83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
10.06.08 р. Справа № 4/84
Представником позивача не надане письмове клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю.
при секретарі судового засідання Кужель А.М.,
за участю представника позивача - Ігнат»єва С.Є. - за довіреністю від 05.11.2007р. № 2909,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:
за позовом - Державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1»
м. Вугледар
до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Інтерком» м. Донецьк
про стягнення 53700,00грн. пені та штрафу за несвоєчасну поставку обладнання,
Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача пені за прострочку поставки оліястанцій за 109 днів в сумі 32700,00грн. і за прострочку поставки штраф 7% від суми попередньої оплати, що складає 21000грн. на підставі статей 230, п.2ст.231 Господарського кодексу України,
В підтвердження позову позивач посилається на укладений з відповідачем договір про закупівлю двох оліястанцій №829Т від 07.09.2007року, специфікацію до нього, платіжне доручення №024 від 14.12.2007року на суму 300000,00грн., яким відповідачу перераховані кошти у якості попередньої оплати.
Відповідач не одержав ухвали суду про порушення справи та відкладання розгляду справи, про що свідчать повернуті повідомлення. Позивачу було запропоновано надати довідку з Управління статистики щодо внесення до єдиного реєстру підприємств і організацій відповідача, яке позивач не надав. З огляду на вимоги статей 1 і 21 Господарського процесуального кодексу України учасниками судового процесу можуть бути лише особи за наявності у них статусу юридичної особи, тому для визнання правового статуту відповідача, суд зобов'язав позивача надати довідку облстатуправління щодо внесення відповідача в Реєстр ЄДПРОУ.
Після одержання довідки Головного управління статистики у Донецькій області від 09.06.2008рю. № 14/4-23/671, якою підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Фірма “Інтерком-2007» значиться станом на 09 червня 2008р. в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за юридичною адресою - 83121, м.Донецьк, Київський район, вул.Челюскінців, 299 і відповідач не змінював юридичну адресу. За цією адресою були направлені копія позовної заяви позивачем і ухвали суду з повідомленням про час і місце судового засідання.
Відповідач не скористався своїм законним правом на участь в судовому засіданні, не надав свої заперечення стосовно позовних вимог, заявлених до нього, не надав відзив на позов.
Суд не позбавлений права вирішити спір без участі сторони за наявними і достатніми документами, пред'явленими позивачем і зібраними судом.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що між позивачем та ТОВ “Фірма “Інтерком - 2007» підписаний договір про закупівлю №829Т від 07.09.2007року, в якому передбачені всі істотні умови для договорів даного виду (предмет поставки, його ціна, умови платежу, строк поставки тощо), тому цей договір вважається судом укладеним.
За цим договором відповідач взяв на себе зобов'язання поставити позивачу олійні станції СНТ-32 у кількості 2 одиниць вартістю 300000грн. протягом 5-ти днів з дня одержання 100% попередньої оплати.
2
Таким чином, сторонами в договорі передбачений конкретний термін оплати товару, а також строки його поставки.
Позивач виконав свої зобов'язання - перерахував відповідачу 300000,00грн. попередньої оплати за дві олійні станції, що підтверджується платіжним дорученням №024 від 14.12.2007р. і витягом з банківського рахунку.
Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону та договору.
Згідно п. 3.1договору доставка товару здійснюється протягом 5 днів з дня одержання попередньої оплати. Попередня оплата відповідачем одержана, але не виконано зобов'язання щодо поставки оліястанцій. Таким чином, факт порушення відповідачем умов, погоджених сторонами в договорі, які є цивільним правопорушенням, судом встановлений, оскільки стаття 629 Цивільного кодексу України встановлює, що договір є обов'язковим для виконання його сторонами.
При розгляді справи в суді боржнику надавалась можливість доказувати, що його вина в допущеному порушені зобов'язання і шкідливих наслідках, яки виникли, відсутня (розгляд справи неодноразово відкладався), але відповідач не скористався цим правом і не надав докази неможливості виконати свої зобов'язання у встановлений строк.
Способи, якими стимулюються належне виконання сторонами договору узятих ними зобов'язань, визначаються законодавством або встановлюються за згодою сторін.
Виконання зобов'язань забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст.548 ЦК України).
Пунктом 9.1 договору сторони передбачили, що при виконанні договірних зобов'язань винна сторона несе відповідальність згідно чинного цивільного законодавства України, тобто не узгодили ані вид відповідальності, ані її розміри.
У позові про стягнення 53700,00грн. штрафу і пені за прострочку поставки обладнання більш ніж на 30 днів суд відмовляє, оскільки хоча законом - ст.231 ГК України, на якій посилається позивач, і передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки за прострочення строків виконання зобов'язання понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості, але вид відповідності та розмір штрафних санкцій повинні бути прямо передбачені в договорі.
До того ж, норми статті 231 ГК України, на які посилається позивач, визначають насамперед те, що розміри штрафних санкцій, які встановлені у цій статті не можуть бути змінені за погодженням сторін, але це не звільняє сторін від закріплення виду та розміру відповідальності в договорі.
Крім цього, щодо посилання на статтю 231 ГК України при нарахуванні штрафних санкцій, позивач повинен і довести факт, що сторона за договором належить до державного сектора економіки або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, що не доведено позивачем.
Суд звертає увагу позивача на те, що він не позбавлений права на звернення до суду за стягненням з відповідача окрім суми попередньої оплати ще і процентів відповідно до ст.536 Цивільного кодексу України, як цього передбачає ст. 693 Цивільного кодексу України.
Приймаючи до уваги, що з вини позивача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати в розмірі, передбаченому законодавством.
На підставі ст. 193,218,230,231 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49,82,84, 81-1, 85 ГПК України, господарський суд -
3
Відмовити у позові Державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1» м. Вугледар до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Інтерком» м. Донецьк про стягнення 53700,00грн. пені та штрафу в повному обсязі.
Судові витрати покласти на позивача.
Суддя
Рішення господарського суду може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в термін, передбачений ст.85 ГПК України.
Повний текст рішення оголошений 10.06.2008року.
Надруковано у 3прим.:
1-до справи,
1-позивачу,
1-відповідачу