73000, м.Херсон, вул. Горького, 18
"17" червня 2008 р. Справа № 13/270-АП-08
Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ас-Мото"
до Державної податкової інспекції у м.Херсоні
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 07.04.2008 р. № 0001652301/0,
за участі представників сторін:
позивача -Павліш П.В., Колот Т.В.,
відповідача -Тосік Н.І., Шевченко О.А., Левченко І.В.,
Відповідно до позовної заяви вимоги ґрунтуються на факті необґрунтованості спірного повідомлення-рішення у зв'язку з неврахуванням податковою інспекцією суми податку на додану вартість, яка фактично була сплачена в попередньому податковому періоді, а тому на підставі положень підпунктів 7.7.1. та 7.7.2. пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» підлягала відшкодуванню з Державного бюджету.
Відповідачем зазначені вимоги не визнаються з посиланням на законність прийнятого рішення з тих підстав, що за змістом тих же правових норм, на які посилається позивач, ним робляться висновки про можливість бюджетного відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість лише у випадку коли сума бюджетного відшкодування формується за рахунок сум податкового кредиту попереднього податкового періоду, які фактично сплачені постачальником товарів (послуг) саме в попередньому податковому періоді.
При цьому суд констатує факт наявності спору між сторонами саме в частині співвідношення можливості відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість з періодом отримання товару (послуг).
Крім викладеного з матеріалів справи слідує, що в період з 26 по 28 березня 2008 року Державною податковою інспекцією у м. Херсоні проведена виїзна позапланова перевірка достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2008 року Товариства з обмеженою відповідальністю «АС-МОТО», за результатами якої складено відповідний акт перевірки № 1179/23-7/33172807 (а.с. 27-40).
Під час проведення цієї перевірки податковою інспекцією встановлено, що згідно до декларації з податку на додану вартість за січень 2008 року позивачем заявлена до відшкодування з Державного бюджету на розрахунковий рахунок платника в банку сума податку на додану вартість в розмірі 48983 грн. Проте, перевіркою встановлено, що позивачем завищено суму податкового кредиту попереднього податкового періоду, тобто за січень 2008 року, яка, фактично, сплачена у тому ж податковому періоді (тобто в січні 2008 р.) постачальникам товарів (послуг), у зв'язку з чим сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, яка сплачена позивачем становить 9008 грн. При цьому такий висновок податковою інспекцією зроблено на підставі копій реєстрів отриманих і виданих податкових накладних за січень 2008 року та платіжних доручень, що підтверджують факт оплати за придбані товари (послуги).
Таким чином на підставі акту перевірки податковою інспекцією підтверджено лише право позивача на отримання бюджетного відшкодування в сумі 9008 грн, що на 39975 грн менше ніж заявлено до відшкодування останнім.
За актом перевірки відповідно до підпунктів 7.7.5. та 7.7.7. пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковим органом зменшено на 39975 грн суму бюджетного відшкодування на рахунок позивача у банку та одночасно збільшено на цю ж суму цифрове значення суми, яка підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Як вбачається з Розрахунку суми бюджетного відшкодування за січень 2008 року (а.с. 24) позивачем, дійсно, в рядках 3 і 4 «Показники» вказано суму 48983 грн, як «суму податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачену отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), та яка підлягає бюджетному відшкодуванню».
В подальшому на підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у м. Херсоні 7 квітня 2008 року прийнято повідомлення-рішення № 0001652301/0, яким зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 39975 грн (а.с. 26).
Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу, ставки та особливості оподаткування, порядок обліку, звітування, внесення податку до бюджету та його відшкодування визначено положеннями Закону України «Про податок на додану вартість».
В свою чергу пунктом 7.7. статті 7 цього Закону встановлено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.
Зокрема, за змістом підпункту 7.7.1. названого пункту статті 7 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. В той же час, за підпунктом 7.7.2. передбачено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Поряд з цим в силу підпункту 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно до підпункт 7.2.8. пункту 7.2. статті 7 цього ж Закону платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону.
Так, у відповідності до Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166, а саме пункту 5.11., якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, сума визначеного від'ємного значення враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону (відображається у рядку 22.1 податкової декларації), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 22.2 податкової декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 23.1 податкової декларації наступного звітного (податкового) періоду). А згідно до пункту 5.12., якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення, то платником податку разом з податковою декларацією подається Розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість). При цьому платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування на його рахунок у банку, подає Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість).
Крім того, листом Державної податкової адміністрації від 12 жовтня 2005 року № 20296/7/16-1417 надано роз'яснення, що при заповненні рядка 3 розрахунку суми бюджетного відшкодування платник податку може врахувати суми податкового кредиту попереднього податкового періоду, які фактично сплачені отримувачем товарів (послуг), включаючи й суми податку, які фактично були сплачені у такому ж попередньому податковому періоді.
З викладених положень слідує висновок про те, що частина від'ємного значення суми попереднього податкового періоду, розрахованої згідно до підпункту 7.7.1. названого вище Закону, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, формується за рахунок сум податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За таких обставин спірне рішення відповідає діючому законодавству, оскільки прийняте з врахування вказаних вище норм, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають
Приймаючи до уваги той факт, що позовні вимоги не задоволенні, сплачений позивачем судовий збір підлягає віднесенню на нього.
На підставі зазначених правових норм і керуючись статтями 158-163, пунктом 3 Прикінцевих та Перехідних положень КАС України,
1.В задоволенні позовних вимог відмовити.
2.Роз'яснити сторонам, що дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не буде подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але скарга не подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо вона подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Дата підпису постанови -18 червня 2008 року
Суддя М.К. Закурін