12.06.2008 Справа № 9/64-08
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді : Лотоцької Л.О.
суддів: Бахмат Р. М. (доповідача), Євстигнеєва О.С.
при секретарі: Ролдугіної Н.В.
за участю представників сторін:
від позивача: представник у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.
від відповідача: Семенов О.О. (довідка № 6400 від 08.09.06 р.), директор
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу: Дніпропетровської міської ради м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.03.08 р. у справі № 9/64-08
за позовом Дніпропетровської міської ради м. Дніпропетровськ
до Гаражно-будівельного кооперативу “Тольяті» м. Дніпропетровськ
про повернення земельної ділянки
Рішенням господарського суду Дніпропетровської обл. від 06.03.08 р. у справі № 9/64-08, яке було підписано 18.03.2008 р. і оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України (суддя Подобєд І.М.), відмовлено у позові Дніпропетровській міській раді м.Дніпропетровськ до Гаражно-будівельного кооперативу “Тольяті» м. Дніпропетровськ про зобов'язання відповідача повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 2,4757 кв. м., яка розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, узвіз Тольяті, 89 та привести її у придатний для використання стан.
Дніпропетровська міська рада м. Дніпропетровська не погодилася з вказаним рішенням суду, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.
Скаржник вважає, що рішення суду є таким, що порушує норми матеріального та процесуального права, не відповідає Роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.76 № 11 “Про судове рішення», оскільки не ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Так, в оспорюваному рішенні суд зазначив, що посилання позивача на самовільне використання відповідачем земельної ділянки спростовується Рішенням № 74 параграф 3 Виконкому Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 08.02.1978 р. “Про відведення Жовтневій районній раді добровільного товариства “Автолюбитель УССР» земельної ділянки для будівництва кооперативних гаражів по узвозу Тольяті». До такого висновку суд прийшов помилково, так як не з'ясував фактичні обставини справи. Так згідно даного рішення відповідач є користувачем земельної ділянки площею 1,5 га.
Фактично земельну ділянку площею 2,4757 кв. м, розташовану по узвозу Тольяті, 89 м. Дніпропетровська (в якості доказу зазначеного до позовної заяви було додано викопіювання спірної земельної ділянки та акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 16.04.07 р.), відповідач використовує без правовстановлюючих документів, що суперечить вимогам ст. 125 Земельного кодексу України, в якій чітко сказано, що право власності або право постійного користування земельною ділянкою виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності або право користування земельною ділянкою та його державної реєстрації, а право на оренду земельної ділянки виникає після укладання договору оренди та його державної реєстрації.
Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право власності на неї, та його державної реєстрації забороняється.
Відповідно до ст.. 1 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельних ділянок -це будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж в натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та його державної реєстрації.
Отже, на теперішній час відповідач використовує її без правовстановлюючих документів, отже самовільно її займає.
Крім того, позивач подав клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги, посилаючись на поважну причину пропуску встановленого строку -отримання оскаржуваного рішення лише 26.03.2008 р.
Дніпропетровський апеляційний господарський суд, ухвалою від 22.04.2008 р., відновив строк подання апеляційної скарги.
Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, а в судовому засіданні просив суд відмовити скаржнику у задоволенні апеляційної скарги, так як вважає рішення господарського суду законним.
Представник скаржника в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про поважність причини неявки суд не повідомив, не скористався наданим законом правом на участь у судовому засіданні, а тому справа переглядалася за наявними в ній матеріалами і неявка скаржника не перешкоджає розгляду справи без його участі.
В судовому засіданні за згодою відповідача оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника відповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила, що 16.04.2007 р. Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Дніпропетровській обл. було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства за адресою: м. Дніпропетровськ. узвіз Тольяті, 89.
У результаті перевірки встановлено, що станом на 16.04.2007 р. земельна ділянка площею 2,4757 га використовується без правовстановлюючих документів на земельну ділянку, що суперечить вимогам ст. 125 Земельного кодексу України. Також встановлено, що відповідно рішення виконавчого комітету Жовтневої районної ради м.Дніпропетровська № 617 від 26.05.78 р. для будівництва гаражного кооперативу відведено1,5 га землі, про що був складений акт перевірки від 16.04.2007 р. і винесено припис щодо усунення порушень вимог земельного законодавства від 16.04.2007 р.
З наданого відповідачу Державним архівом Дніпропетровської обл. рішення № 74 параграф 3 виконкому Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 08.02.78 р. “Про відведення Жовтневій районній раді добровільного товариства “Автомотолюбитель УРСР» земельної ділянки для будівництва кооперативних гаражів по узвозу Тольяті» вбачається, що товариству було відведено земельну ділянку площею 1,5 га для будівництва кооперативних гаражів за рахунок часткового відведення садиб особистого користування по узвозу Тольяті №№ 31-А, 33, 35-А, 37, 37-А, 37-Б, 39, 41-А, 41, 43, 45, залишивши у користуванні домовласників не менш 450 кв.м земельної ділянки.
Рішенням виконкому Жовтневої районної ради народних депутатів м.Дніпропетровська від 26.05.1978 р. № 617 було створено кооператив “Тольяті» для будівництва гаражів по узвозу Тольяті на земельній ділянці площею 1,5 га. Правлінню кооперативу було вирішено надати замовлення спеціалізованої організації на розроблення проекту забудови і благоустрою у відповідності із паспортом земельної ділянки, який видається головним архітектурно-планувальним управлінням.
Відповідач в судове засідання надав рішення Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 13.02.85 р. № 120, з якого вбачається, що Дніпропетровському машинобудівельному заводу дозволено будівництво гаражів в узвіз спуску Тольяті.
Місцезнаходження вказаної земельної ділянки закріплено Актом на встановлення меж і червоних ліній від 20.03.1978 р., який складений головним архітектурно-планувальним управлінням.
Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що у зв'язку зі зміною керівництва кооперативу і втратою документів проводиться відновлення правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку.
З вищевказаного вбачається, що спірну земельну ділянку відповідачу було надано у порядку, який був встановлений Земельним кодексом УРСР (від 08.07.1970 р.) і це право зберігається за відповідачем згідно положень земельного законодавства, які діяли на той час.
Відповідно до ст. 16 Земельного кодексу Української РСР (від 08.07.1970 р.), надання земельних ділянок у користування здійснюється в порядку відведення. Відведення земельних ділянок провадиться на підставі постанови Ради Міністрів УРСР або рішення виконавчих комітетів обласної, районної, міської, селищної і сільської Рад народних депутатів в порядку, встановлюваному законодавством Союзу РСР і Української РСР. У постановах або рішеннях про надання земельних ділянок вказується мета, для якої вони надаються, і основні умови користування землею. Надання земельної ділянки, що є в користуванні, іншому землекористувачеві провадиться тільки після вилучення даної ділянки в порядку, передбаченому статтями 37-41 цього Кодексу. Порядок порушення і розгляду клопотань про надання земельних ділянок встановлюється Радого Міністрів Української РСР.
Відповідно до ч.ч. 1-3 статті 20 Земельного кодексу Української РСР (від 08.07.1997р.), відповідно до Основ земельного законодавства Союзу РСР і союзних республік право землекористування колгоспів, радгоспів та інших землекористувачів засвідчується державними актами на право користування землею. Форми актів встановлюються Радою Міністрів СРСР. Право короткострокового тимчасового користування землею засвідчується рішенням органу, який надав земельну ділянку в користування. Право довгострокового тимчасового користування землею засвідчується актами, форма яких встановлюється Радою Міністрів Української РСР.
Відповідно до ч.2 п. 5 Постанови Верховної Ради Української РСР «Про порядок введення в дію Земельного кодексу Української РСР» (від 18.12.1990р.) встановлено, що громадяни, підприємства, установи, організації, які мають у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення в дію Кодексу, зберігають свої права на користування до оформлення ними у встановленому порядку прав власності на землю або землекористування.
Пунктом 7 розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України (від 25.10.2001р.) також встановлено, що громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.
При цьому положення пункту 6 розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України (від 25.10.2001р.), згідно з яким громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них, на цей час втратили чинність, як такі, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) в частині зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення на підставі Рішення Конституційного Суду N 5-рп/2005 від 22.09.2005).
Відмовляючи позивачу у позові, суд першої інстанції послався на те, що відсутність у відповідача на час розгляду справи повного переліку правовстановлюючих документів, не позбавляє відповідача права на відновлення цих документів у встановленому порядку, що позивачем не доведені обставини факту самовільного зайняття відповідачем спірної земельної ділянки. Колегія суддів погоджується з такими доводами суду першої інстанції, а тому вважає, що рішення господарського суду від 06.03.2008 р. по даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.03.2008 р. у справі № 9/64-08 залишити без змін.
Головуючий Л.О.Лотоцька
Судді: Р.М.Бахмат
О.С. Євстигнеєв
З оригіналом згідно:
Пом. судді І.Г.Логвиненко
13.06.2008 р.