117 Конституції Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими для виконання. З метою реалізації права осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на соціальний захист Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова від 03.01.2002 р. №1 (зі змінами та доповненнями).
Відповідно до п.2 постанови КМ України № 1 від 03.01.02р. (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.04 № 894, з 01.09.2004р.) розрахунок додаткових пенсій та пенсій, передбачених ч.4 статті 54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, провадиться виходячи з розміру 19,91 грн. (з 01.09.04 -22,30грн.), постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2005 № 1293 вказані розміри пенсій збільшено в 3,5 рази (учасники ліквідації аварії в 1986 році) та 2,5 рази (інші учасники ліквідації аварії).
Враховуючи конституційну норму щодо обов'язкового виконання постанов Кабінету Міністрів України (ст.117 Конституції України), управлінням Пенсійного фонду при визначенні розміру пенсії позивача було правомірно застосовано вказані вище постанови Кабінету Міністрів України.
На підставі переліченого просить суд повністю відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Крім того наполягав на застосуванні ст. 99 КАС України, оскільки позивачем пропущено встановлений строк звернення до суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Судом встановлено, що позивач має статус учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 та є інвалідом 1 групи по професійному захворюванню, що пов'язане з ліквідацією аварії на ЧАЕС, що підтверджується довідкою МСЕК НОМЕР_2 з 19.03.2009 року. Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області.
Суд вважає бездіяльність відповідача протиправною з наступних підстав.
Згідно ст. 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4. встановлюються у вигляді державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ч. 4 ст. 54 цього Закону в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:
- по І групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком;
- по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком;
- по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком;
- дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.
Згідно ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах:
- інвалідам І групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком;
- інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком;
- інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Частиною 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Абзацем 5 п. З Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІУ від 09.07.2003 (набрав чинності з 01 січня 2004 року згідно п. 1 Прикінцевих положень цього Закону) передбачено, що тимчасово, до прийняття відповідного закону військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях, а також ті, що стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов'язку, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком, але не раніше ніж за 5 років до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, за наявності страхового стажу не менше 25 років для чоловіків і не менше 20 років для жінок. У цих випадках розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону і фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.
Таким чином обчислення і призначення пенсії особам захворювання яких пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЄС здійснюється за правилами ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а саме з 01.01.2004 року, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»визначення мінімального розміру пенсії, виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, повинні розповсюджуватися і на положення Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на відповідні роки встановлюються Законами України про державний бюджет України.
Згідно з ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, необґрунтованими посилання відповідача на те, що пенсія повинна розраховуватися у відповідності із постановами Кабінету Міністрів України, оскільки статтею 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Право на пенсію та додаткову пенсію встановлює Закон України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Розмір пенсій, встановлених законами, не підлягає зменшенню. Це гарантує ст. 22 Конституції України, відповідно до якої при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Дії управління Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсії позивачу на підставі постанов Кабінету Міністрів України призвела до того, що відбулося значне звуження обсягу прав позивача, які існують в державі для відповідної категорії громадян.
Тому суд вважає, що дії відповідача щодо нарахування пенсії (державної та додаткової) у розмірах, менших ніж передбачено ст.ст. 50, 54 ч. 4 Закону Укради «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»є неправомірними.
Таким чином, приймаючи до уваги положення ст. ст. 54, 50, 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд прийшов до висновку, що пенсія позивачу повинна бути перерахована з 19 березня 2009 року.
З урахуванням викладених обставин суд визнає дії відповідача протиправними та зобов'язує відповідача здійснити перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 19 березня 2009 року.
Відповідно до ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод і інтересів особи встановлюється річний строк, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У зв'язку з тим, що пенсія позивачу призначена по інвалідності, яка настала внаслідок каліцтва та захворювання пов'язаного з виконанням обов'язків воїнської служби по ліквідації наслідків ЧАЕС то згідно ст. 76 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку»від 08.02.1995 року право на подання позову про відшкодування ядерної шкоди. Заподіяною життю та здоров'ю особи не обмежується строком давності.
Згідно п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»за № 7-93 від 21.01.1993 р., громадяни, віднесені до категорії 1 і 2 постраждалих внаслідок. Чорнобильської катастрофи звільнені від сплати судового збору.
Оскільки відповідач є державною бюджетною установою, суд вважає можливим у відповідності до ст. 88 КАС України звільнити його від сплати судових витрат на користь держави.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 1, 2, 4, 5, 6, 10, 11, 14, 15, 17, 23, 48, 58, 69-71, 79, 86, 87, 88, 94, 98, 104, 105, 111, 112, 114, 121, 160, 161, 162, 163, 185, 186,254 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. ст. 54,50,67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області про визнання неправомірною відмови органу Пенсійного фонду України провести перерахунок пенсії та зобов'язання здійснити нарахування та виплату пенсії по інвалідності - задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області щодо неперерахування ОСОБА_1 основної пенсії у розмірі не менше 10 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії, за шкоду заподіну здоров'ю, у розмірі не менше 100% мінімальної пенсії за віком з 19 березня 2009 року, відповідно до ст. ст. 49, 50, ч. 4 ст. 54, Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-XII виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, що встановлена ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату основної пенсії у розмірі не менше 10 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії, за шкоду заподіну здоров'ю, у розмірі не менше 100 % мінімальної пенсії за віком як інваліду 1 групи, по захворюванню, що пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, відповідно до ст. ст. 49, 50, ч. 4 ст. 54, ч. 3 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-XII виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, що встановлена ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 0119 березня 2009 року.
Постанова суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного адміністративного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участі у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя О.Л. Соловйов