21.07.2011
Справа № 2-1716/11
21 липня 2011 року Єнакіївський міський суд Донецької області у складі:
головуючої судді Ференчук О.В.
при секретарі Пешеходовій В.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Єнакієве цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору дарування недійсним та поділ спільного майна подружжя,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в якому просить визнати недійсним договір дарування квартири від 23 квітня 2001 року, посвідченого нотаріально, поділити наступне майно: холодильник «Донбас», вартістю 800 грн., килим (розміром 1,5м х 2м) вартістю 200 грн., шафа з антресолями вартістю 1500 грн., килим (розміром 2м х 3 м) вартістю 300 грн., м'які меблі (діван та два кресла) вартістю 1100 грн., телевізор » вартістю 800 грн., вікно «ВЕКА»вартістю 1400 грн., балконний блок вартістю 1450 грн., заміна водопостачання вартістю 382 грн., пральна машина «Індезіт»вартістю 1800 грн., тумба з мойкою вартістю 150 грн., пилосос вартістю 280 грн. Вказано майно загальною вартістю 10162 грн. було набуте під час шлюбу, розірваного 6 березня 2008 року.
ОСОБА_1 просив визнати недійсним договір дарування, згідно якого ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1, визнати за ним право власності на ?? частини вказаної квартири, вартість якої складає 56000 грн. Спірну квартиру та вказане спірне майно просить залишити ОСОБА_2 і зобов'язати ОСОБА_2 сплатити йому 33081 грн., як різницю вартості розподіленого майна.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримав, пояснивши, що вказаний договір дарування був укладений з порушеннями законодавства, тому як він особисто сплатив ОСОБА_4 450 доларів США, тому повинен бути укладений договір купівлі-продажу.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала, просила залишити їх без задоволення. Пояснила, що дійсно під час шлюбу ОСОБА_3 подарувала їй квартиру АДРЕСА_1. Вказаний договір було посвідчено нотаріусом. Після розірвання шлюбу набуте майно нею та позивачем було поділено добровільно. Із вказаного переліку майна у неї знаходиться килим червоного кольору розміром 1,5 м х 2 м. З оцінкою вартості килима 200 грн. не згодна, не заперечую проти його передачі позивачу. Іншого спільного майна та доказів його придбання у неї не має.
У судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 вимоги, щодо визнання договору дарування недійсним не визнала. Пояснила, що належну їй квартиру АДРЕСА_1 дійсно подарувала ОСОБА_2 Договір дарування укладали у нотаріуса, ОСОБА_1 присутнім не був. Вона не отримувала грошей за квартиру ні від ОСОБА_2, ні від ОСОБА_1
Суд, заслухавши позивача, відповідачей, розглянувши матеріали справи, прийшов до висновку, що вимоги ОСОБА_1 належить залишити без задоволення.
6 березня 2008 року шлюб поміж ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано.
Відповідно до положень ст. 60 СК України майно, набуте подружжя за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві сумісної власності.
Відповідно на наданого суду договору дарування квартири АДРЕСА_1 вказана квартира була подарована ОСОБА_2 ОСОБА_3 Тому вона не може бути визнана набутою подружжям за час шлюбу і не підлягає поділу.
Порушень ст. 235 ГК України, на які вказує позивач, судом не встановлено.
Доказів, щодо встановлення, що договір дарування квартири АДРЕСА_1, був вчинений ОСОБА_3 для приховування договору купівлі продажу вказаної квартири, суду не надано.
Вимоги щодо поділу майна, вказаного позивачем ОСОБА_1, не підлягають задоволенню. Суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У судовому засіданні позивач не довів, що спірне майно, яке він просить поділити, дійсно ними було куплено у період шлюбу та в цей час знаходиться у відповідачці ОСОБА_2, та доказів суду не надав.
Згідно із ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.. 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях. Позивачем не надано суду жодних доказів наявності вказаного майна у відповідачки, як і місця його знаходження. Докази того, що вказане майно існує на час розгляду справи відсутні.
Позивач фактично усунувся від обов'язку по доведенню фактичних обставин, хоча на позивача, як на ініціатора судового розгляду в першу чергу покладається обов'язок по доведенню фактичних обставин, які є підставою для задоволення позовних вимог.
Таким чином суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 не доказав свої позовні вимоги.
За вказаних обставин у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 у цій частині суд вважає за необхідне відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 4,10, 57, 58, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 57-74 Сімейного Кодексу України, ст. 215 ЦК України, суд
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання договору дарування недійсним та поділ спільного майна подружжя - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області у десятиденний строк з дня його проголошення.
Суддя О.В. Ференчук