"10" червня 2008 р.
Справа № 17/89-1673
Господарський суд Тернопільської області
у складі
Розглянув справу
За позовом: Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця», м. Київ
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Тернопільський кар'єр», м. Тернопіль
про стягнення 34 250,00 грн. штрафу
за участю представників сторін:
позивача: Костерний Д.О., начальник юридичного сектору відділу актово-претензійної та позовної роботи, галузевої служби, комерційної роботи та маркетингу, довіреність №1707-НЮ від 19.05.2008р.
відповідача: не з'явився;
Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки учасників судового процесу у відповідності до приписів ст.ст. 20, 22, 811 ГПК України.
Судом в порядку ст. 811 ГПК України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася через відсутність письмового клопотання сторін.
Позивач -Державне територіально-галузеве об»єднання «Південно-Західна залізниця», м. Київ звернувся 15.04.2008 р. (згідно штампу відділення зв'язку на поштовому конверті) до господарського суду Тернопільської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Тернопільський кар'єр», м. Тернопіль, про стягнення 34250,00 грн. штрафу, нарахованого за неправильне зазначення найменування вантажу в залізничній накладній, а саме: замість найменування каменю вапнякового технологічного вказано щебінь не поіменований в алфавіті.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує копією залізничної накладної № 36231996; копією комерційного акту АР 280035/1 від 01.03.08р.; розрахунком провізної плати та штрафних санкцій за відправкою № 36231996, оперативними повідомленнями про виявлення неправильності даних у перевізних документах, нормами Статуту залізниць України, тощо.
Ухвалою господарського суду від 24.04.08р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 22.05.2008р. На підставі заявленого позивачем клопотання та у зв'язку з неявкою його представника в судове засідання, розгляд справи було відкладено в порядку ст. 77 ГПК України до 10.06.2008р.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві.
Відповідач в судове засідання 10.06.2008р. не з'явився, причин неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку (повідомлення про вручення №1746937), клопотань про відкладення розгляду справи не заявив. Представник Товариства в судовому засіданні 22.05.2008 р. та згідно поданого відзиву на позов позовні вимоги заперечує, вважає їх безпідставними, мотивуючи наступним.
Так, на думку відповідача, позовні вимоги ґрунтуються лише на оперативному повідомленні ст. Максимівка-Тернопільська від 01.03.08р. про виявлену невідповідність даних в перевізних документах, яке стало підставою для складання комерційного акту. Однак, самого повідомлення або іншого документу, який би дійсно засвідчував невідповідність вантажу у накладній позивач суду не надав, а відтак, не довів обставин, на які посилається.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, оцінивши додатково подані докази, господарський суд встановив.
Залізницею надані ВАТ "Тернопільський кар"єр" послуги з перевезення вантажів. При цьому Залізниця виконала свої зобов'язання згідно договору перевезення належним чином та в установлений строк, однак з боку Товариства встановлені порушення вимог чинного законодавства при оформленні перевізних документів.
Так, 01 березня 2008 року зі станції Максимівка-Тернопільська Львівської залізниці до одержувача -ЗАТ НВП "Захід цукор" на станцію призначення - Острог Південно-Західної залізниці за накладною № 36231996 надійшло п'ять вагонів № 65753030, №60009230, №66118209, №67920710 та №66035940 з вантажем згідно накладної - щебінь не поіменований в алфавіті, який був відправлений вантажовідправником - ВАТ "Тернопільський кар'єр".
При внесенні інформації до відповідної графи накладної № 36231996 відповідачем було неправильно вказано найменування вантажу: замість найменування камінь вапняковий технологічний фактично зазначено: щебінь не поіменований в алфавіті.
По прибутті вагонів на станцію призначення - Острог Південно-Західної залізниці дане порушення працівниками станції було засвідчено шляхом складання комерційного акту АР №280035/1 від 01.03.2008р., з послідуючим наданням оперативного повідомлення на ст. Максимівка-Тернопільська від 01.03.08р. № 1 про виявлену невідповідність даних в перевізних документах.
Цього ж дня, 01.03.08р. зі ст. Максимівка-Тернопільська надійшла відповідь оперативним повідомленням № 12 (телеграма заходиться в матеріалах справи), в якому зазначено про помилкове зазначення вантажу та вказано правильну назву вантажу, а саме: камінь вапняковий технологічний.
Зі змісту комерційного акту вбачається, що в перевізних документах (залізничній накладній №36231996) значиться вантаж -щебінь не поіменований в алфавіті, загальною вагою 345000 кг, фактично було виявлено вантаж -камінь вапняковий. Також зазначено, що вагони прибули в справному технічному стані, з рівномірним навантаженням, нижче бортів.
Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів визначаються Господарським кодексом України і виданим відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами (ст. 306 п. 5 ГК України).
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. № 457 затверджено Статут залізниць України (далі -Статут), на підставі якого затверджуються Правила перевезення вантажів, Технічні умови навантаження і кріплення вантажів, Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України, інші нормативні акти. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті є без виключення обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України (ст.ст. 3, 4 Статуту).
Відповідно до ст. 6 Статуту накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту залізниць України і наданий відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача». Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Отже, уклавши угоду про перевезення, незалежно від будь-яких обставин, вантажовідправник взяв на себе зобов'язання по правильному заповненню накладної, і несе відповідальність, зокрема, за неправильно зазначену у накладній назву вантажу, відповідно до статей 24, 122 Статуту залізниць України.
За приписами статті 24 Статуту, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.
Відповідно до ст. 122 Статуту відповідальність відправника перед залізницею у вигляді штрафу, встановленого ст. 118 Статуту, настає за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу.
Отже, статтею 122 Статуту визначено саму відповідальність відправника, а статтею 118 Статуту - її фактичний грошовий вираз.
Згідно ст. 129 Статуту, акти загальної форми та комерційні акти складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності сторін. Пунктом «а» ч. 2 ст. 129 Статуту залізниць України передбачено, що невідповідність найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах, засвідчується комерційний актом.
В даному випадку вантажовідправник неправильно зазначив найменування вантажу в залізничній накладній № 36231996, тому працівниками станції Острог за участю представника вантажоотримувача Данилюк Л.В. був складений вищезазначений комерційний акт.
Правильність внесення до накладної № 36231996 відомостей підтвердив своїм підписом представник відправника, що відповідає вимогам п. 2.3 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000р. № 644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 р. за N 863/5084, котрі розроблені на підставі Статуту залізниць і є складовою Правил перевезення вантажів залізничним транспортом України.
Відповідно до п. 1.3 Правил оформлення перевізних документів, усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа повинні бути внесені відправником до відповідних граф. При цьому виправлення не допускаються. У разі зміни відомостей, внесених до перевізного документа відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ. Графи комплекту перевізних документів, які заповняються вантажовідправником перелічені в п. 2.1 розділу 4 Правил. Вантажовідправник обов'язково повинен зазначити повне найменування, поштову адресу та цифровий код відправника та одержувача, точне найменування станції та залізниці призначення вантажу, найменування вантажу, код станції, тощо.
Пунктом 5.5 названих Правил встановлено, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлене неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно з ст. 122 Статуту.
Аналогічна правова позиція викладена в п. 3.23. Роз'яснень Вищого господарського суду України від 29.05.2002 р. № 15-015а/11-1483, у відповідності з яким за неправильно зазначені відомості про масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача стягується штраф з відправника, а не з одержувача. Підставою для покладення на відправника відповідальності за відповідні порушення при оформленні перевізних документів є акт загальної форми або комерційний акт.
Таким чином, на підставі вищезазначеного, обов'язок заповнення відомостей у залізничній накладній покладений на вантажовідправника, і відповідальність за неправильно зазначені відомості покладена теж на вантажовідправника.
Факт невірного зазначення відправником у зазначеній накладній найменування вантажу підтверджується матеріалами справи, зокрема комерційним актом АР №280035/1 від 01.03.2008р. Оглянутий в судовому засіданні оригінал комерційного акту, чітко фіксує неправильне зазначення вантажовідправником найменування вантажу. Акт складений відповідно до Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002 року (на станції призначення), а тому приймається судом як належний доказ підтвердження неправильного зазначення Товариством в залізничній накладній назви вантажу, що перевозиться.
Відповідно до ст. 921 Цивільного кодексу України від 16.01.03 р. № 435/ІУ, із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 31.05.07 р. № 1111-У "У разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами)".
Згідно ст. 118 Статуту за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України Тарифного керівництва № 1, провізна плата при розрахунках залежить від ваги вантажу, коду вантажу і складає за відстань перевезення, а це 255 км (від станції Максимівка-Тернопільська Львівської залізниці до станції Острог Південно-Західної залізниці) 1370 грн.
Матеріалами справи підтверджується, що за відправкою № 36232996 на станцію Острог Південно-Західної залізниці прибуло 5 вагонів (№65753030, №60009230, №66118209, №67920710 та №66035940), а тому, з урахуванням наведеного провізна плата за перевезення п'яти вагонів становить 1370 х 5 = 6850 грн.
Пунктом 21 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 29.11.2007 № 01-8/917) «Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства", передбачено право залізниці «нараховувати штраф на підставі пунктів 118 та 122 Статуту залізниць України окремо за кожне порушення: неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача".
Таким чином, з ВАТ "Тернопільський кар'єр" підлягає стягненню штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати, тобто в сумі 34 250 грн. (6850 х 5).
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В силу статей 32, 33 вказаного Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень шляхом подання доказів.
Відповідно до п.3.15 Роз'яснень Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002р. за № 04-5/601 (із змінами і доповненнями), на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, у застосуванні ст. 118 Статуту залізниць України слід мати на увазі, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, встановлених залізницею як на станції призначення або під час перевезення, так і на станції відправлення після пред'явлення вантажу до перевезення, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.
З вищенаведеного, на думку господарського суду, прямо випливає, що цивільна відповідальність вантажовідправника настає у випадку наявності самого факту неправильного зазначення у найменування товару.
З цих підстав господарський суд вважає позовні вимоги повністю доведеними, підтвердженими документально, не спростованими відповідачем у встановленому законом порядку, тому підлягають до задоволення. Розрахунок суми стягнення, наданий позивачем, господарський суд приймає до уваги та вважає вірним.
Заперечення відповідача не заслуговують на увагу суду, оскільки спростовуються додатково представленими письмовими документами, зокрема, телеграмами-повідомленнями, котрі знаходяться в матеріалах справи.
Відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача у справі.
За згодою представника позивача, відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 10.06.2008р. оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення господарського суду.
З огляду на наведене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про судоустрій України», ст.ст. 6, 24, 118, 122, 129 Статуту залізниць України, ст. ст. 42-47, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 811, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Тернопільський кар'єр», м. Тернопіль, вул. Піскова, 7, ідентифікаційний код 00292623 штраф у розмірі 34 250,00 грн. за неправильне зазначення у накладній найменування вантажу та 460,50 грн. судових витрат на користь Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця», м. Київ, вул. Лисенка, 6, ідентифікаційний код 04713033.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) «____» ___________ 2008 року, рішення через місцевий господарський суд.
Суддя